Особистість викладача мовної підготовки як основа професійної компетенції

Анотація

Метою статті є аналіз діагностики професійних компетенцій викладача мовної підготовки іноземних громадян, а також визначення ролі цієї діагностики в системі професійного моніторингу. У статті  виділені  ключові компетенції, якими повинен користуватися сучасний викладач, що навчає фахівців із вищою технічною освітою, а саме  професійно-орієнтованих спеціалістів  з використанням компетентнісного підходу та  пошуку нових методологічних моделей підготовки студентів ЗВО.

Досліджено й обґрунтовано теоретичні основи діагностики результатів формування професійних компетенцій педагогів із мовної підготовки в закладах вищої освіти.

Успіхи в навчанні й вихованні учнів визначаються безліччю вагомих чинників: методикою навчання й виховання, індивідуально-психологічними особливостями учнів, рівнем їх розвитку. Ключовою фігурою навчально-виховного процесу є особистість викладача: його наукова, методична та психолого-педагогічна компетентність. Реалізація поставлених завдань викладачем закладу вищої освіти можлива лише за умови достатнього рівня сформованості його професійної компетенції, а з огляду на функціональну різноаспектну професійну діяльність вузівського викладача слід говорити про цілий комплекс компетенцій (предметну, психологічну, педагогічну, методичну, професійно-комунікативну), які забезпечують готовність педагога до вирішення професійних завдань.

Сукупність професійно обумовлених якостей викладача визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. Система професійно обумовлених вимог до педагога становить професіограму викладача. До теперішнього часу накопичено багатий досвід побудови професіограми викладача, який дозволяє об'єднати фахові вимоги в три основні групи, що є взаємоповʼязаними і доповнюють одна одну: загальногромадянські якості; якості, що визначають специфіку професії викладача; спеціальні знання й навички