МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСАЛЬНИЙ ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ НАДАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

Анотація

Вступ. Проблематика надання гуманітарної допомоги є вельми актуальною для усіх категорій осіб, які страждають від наслідків   збройних конфліктів, епідеміологічних, екологічних катастроф тощо. Міжнародна універсальна система надання гуманітарної допомоги має за мету полегшення страждань потерпілих осіб. Безпосередню участь  у такій благородній місії приймає низка міжнародних структур із різною компетенцією.

 Короткий зміст основних результатів дослідження. У статті досліджено діяльність спеціально створених під егідою ООН структур у сфері надання гуманітарної допомоги. Зокрема, визначено роль Управління з координації гуманітарних питань, яке  координує свою діяльність з багатьма  учасниками цього процесу. Охарактеризовано діяльність спеціалізованих агентств ООН, серед яких: Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ ООН), Всесвітня продовольча програма (ВПП), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство Організації Об’єднаних Націй з надання допомоги палестинським біженцям та організації робіт (БАПОР), Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) тощо, кожне з яких робить внесок у загальну підтримку нужденних категорій осіб. Зосереджено увагу на значенні  фінансової підтримки гуманітарної сфери та  ролі Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації (CERF)  і країнових об’єднаних фондів  (CBPF) тощо.

 Висновки. Під егідою Організації Об’єднаних Націй сформовано міжнародну універсальну гуманітарна систему складовою якої  є  широка мережа учасників (спеціально створені  структури з відповідною компетенцією, фінансові установи, спеціалізовані установи ООН), яка розвинулася для реагування на гуманітарні кризи протягом багатьох років з моменту прийняття резолюції Генеральної Асамблеї ООН 46/182 щодо посилення координації екстреної гуманітарної допомоги ООН. Означені структури впроваджують інновації та адаптують свою практику, щоб розробити більш ефективну, швидшу та більш чуйну допомогу до конкретних потреб кожної людини. Незважаючи на зусилля гуманітарних організацій,  діяльність з надання допомоги не покриває усіх потреб постраждалих категорій осіб. Крім недостатнього фінансування, це також відсутність безпеки, складні логістичні умови, бюрократичні проблеми та дії деяких органів влади, які навмисно використовують гуманітарну допомогу у своїх інтересах та обмежують її; відсутність політичних умов за яких можливе  здійснення  такої допомоги, зокрема мова йде про дотримання сторонами конфліктів  своїх зобов’язань; недотримання норм міжнародного гуманітарного права тощо.