Інфляційний поріг та динаміка економічного зростання в Алжирі: дослідження на основі моделі плавного переходу (1980–2024)

Анотація

Метою цього дослідження є аналіз складного нелінійного взаємозв’язку між інфляцією та економічним зростанням в Алжирі упродовж 1980–2024 рр. з особливим акцентом на ідентифікацію так званої «точки інфляційного перелому», за якої вплив інфляції на економічне зростання змінюється з позитивного на негативний. Дослідження ґрунтується на гіпотезі про те, що рентний характер алжирської економіки, її висока залежність від коливань світових цін на нафту та домінантна роль держави унеможливлюють адекватне пояснення макроекономічної динаміки за допомогою традиційних лінійних економетричних моделей. У зв’язку з цим у роботі застосовано модель регресії з плавним переходом (Smooth Transition Regression, STR), яка є особливо придатною для виявлення поступових змін у впливі змінних при досягненні певних порогових значень. Аналіз базується на річних даних за 45 років і включає п’ять ключових змінних: темп зростання реального ВВП (GDPG), логарифмований рівень інфляції (LNINF), обсяг кредитування приватного сектору (FD), державні видатки (GOV) та норму інвестицій (INV). Дані отримано з авторитетних міжнародних джерел, зокрема Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Після перевірки стаціонарності часових рядів за допомогою тестів Дікі-Фуллера (ADF) та Філліпса-Перрона (PP) було проведено попередній кореляційний аналіз і тести на лінійність, після чого застосовано STR-модель. Результати засвідчили, що лінійна модель не здатна повною мірою відобразити економічну динаміку Алжиру. Інвестиції мали статистично значущий позитивний вплив на економічне зростання (p < 0,05), тоді як кредитування характеризувалося лише слабким впливом (близько 0,05). Інфляція та державні видатки не демонстрували чіткого ефекту до моменту виникнення структурного зсуву. У нелінійному сегменті моделі встановлено, що інфляція починає обмежувати економічне зростання після перевищення порогового значення 0,708, що відповідає річному рівню інфляції приблизно 5–6 %. Після цього порогу інфляція чинить різко негативний і статистично значущий вплив на зростання (p < 0,001), а ефективність інвестицій істотно знижується в умовах високої інфляції. Діагностичні показники моделі, зокрема високий коефіцієнт детермінації (R² = 0,9735), значуща F-статистика та низькі значення інформаційних критеріїв Акаіке та Шварца, підтверджують адекватність STR-моделі для аналізованого набору даних. Отримані результати підкреслюють важливість проведення більш гнучкої макроекономічної політики, зокрема підтримання інфляції в безпечних межах, підвищення ефективності державних видатків та інвестицій, а також посилення ролі фінансового посередництва у фінансуванні приватного сектору. Дослідження також відкриває перспективи для подальших наукових розвідок із використанням більш складних динамічних моделей, таких як LSTR або ESTAR, особливо в економіках рентного типу, подібних до алжирської.