ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (МІЖНАРОДНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових і організаційних засад забезпечення інформаційної безпеки держав у сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності «інформаційна безпека» і «національна безпека», а також доведено їх взаємозв’язок.

Актуальність обраної теми наукового дослідження обумовлена тим, що протистояння в інформаційній сфері стає принципово новою сферою суперництва між державами. Швидкі темпи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, створення глобального інформаційного простору призвело до виникнення багатьох кібернетичних загроз у важливих сферах політичного, економічного, соціального, культурного життя суспільства. В роботі наведено результати аналізу інформаційної безпеки держави як чинника впливу на національну безпеку держави в цілому і, тим самим визначено інформаційну безпеку як складову частину національної безпеки.

З урахуванням масштабів глобального інформаційного виклику, неможливість вирішення зазначених проблем зусиллями окремих держав, у статті досліджується питання міжнародного співробітництва забезпечення міжнародної інформаційної безпеки у межах Організації Об’єднаних Націй. Розкривається зміст основних міжнародно-правових актів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН, які вказують на загрози міжнародній безпеці інформаційного простору і необхідність прийняття державами спільних дієвих заходів у протидії викликам у зазначеній сфері.

Окрема увага в статті приділяється особливостям регіонального співробітництва держав у забезпеченні інформаційної безпеки в межах Європейського Союзу. Визначається, що цей напрям діяльності ЄС є одним із пріоритетних на сьогодні. Проаналізовані основні нормативно-правові акти ЄС, у яких представлений європейський підхід до проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Дається загальна характеристика діяльності спеціалізованих органів ЄС (Європейське агентство з питань мережевої та інформаційної безпеки – ENISA, Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю), діяльність яких направлена на забезпечення інформаційної безпеки.

У статті досліджуються питання гарантування інформаційної безпеки України та захисту національного інформаційного простору. Розкриваються види реальних і потенційних інформаційних загроз для інформаційного простору України, а також надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформаційної політики та створення ефективної системи протидії загрозам кіберпростору.

Акцентується увага на тім, що державна інформаційна політика повинна відбивати нагальні питання, що склалися у міжнародній інформаційній сфері та сфері забезпечення інформаційної безпеки. Ефективна реалізація стратегічних пріоритетів, основних принципів і завдань державної політики інформаційної безпеки потребує вдосконалення правових та організаційних механізмів управління інформаційною безпекою.