МОВА НЕНАВИСТІ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬСТВ: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

Вступ. У статті досліджено проблематику мови ворожнечі в аспекті безпекових викликів для прав людини і суспільств у цілому.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Зосереджено увагу на факторах, що посилюють проблему розповсюдження мови ворожнечі у суспільствах, серед яких: ситуації ризику (пандемії, стихійні лиха, економічна нестабільність, збройні конфлікти, внутрішні політичні заколоти тощо). Зазначено засоби, що по-легшують поширення мови ворожнечі, тим самим сприяють вчиненню протиправних дій, зокрема: використання інформаційно-комунікаційних технологій, мережі Інтернет, соціальних мереж, різних платформ радіомовлення. Визначено групи ризику, що є вразливими у будь-якому суспільстві щодо мови ненависті (представники національних меншин, ЛГБТ-співтовариств, жінки, мігранти та ін.); акцентовано увагу на негативному впливі мови ворожнечі на молодих людей і підлітків, що матиме наслідки для суспільства в цілому. Оскільки саме молоді люди є основою демографії будь-якої держави, останні мають піклуватися про формування суспільства майбутнього, в якому пануватиме повага до різноманіття і найвищою цінністю визнається людина. Узагальнено визначення мови ненависті відповідно до міжнародних актів універсального і регіонального характеру, наведено практику Європейського суду з прав людини щодо цього питання.

Висновки. Означено заходи протидії мові ворожнечі, що запроваджуються на рівні міжнародних міжурядових організацій (Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи, Європейський Союз, ОБСЄ), спеціалізованих установ (ЮНЕСКО), спеціалізованих агентств та інституцій (Агентство Європейського Союзу з основних прав, Бюро демократичних інститутів та прав людини), серед яких: правові та політичні заходи; підвищення обізна-ності, просвітницькі заходи, робота із засобами масової інформації, підтримка жертв тощо. Зроблено відповідні рекомендації.