БЕЗГОТІВКОВІ КОШТИ ЯК РЕЧОВИЙ ДОКАЗ. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

  • Гліб Рибалко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-9690-6082
DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2022-34-17
Ключові слова: гроші, безготівкові кошти, речові докази, арешт банківського рахунку, арешт майна.

Анотація

У статті досліджується питання накладення арешту на грошові кошти що знаходяться на банківських рахунках юридичної особи або фізичної особи-підприємця як один із заходів забезпечення кримінального провадження. Вивчається питання накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів як підстава арешту майна у кримінальних провадженнях. Аналізуються норми Кримінального процесуального кодексу України, якими закріплені поняття речових доказів, арешту майна у контексті збереження речових доказів.

Автором досліджено зміст поняття «гроші у готівковій та безготівковій формі» за чинним законодавством. Досліджено правову природу безготівкових коштів в аспекті можливості визнання їх речовими доказами.

На прикладі судових рішень звертається увага на неоднозначну практику при визнанні безготівкових коштів речовими доказами.

 

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2022-12-27
Цитовано
Як цитувати
Рибалко, Г. (2022). БЕЗГОТІВКОВІ КОШТИ ЯК РЕЧОВИЙ ДОКАЗ. ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», (34), 140-144. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2022-34-17
Номер
№ 34 (2022): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «ПРАВО». Випуск 34, 2022
Розділ
Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Авторське право (c) 2022 Гліб Рибалко

Ліцезія Creative Commons

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.