ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ВПЛИВ САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ НА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИПУСКНИКА ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ (ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 08 «ПРАВО», СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 081 «ПРАВО»)

  • Алла Василівна Смульська Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна https://orcid.org/0000-0003-1999-3068
Ключові слова: вплив, компетентності, результати навчання, закон, стандарт, саморозвиток особистості, процес, проблема, потреба, індивід, аналіз

Анотація

у статті зазначено, що виклики часу вимагають підготовки майбутніх правознавців на високому рівні; сьогодні існує чимало нормативних документів, що регулюють вирішення зазначеної проблеми; зокрема, йдеться, що за спеціальністю 081 «Право» результати навчання мають співвідноситися з компетентностями випускника та надається такий їх перелік: інтегральна компетентність, загальні компетентності, спеціальні (фахові, предметні) компетентності; сучасні тенденції розвитку освіти свідчать про постійне ускладнення змісту освіти та підвищення рівня освітніх стандартів; розробка ідеї саморозвитку особистості є актуальною на сьогоднішній день; проблема творчого саморозвитку висвітлювалися в наукових працях численних науковців різних галузей; саморозвиток є одночасно безперервним процесом розвитку й удосконалення індивіда і умовою особистої зрілості, однією з найнеобхідніших потреб людини, умовою й гарантією її свободи; саморозвиток особистості завжди належав до кола проблем, які визначали сутність будь-якої суспільно-економічної формації; для окремого індивіда саморозвиток постає як проблема з того часу, відколи він відчуває себе не лише складовою частиною суспільства, а й усвідомлює свою індивідуальність у процесі взаємин з іншими шляхом обміну сутнісними силами, тобто почуттями, емоціями, вміннями, навичками, знаннями, здібностями, потребами; для суспільства саморозвиток особистості починає відігравати справді позитивну роль у тому випадку, якщо воно усвідомить цінність, неповторність кожної окремої людини й почне використовувати її сутнісні сили; до ХХ ст. саморозвиток особистості не розглядався як окреме питання теорії, однак завжди перебував серед проблем, що визначали сутність кожної соціально-економічної формації; Сократ створив концепцію особистості, згідно з якою людина, незалежно від походження, спроможна постійно розвиватися завдяки своєму потенціалу; Платон вважав, що суспільна природа людини недосконала, її складники суперечливі, що зумовлює неврівноваженість індивідуального буття; позицію Платона поділяв Аристотель; середньовічна філософія проблему індивідуального буття, духовного самозаглиблення й свободи волі розв’язувала у вченні про спасіння душі; варто відзначити вчення Августина; нові погляди на буття суспільства і його відносини з індивідом запропонувала епоха Відродження: за своєю суттю людина є божим творінням, але й одночасно вона уподібнена Богу; у кінці XVIII – початку XX ст. простежуються два головні підходи до дослідження проблеми саморозвитку особистості; серед дослідників ХХ ст. особливе місце належить представнику гуманістичної філософії А.Маслоу і його роботі «Самоактуалізація», що містила докладний аналіз виконаних на той час розробок із цього питання; більш-менш активна розробка проблеми саморозвитку в колишньому СРСР розпочалася порівняно недавно (в останній чверті ХХ ст.) і висвітлювала в той час питання сутнісних сил людини і умови найбільш ефективного використання їх, зокрема у сфері культури; у сучасній вітчизняній гуманістичній науці до найбільш значних розробок проблеми саморозвитку особистості належать дослідження питань про джерела, рушійні сили і суперечності процесу саморозвитку; отже, історичний екскурс у проблему саморозвитку особистості свідчить про своєрідність її осмислення в різні періоди розвитку суспільства; тож проведений аналіз свідчить про те, що в усіх соціально-економічних формаціях проблема саморозвитку особистості була одним із найважливіших елементів життєдіяльності людини і разом з тим однією з основних соціальних проблем, оскільки вона визначає стосунки індивіда і суспільства, роль і місце індивіда в суспільстві.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Проект Концепції реформування юридичної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aphd.ua/proekt-kontseptsi-reformuvannia-iurydychno-osvity.

Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, галузь знань 08 «Право», спеціальність 081 «Право» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/12/21/081-pravo-bakalavr.pdf.

Закон України «Про вищу освіту» № 1556-VII від 1 липня 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1556-18.

Кант И. Критика чистого разума / И. Кант ; пер. с нем. ; предисл. И. Евлампиева. – М. : Эксмо; СПб: Мидгард, 2007. – 1120 с.

Маслоу А. Самоактуализация /А.Маслоу // Психология личности. – 1982. – С. 108–118.

Гришко В.І. Формування базових компетентностей майбутніх правознавців у процесі фахової підготовки: дис. … канд.пед.наук: 13.00.04. – Рівне, 2016. – 299 с.

Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти № 347/2002 від 17.04.2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002.

Опубліковано
2019-12-26
Цитовано
Як цитувати
Смульська, А. В. (2019). ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ВПЛИВ САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ НА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИПУСКНИКА ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ (ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 08 «ПРАВО», СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 081 «ПРАВО»). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», (28), 175-180. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2019-28-21