Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм https://periodicals.karazin.ua/irtb <p>Фахове видання з економічних наук.&nbsp;</p> <p class="MsoNormal" style="mso-margin-top-alt: auto; mso-margin-bottom-alt: auto; text-align: justify;">Присвячено актуальним проблемам міжнародних економічних відносин, економіки, країнознавства та туризму.&nbsp;Висвітлено теоретичні основи дослідження світового господарства, проаналізовано національні моделі соціально-економічного розвитку, міжнародні інтеграційні процеси, конкурентні стратегії. Відображено питання теорії і практики країнознавства та туризму.</p> <p class="MsoNormal" style="mso-margin-top-alt: auto; mso-margin-bottom-alt: auto; text-align: justify;">Для науковців, викладачів, аспірантів та студентів.</p> <p><strong>Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія</strong><strong> «</strong><strong>Міжнародні</strong> <strong>відносини</strong><strong>, </strong><strong>економіка</strong><strong>, </strong><strong>країнознавство</strong><strong>, </strong><strong>туризм</strong><strong>»&nbsp;</strong>(Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University Series: "International Relations. Economics. Country Studies. Tourism" (IRECST))<strong>&nbsp;</strong> зареєстровано Наказом Міністерства освіти і науки України<strong>&nbsp;</strong><strong>№ 409 від 17 березня 2020 р. </strong>та <strong>визнано</strong> <strong>науковим</strong> <strong>фаховим</strong> <strong>виданням</strong> <strong>України</strong>, що<strong>&nbsp;</strong><strong>віднесено</strong> <strong>до</strong> <strong>категорії</strong><strong> «</strong><strong>Б</strong><strong>»</strong><strong>, </strong><strong>спец</strong><strong>іальності 051, 073, 292</strong><strong>.</strong></p> Видавництво Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна uk-UA Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм 2310-9513 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ol> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License&nbsp;4.0 International (CC BY 4.0)</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> Гендерна політика Європейського Союзу в Україні: нові тенденції та сталі виклики https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17524 <p>Стаття є присвяченою визначенню нових тенденцій та сталих викликів гендерної політики ЄС в Україні, що стало особливо нагальним та неминучим в умовах пост-пандемічної глобальної кризи, спровокованої поширенням коронавірусу COVID-19. Предметом дослідження в статті виступають зовнішні та внутрішні кроки з боку влади щодо втілення гендерного рівноправ’я в усіх сферах буття українського народу, починаючи з 90-х років минулого століття і до сьогодні. Мета даної роботи полягає в аналізі основних етапів гендерної політики Європейського Союзу в Україні та визначенню основних шляхів її запровадження на економічному, правовому, соціальному та науково-освітньому рівнях. Завдання: провести аналогії та відокремити головні відмінності щодо імплементації різноманітних механізмів гендерної рівності в нашій державі та країнах-членах ЄС; здійснити детальний аналіз ключових гендерних віх та концептів, що є закладеними в Європейській політиці сусідства («ЄПС»); простежити динаміку та основні тенденції гендерних рейтингів України на підставі Глобального звіту про гендерний розрив та розглянути перспективи подолання будь-яких проявів гендерної нерівності в нашій державі. Загальнонаукові методи, що були використані в цій роботі: історичний – для чіткої хронологізації тих або інших явищ міжнародної арени, що у різноманітний спосіб впливали на розвиток гендерної політики в Україні; компаративний та контент-аналіз – для виокремлення основних тенденцій розвитку рівноправ’я між представниками обох статей та різних гендерів в країнах ЄС (взятих у даному випадку за зразок) та в нашій державі з урахуванням особливостей менталітету та так званого «психологічного» генотипу кожного з обраних народів. Отримано такі результати: гендерна політика ЄС в Україні є складовою соціальної політики нашої держави й саме тому і досі залишається у недостатній спосіб підтримуваною низкою провідних інститутів загальнонаціонального значення. Висновки: актуалізація проблематики гендерного рівноправ’я в нашій країні є наразі обумовленою двома головними чинниками – зростанням кількості самогубств серед представників чоловічої статі внаслідок психологічно-економічної кризи, зумовленої наслідками пандемії COVID-19 та значного «стрибка» щодо такого явища як домашнє насильство внаслідок поширення вже зазначеної інфекції; необхідним є введення загальнодержавних освітніх програм з поширення академічних знань щодо проблематики гендерного рівноправ’я з-посеред всіх кластерів українського суспільства, особливо для дітей, молоді та людей похилого віку, яких прийнято відносити до найбільш вразливих категорій населення в будь-якій країні.</p> Надія Артурівна Казакова Булгакова Ольга Олексїівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 10.26565/2310-9513-2021-13-01 Угорсько-румунські відносини та діяльність Венеціанської комісії у вирішенні проблем національних меншин Трансильванії https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17526 <p>На сучасному етапі особлива увага дослідників приділяється пошуку причин виникнення міждержавних та міжетнічних суперечностей. Законодавчі проекти певних держав можуть істотно вплинути на положення національних меншин та стати об’єктом моніторингу з боку міжнародних організацій. Метою статті є аналіз етапів історії та сучасного стану угорсько-румунських відносин, досвіду політичного та культурного співіснування двох етносів у Трансильванському регіоні, причини, особливостей та головних напрямів діяльності Венеціанської комісії у вирішенні проблем національних меншин у Трансильванії. Методи, які застосовувалися для досягнення мети дослідження : історико-порівняльний аналіз, систематизація та узагальнення, ретроспективный метод. У статті доведено, що румунська Трансильванія має історично обумовлені риси мовної й культурної специфіки та є одним з регіонів Європи, в якому активність угорської національної меншини привертає увагу Венеціанської комісії. &nbsp;Результати аналізу свідчать, що Венеціанська комісія виконує роль юридичного інструменту врегулювання суперечностей, виникаючих на підставі неправомірного викладу законів, які дискримінують ті чи інші права, національні інтереси певних держав або етнічних груп.&nbsp; Вирішення угорсько-румунської проблеми після ухвалення Закону Угорщини про угорців, які проживають у сусідніх країнах є показовим прикладом успішної та оперативної діяльності Венеціанської комісії, яка в результаті зможе мінімізувати ризик появи міждержавної та міжетнічної напруги в Європі. Аналіз, викладений у пропонованій статті, дозволить з’ясувати, які наслідки можуть мати, з одного боку, обмеження на різних етапах історії прав національних меншин, зокрема сфери використання їх мов, з іншого – варіанти подальшого динамічного розвитку народів і країн у разі прийняття розумних компромісів.</p> Лиман Сергій Іванович Ангеліс Єлизавета Олександрівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 18 25 10.26565/2310-9513-2021-13-02 Антикорупційний механізм та засоби детінізації у соціальній сфері https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17528 <p>Найефективнішим засобом подолання корупції та тіньової економіки, особливо у соціальній сфері та сфері державних послуг є створення ефективних та легітимних «правил гри» (інституційного базису), який би «природнім» шляхом легалізував тіньові (у тому числі корупційні) кошти, що обертаються у національній соціально-економічній системі. Предметом дослідження статті є теоретико-методологічні засади та науково-практичні рекомендації з визначення пріоритетів та реалізації антикорупційного механізму у соціальній сфері. Мета – полягає у розробці антикорупційного механізму та засобів детінізації у соціальній сфері. Завдання: пошук інструментів, спрямованих на розвиток інституційного середовища протидії корупції, впровадження багаторівневої системи соціального страхування в сфері адміністративних послуг, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров’я, інших соціальних сферах на всіх рівнях управління. Використовуються методи &nbsp;системного підходу – при розробці положень антикорупційного механізму детінізації відносин у соціальній сфері і системі державних послуг. Отримано такі результати: запропоновано використання наступних антикорупційних стратегій в умовах України: санкційна – у межах якої принципал визначає жорсткість, періодичність, рівень ієрархії для застосування санкцій; ротаційна – для кожного елемента владної ієрархії визначається певний період часу, протягом якого він займає своє становище, після закінчення цього часу елемент покидає ієрархію (відставка, перехід або переведення рішенням керівництва на іншу посаду тощо); мотиваційна&nbsp; – заохочення елемента ієрархії до діяльності у правовому полі. Для досягнення максимального ефекту пропонується використання усіх трьох стратегій у комплексі з переважанням найбільш адекватної. Висновки: Запропоновані засоби подолання корупції та тіньової економіки на противагу вже усталеним і, як показала практика, недостатньо ефективним заходам в частині люстрації доходів, нагляду за діями держслужбовців, стандартизації виконання посадових обов’язків, створення додаткових державних органів і структур та ін., обґрунтовано методичні положення підходу, в основі якого поєднання двох складових: інституційного та страхування корупційних ризиків. Це дозволяє розвинути інституційне середовище протидії корупції, впровадити багаторівневу систему реалізації функцій соціального страхування в сфері адміністративних послуг, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров’я, інших соціальних сферах, що спрямована на взаємодію антикорупційних органів та інституцій детінізації соціально-економічних відносин.</p> Августин Руслан Ростиславович Демків Ірина Олегівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 27 37 10.26565/2310-9513-2021-13-03 Споживча цінність товарів в умовах цифровізації економіки https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17529 <p>Об'єктом дослідження є споживча цінність товару як основа якості продукції підприємства в умовах цифровізації економіки. Мета роботи - на основі дослідження та оцінки споживчої цінності товару як основи якості продукції сформувати комплекс рекомендацій щодо підвищення споживчої цінності товару. За основу методів дослідження розглянуті три основні підходи: монетарний, немонетарний і синтетичний. У процесі дослідження розглядалися методологічні засади формування споживчої цінності продукції, досліджено вплив споживчої цінності на якість продукції, проаналізовано споживча цінності продукції в умовах цифровізації економіки. В результаті дослідження були розроблені практичні рекомендації і заходи щодо підвищення споживчої цінності продукції в умовах цифровізації економіки. Результати дослідження полягає в розробці комплексу заходів щодо вдосконалення виробничого процесу підприємства з метою збільшення якості продукції за допомогою збільшення споживчої цінності в умовах цифровізації економіки. Перспективи дослідження: планується глибше вивчити проблеми взаємодії якості товару і споживчої цінності, розробити комплекс і програму по збільшенню споживчої цінності продукції в умовах цифровізації економіки.</p> Бабенко Віталіна Олексіївна Федорова Ганна Юріївна Походенко Борис Олексійович Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 38 49 10.26565/2310-9513-2021-13-04 Формування та реалізація маркетингової стратегії медіакомпанії в цифровому середовищі: етапи та показники оцінювання https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17530 <p>Одними з найважливіших для компаній на сьогодні є проблеми зростаючого конкурентного тиску з боку зарубіжних виробників, нарощування компетенцій споживачів; підвищення ролі позиціонування і, як наслідок, брендування продукції; прискорення процесів впровадження, активізації просування нових товарів і послуг; загострення необхідності побудови партнерських відносин з ключовими клієнтами в умовах звуження попиту на зрілих ринках; активізації пошуку нових регіональних ринків і споживчих ніш. У зв’язку з високою складністю та багатоаспектністю економічних процесів діяльності сучасних підприємств, дослідження в області Інтернет-маркетингу вимагають постійного вдосконалення через безперервний розвиток електронних технологій. Предметом дослідження статті є процеси формування та реалізації маркетингової стратегії у цифровому середовищі. Мета статті полягає в удосконаленні бізнес-процесів та системи показників оцінювання маркетингової стратегії медіакомпанії в цифровому середовищі. Використано загальнонаукові методи, такі як системний аналіз, синтез та абстрактно-логічний – для з’ясування особливостей маркетингової стратегії у цифровому середовищі; графічний та алгоритмізації – для удосконалення бізнес-процесів маркетингової стратегії медіакомпанії в цифровому середовищі. Отримано такі результати: досліджено етапи формування маркетингової стратегії в Інтернеті, проаналізовано циклічну модель SOSТАC, надані характеристики Інтернет-стратегії, описано моделі маркетингової активності, розроблено бізнес-процеси для реалізації стратегії та удосконалено систему показників її ефективності. Висновки: удосконалено бізнес-процеси реалізації маркетингової стратегії у цифровому середовищі медіакомпанії та систему показників її ефективності.</p> Біловодська Олена Анатоліївна Шебеда Катерина Вячеславівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 50 59 10.26565/2310-9513-2021-13-05 Динаміка експортно-імпортної взаємодії https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17531 <p>Ця робота присвячена динамічній інтерпретації базових положень кількісної теорії грошей. А саме, побудові моделей цінових змін на товарну продукцію при виконанні експортно-імпортної діяльності як у дискретному, так і у неперервному часі. При цьому використано цілу низку гіпотез, що визначають умови порушення рівноважних станів торговельного балансу за допомогою класичного макроекономічного рівняння Фішера. Наведено огляд наукових праць, який виділяє основні чинники для реалізації зовнішньоекономічної діяльності: валютні курси та девальвація. Аналіз розглянутих джерел свідчить про наявність проблеми стійкості спостерігаємих динамічних процесів в околі стану рівноваги, які мають традиційну назву умови Маршала-Лернера. Докладне вивчення критеріїв стійкості дискретної динамічної моделі с квадратичною нелінійністю демонструє значний багатовид траєкторій досліджуваного процесу. Такими, зокрема, є зростаюча або спадна аперіодична поведінка, коливальні процеси фіксованого періоду, біфуркації подвоєння періоду та хаотичні траєкторії. Зазначені границі розподілу різноманітних типів еволюційних змін у термінах еластичностей як важливих показників експортно-імпортних операцій. Для моделей динаміки ціноутворення у неперервному часі був виконаний докладний аналіз структурної нестійкості рівноважних станів. Виділено сідло-вузлову біфуркацію та не менш важливу біфуркацію Андронова-Хопфа, що пов’язана з утворенням навколо стану рівноваги граничного циклу. Доведено, що знайдений цикл є єдиним та стійким. Для дискретної моделі формування ціни виконано відповідні розрахунки для демонстрації різних видів еволюційної поведінки. Надана дискретна модель на базі рівняння Фішера може бути використана для якісного прогнозування (за траєкторіями) динаміки внутрішнього ціноутворення без застосування традиційної методології економетричного аналізу часових рядів. Для цієї моделі характерним є те, що вона зведена до єдиного комплексного параметра і це суттєво спрощує визначення відповідних типів динамічних режимів в околі рівноважних станів.</p> Воронін Анатолій Віталійович Железнякова Еліна Юріївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 60 69 10.26565/2310-9513-2021-13-06 Ефекти впливу цифровізації на макроекономічну стабільність в умовах пандемії COVID-19: практика ЄС https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17532 <p><em>&nbsp;</em></p> <p>Стаття присвячена дослідженню факторів впливу на валовий внутрішній продукт як основний індикатор соціально-економічного розвитку країни в умовах пандемії COVID-19. Предметом дослідження у статті є показники макроекономічної стабільності країн Європейського Союзу та країн, що не входять в ЄС.&nbsp; Мета статті - оцінити взаємозв'язок між ВВП і дестабілізуючими економічними факторами для країн Європейського Союзу та країн, що не входять в ЄС, і - визначити роль цифровізації в забезпеченні економічного зростання країни. Завдання: дослідити тенденції зміни показників макроекономічної стабільності країни, визначити роль цифровізації в економічному розвитку, провести порівняльний аналіз показників цифровізації економіки та макроекономічної стабільності країн ЄС та країн, що не входять до ЄС. Використовуються загальнонаукові методи дослідження: аналізу - для визначення основних показників макроекономічної стабільності країн та виявлення тенденцій їх зміни під впливом процесів цифровізації; методи факторного аналізу – для виявлення драйверів, які найбільше впливають на показники макроекономічної стабільності країни. Отримані результати: визначено економічні бар'єри, якими супроводжувалась пандемія: різке зниження обсягів прямих іноземних інвестицій; зниження обсягів міждержавної торгівлі; скорочення обсягів виробництва в глобальному вимірі; зростання безробіття, скорочення робочого часу, тимчасові звільнення і відмова від пошуку роботи. Емпіричні оцінки, розраховані на основі кореляційного аналізу, дозволили зробити висновки про: тісній зворотний зв'язок між ВВП, імпортом, рівнем інфляції; невелику зворотну залежність між ВВП і ПІІ, рівнем безробіття, зовнішнім боргом, загальним державним валовим боргом; слабкий прямий зв'язок між ВВП і населенням, Світовим рейтингом цифрової конкурентоспроможності.</p> Гуменна Юлія Григорівна Тютюник Інна Володимирівна Тверезовська Олександра Ігорівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 70 77 10.26565/2310-9513-2021-13-07 Перспективи цифровізації економіки України: можливості та загрози https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17533 <p>Сьогодні в одних країнах відбувається більше, а в інших ‒ менш ефективна цифрова трансформація в напрямку впровадження та використання сучасних цифрових технологій у галузі матеріального та нематеріального виробництва. ЇЇ метою є підвищення продуктивності та конкурентоспроможності підприємств, а також національної економіки в цілому. Предметом дослідження статті є процес створення та розвитку цифрової економіки. Саме він у майбутньому повинен вивести матеріальне виробництво на новий рівень та забезпечити вирішення проблем міжнародної конкурентоспроможності вітчизняного виробництва та національної безпеки України. Метою статті є дослідження перспективи інноваційного розвитку України в контексті цифровізації економіки, а також пов´язані з цим можливості та загрози для української економіки. Застосовуються загальнонаукові методи, такі як системний аналіз, синтез та абстрактно-логічний аналіз для дослідження сутності цифрової економіки, що створює умови для ефективного виробництва матеріальних благ, зумовлює прогрес у всіх сферах національної економіки. Отримані наступні результати: у сучасному розумінні цифрова економіка ‒ це інфраструктура господарської діяльності, заснована на інформаційних та комп’ютерних цифрових технологіях, кіберфізичних системах, штучному інтелекті. Це процес диктує власні правила подальшого розвитку матеріального виробництва, управління та регулювання, системи суспільних відносин, правової системи та суспільства в цілому. Висновки: серед основних завдань національної програми створення цифрової економіки в рамках світового цифрового простору, що формується, слід виділити цифровізацію галузей матеріального виробництва, сфери послуг та загалом усього соціально-економічного та суспільного життя суспільства, а також забезпечення ефективної участі країни в усіх процесах формування глобальної екосистеми цифрової економіки та глобального цифрового простору. Саме сьогодні Україна має унікальну можливість зробити «цифровий стрибок» у головних сферах економіки. Розвиток цифрової інфраструктури гарантуватиме нові робочі місця, що сприятиме зниженню безробіття. Саме своєчасний перехід і масова діджіталізація допоможуть Україні інтегруватися в загальносвітовий тренд.</p> Довгаль Олена Андріївна Довгаль Георгій Володимирович Іщенко Марія Олександрівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 78 88 10.26565/2310-9513-2021-13-08 Конкурентоспроможність продукції молочної промисловості України: сучасний стан та перспективи розвитку https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17534 <p>&nbsp;</p> <p>В статті розглянуто сучасний стан, тенденції та проблеми розвитку молочної промисловості України в сучасних умовах. Предметом дослідження в статті є конкурентоспроможність української молочної продукції на глобальних ринках. Мета полягає у виявленні порівняльних переваг молочної промисловості України та визначенні перспектив для її подальшого розвитку. Завдання: дослідити сучасний стан і динаміку виробництва, світових цін, попиту, експорту молочної продукції в Україні та світі, визначити порівняльні переваги України в молочній галузі на основі розрахунку індексу Баласса, розглянути екологічну сторону розвитку галузі. У статті використовуються загальнонаукові методи: системний аналіз – для визначення конкурентоспроможності молочної промисловості України; історичний метод – для відстеження тенденцій світового та українського ринку молочної продукції; кореляційний аналіз – для визначення взаємозв’язку цін на внутрішньому ринку, статистичний метод – для відображення кількісних показників та ін. Отримані такі результати: на основі проведеного дослідження виявлені тенденції зниження обсягів виробництва та експорту молочної продукції, виявлені порівняльні переваги молочної галузі України на більшості регіональних ринків світу крім європейського та запропоновані шляхи подальшого розвитку галузі відповідно до сучасних викликів в глобалізованому світі. Висновки: українська молочна галузь здатна конкурувати на світових товарних ринках, перспективними напрямами розширення експорту може стати Казахстан, Молдова, Киргизстан, країни Близького Сходу. З огляду на загальне скорочення потужностей молочної галузі в Україні виробникам пропонується сконцентруватися на інтенсифікації виробництва і впровадження новітніх технологій, враховуючи екологічну складову.</p> Іщенко Марія Олександрівна Гончар Данило Русланович Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 89 98 10.26565/2310-9513-2021-13-09 Використання імітаційного моделювання з метою ідентифікації ургентних інструментів антикризового управління підприємствами https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17535 <p>&nbsp;</p> <p>З метою ідентифікації ургентних інструментів антикризового управління, що характеризують негайні (термінові) дії з метою усунення або зменшення негативного впливу кризових явищ на економічний стан підприємства та забезпечення його подальшого ефективного розвитку, у статті використано метод імітаційного моделювання (передбачає числові розрахунки, призначені для отримання статистичної вибірки за попередньо сформованою математичною моделлю, що призначена для оцінювання імовірнісних характеристик досліджуваних величин). Порядок імітаційного моделювання розвинутий із використанням математичної моделі визначення результуючого показника - терміну реалізації заходів із впровадження ургентних інструментів антикризового управління підприємствами, що піддається випробуванню у процесі реалізації серії чисельних експериментів. Це дозволяє здійснити статистичний та імовірнісний аналіз, який передбачає розрахунок: середнього значення; стандартного відхилення; коефіцієнту варіації; отриманого максимального та мінімального значення результуючої величини; числа випадків використання ургентних інструментів антикризового управління підприємствами; сумарне значення результуючого показника (тривалості реалізації заходів із впровадження ургентних інструментів антикризового управління підприємствами); тривалості впровадження інструментів антикризового управління підприємствами, які не можуть бути зараховані до ургентних; імовірності використання ургентних інструментів антикризового управління підприємствами. Практичне застосування імітаційного моделювання на промислових підприємствах Західного регіону України дозволило встановити мінімальний та максимальний термін впровадження інструментів антикризового управління, число випадків (від 1 до 22) та імовірність використання ургентних інструментів антикризового управління підприємствами, що коливається від 0,8 до 22,8% тощо. &nbsp;</p> Кузьмін Олег Євгенович Юринець Оксана Василівна Дорошкевич Катерина Олегівна Хоменко Андрій Ігорович Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 99 107 10.26565/2310-9513-2021-13-10 Тренди розвитку вітчизняної індустрії гостинності в умовах COVID-19 https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17536 <p>Пандемія COVID-19&nbsp; кардинально вплинула на всі сфери економічної діяльності, найсуттєвішим цей вплив виявився у світовій та вічизняній індустрії гостинності. Предметом&nbsp;дослідження в статті&nbsp; є вітчизняна готельно-ресторанна індустрія в умовах COVID-19.&nbsp; Метою статті є оцінка тенденцій розвитку вітчизняної готельно-ресторанної індустрії в сучасних умовах та визначення ключових трендів її розвитку. Методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, абстрактно-логічний метод. Отримано такі результати: проаналізовано діяльність вітчизняних підприємств індустрії гостинності в карантинних умовах; встановлено невисоку ефективність фінансових результатів діяльності та використання персоналу для суб’єктів готельно-ресторанного бізнесу; виявлено основні проблеми розвитку закладів готельного та ресторанного бізнесу у сучасних карантинних&nbsp; реаліях. Висновки: дослідження тенденцій розвитку глобальної та вітчизняної індустрії гостинності дозволили встановити ключові тренди та тенденції: підвищена увага до заходів безпеки та гігієни, необхідність оптимізації бізнес-процесів, розвиток віртуальної і доповненої реальності, використання віртуальних турів, підвищена роль здорового та органічного харчування, оптимізація організаційної структури та витрат (зокрема департаментів Food and Beverage, ресепшн та ін.), &nbsp;розширення асортименту послуг та нових форматів закладів гостинності, оптимізація доставки, розвиток підприємств сегменту швидкого харчування, застосування можливостей, франчайзингу,&nbsp; використання місцевого колориту, орієнтація на екоскладову, зміна ставлення до мобільності, зміщення акцентів з особистого спілкування гостей з співробітниками на спілкування за допомогою інформаційних технологій і цифрової системи комунікацій, в т.ч. голосові сервіси, цифрові вивіски, чат-боти, роботу з біометричними даними для безконтактних форм взаємодії.</p> Ніколайчук Ольга Анатоліївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 108 114 10.26565/2310-9513-2021-13-11 Інтеграція промисловості України у глобальні ланцюги доданої вартості https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17537 <p>The paper examines the forming of global chains and defines the features of their forming on the example of machine-building enterprises. Outlining the integration of the Ukrainian industry into the global value chains is the subject of the research. The paper aims to develop the provisions regarding the establishment of global value chains in modern economic conditions. Many researchers argue that globalization has contributed to a kind of global economic optimization. The outbreak of COVID-19 causes the current economic recession and a simultaneous complete reorientation of global trade logistics. The analysis of the features of offshoring on the example of the functioning of industrial enterprises in the country is the task of the research. The forming of a reliable system of suppliers monitoring that also represents the importance of selecting supply specialists is a decisive factor. Based on the system analysis the paper determines that despite the availability of obstacles to the location of foreign capital in Ukraine, there are certain perspectives for the integration of industrial enterprises into the global value chains. The results of the research show that despite the current socio-economic condition, Ukraine is attractive for foreign investment due to significant return on capital investment compared to the respective economic activity types of European countries, favorable geographic position, and availability of cheap but skilled workforce. An efficient socio-economic development is impossible without the high technology and innovative activity of the country. Yet, political instability and a set of barriers to foreign investment attraction remain to be the key problem for socio-economic development.</p> Стельмах Христина Петрівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 115 123 10.26565/2310-9513-2021-13-12 Цифровізація діяльності суб’єктів споживчого ринку: можливості та загрози https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17538 <p>Статтю присвячено процесу цифровізації в діяльності суб’єктів споживчого ринку на сучасному етапі, а також стану та розвитку цифрової трансформації. Доведено, що імплементація цифровізації розширює можливості нових форматів організації та управління діяльності суб’єктів споживчого ринку, а також впливає на рівень їх економічного зростання, конкурентоздатність за умов цифрової грамотності та компетенцій за&nbsp;&nbsp;прийняття it-рішень. Визначено та узагальнено характерні ознаки цифровізації (економічна суть, призначення, цілі, принципи, елементи, трендові цифрові продукти) для успішного використання сучасних інформаційних продуктів в усіх сферах діяльності. Процес цифровізації слід розглядати з позиції держави (національний рівень), підприємств та установ (підприємницький сектор) та населення (громадський сектор). Розкрито широкий спектр можливостей цифровізації, що дозволяє: побудувати прозору цифрову державу за умов розвитку та активізації ІТ-можливостей; збільшити ВВП в усіх сферах діяльності; створити нові види продукції, підвищити продуктивність технологічного процесу при використанні робототехніки та сенсоріки; посилити комунікаційні зв’язки підприємства зі&nbsp;&nbsp;стейкхолдерами; активізувати таргетинг; використовувати дистанційні форми праці; знайти нові ринки для просування продукції та товарів; створити комфортні умови для населення для здійснення он-лайн замовлень, послуг та фінансових розрахунків тощо. Здійснення трансакційних операцій, зберігання інформації у&nbsp;&nbsp;цифровому просторі призводить до активізації та поширення протизаконних дій, створюючи загрози економічній безпеці підприємств. Розглянуто можливі негативні наслідки широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій державою, підприємствами, суспільством, що дозволило розробити модель загроз економічній та&nbsp;&nbsp;інформаційній безпеці суб’єктів ринку та фільтрів їх нейтралізації в&nbsp;&nbsp;умовах цифрової трансформації. В&nbsp;&nbsp;процесі цифровізації суб’єктами споживчого ринку рекомендовано використовувати організаційно-правові та&nbsp;&nbsp;технічні фільтри нейтралізації загроз, які забезпечать економічну та&nbsp;&nbsp;інформаційну безпеку підприємств та&nbsp;&nbsp;суспільства.</p> Чміль Ганна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 124 134 10.26565/2310-9513-2021-13-13 Ефективність інноваційно-орієнтованого розвитку суб’єктів господарювання в умовах цифрових трансформацій https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17539 <p>В статті визначено, що в сучасних умовах розвитку четвертої промислової революції, появі кіберфізічних комплексів, які об'єднані в одну цифрову екосистему, значна роль економічного зростання надається науково-технічного прогресу та інтелектуалізації процесів виробництв. Впровадження інноваційних технологій є головним фактором ринкової конкуренції, за рахунок підвищення ефективності виробництва та підвищення якості товарів та послуг. Створюючи сприятливі умови для розвитку науково-технічного прогресу, постійного впровадження у виробництво інноваційного обладнання, технологій та матеріальних ресурсів, можливо досягти високого розвитку суб’єктів господарювання та країни в цілому, що надасть можливість підвищити рівень валового внутрішнього продукту (ВВП). Інноваційно-орієнтований розвиток суб’єктів господарювання відіграє головну роль у сучасній економіці та є об’єктивним елементом її функціонування. Без розробки та впровадження інновацій неможливо забезпечити зростання продуктивних сил і створити умови для ефективного розвитку виробництва з урахуванням цифрових технологій. В статті визначено, що питання інноваційно-орієнтованого розвитку суб’єктів господарювання з урахуванням цифрових трансформацій, полягає в детальній конкретизації завдання розробки методів управління конкурентоспроможністю за допомогою інноваційної складової. Економічні кризи, нестабільне становище більшості вітчизняних суб’єктів господарювання, недостатня кількість фінансових ресурсів, відсутність ефективної системи мотивації людського капіталу та не гнучка система управління сформували сумнівні орієнтири реалізації процесу інноваційності. З метою умов для ефективного інноваційно-орієнтованого розвитку суб’єктів господарювання в умовах цифрових трансформацій необхідно створити організаційно-економічні механізми, які будуть стимулювати весь процес створення інноваційного товару чи послуги. Потрібна зацікавленість у інноваційно-орієнтованому розвитку інституційних органів державного та місцевого самоврядування, а також бізнес-структур, які будуть фінансувати інноваційні проєкти, формувати та впроваджувати ефективні інноваційні стратегії розвитку і створювати умови для їх реалізації.</p> Шелест Тетяна Миколаївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 135 144 10.26565/2310-9513-2021-13-14 Бюджетна політика та її особливості в економіці України https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17541 <h1>У статті розглянуто особливості формування та реалізації бюджетної політики в економіці України, які мають суттєвий вплив на її результативність. Мета: визначення особливостей формування та реалізації бюджетної політики та їх наслідків для національної економіки України. Використовуються загальнонаукові методи пізнання: аналізу і синтезу – для виокремлення окремих особливостей бюджетної політики як на етапі формування так і її реалізації, системно – логічний – для формулювання наслідків існуючої бюджетної політики в Україні та пропозицій із її удосконалення. Отримано такі результати: на основі проведеного у статті дослідження виявлені сучасні особливості формування та реалізації бюджетної політики, які мають суттєвий вплив на її результативність. Проаналізовано наслідки зазначених особливостей для соціально – економічних процесів в країні. З метою покращення результатів бюджетної політики запропоновано систему взаємопов’язаних кроків, які передбачають розробку довгострокової стратегії розвитку економіки, структурно – інвестиційної політики держави з чіткими пріоритетами, бюджетної стратегії на декілька років з обов’язковою прив’язкою до пріоритетів розвитку та запланованих реформ, проведення реформ у пов’язаних з бюджетною системою сферах діяльності, посилення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів. Висновки: Проведений аналіз свідчить, що на сучасному етапі розвитку бюджетна політика має певні особливості, які суттєво послаблюють позитивний ефект її застосування. З урахуванням того, що бюджетна політика має значний вплив на напрям розвитку та на ділову активність національної економіки зазначений напрям дослідження ще тривалий час потребуватиме уваги дослідників. Актуальними, є питання пов’язані з формуванням та реалізацією бюджетної стратегії, вибором та фінансуванням структурних пріоритетів та ін.</h1> Шкодіна Ірина Віталіївна Зеленько Олександр Олегович Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 145 151 10.26565/2310-9513-2021-13-15 Інтеграція сталого розвитку та розвитку бізнесу як домінантна основа моделі циркулярної економіки: теоретичний аспект https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17540 <p>Глобалізація та технічний прогрес вимагають підвищення ефективності ланцюгів постачань, при цьому все більшого значення набувають економічні, соціальні та екологічні чинники, які стають все більш значимими. Вирішити проблеми, зокрема екологічного характеру, що виникли у період промислової революції, та при існуючій моделі розвитку економіки можливо завдяки застосуванню принципів та підходів логістики рециклінгу. Усвідомлюючи масштаби негативних наслідків існуючої моделі економічного розвитку, необхідним є перехід до нової сучасної екологоорієнтованої моделі зеленої, циркулярної економіки. У статті досліджено сутність концепції циркулярної економіки як важливої умови для розвитку інноваційного співробітництва, що забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності на національному рівні. Розглянуто еволюцію, цілі та особливості циркулярної економіки як сучасного оптимального напряму розвитку. Виокремлено основні підходи до розуміння суті циркулярної економіки – потоковий та системний і запропоновано додати синергетичний, який передбачає врахування міждисциплінарності та інтеграцію через різні галузі виробництва. Доведено, що результатом впровадження циркулярної економіки є забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки за рахунок енерго- та ресурсозбереження, скорочення викидів вуглецю, створення нових робочих місць, модернізації структури економіки, зміни бізнес-моделей. Обґрунтовано необхідність управління логістичним забезпеченням до розвитку інноваційного співробітництва. Сталий розвиток національної економіки вимагає руйнівних змін і радикальних інновацій, а здатність забезпечити це у зв’язку з адаптацією до умов циркулярної економіки стає актуальною для інноваційного співробітництва. Необхідна інтеграція сталого розвитку та розвитку бізнесу, яку пропонує модель циркулярної економіки.</p> Шкуренко Ольга Володимирівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 152 165 10.26565/2310-9513-2021-13-16 Інструменти підвищення якості туристичних послуг в умовах конкуренції https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17542 <p>У статті досліджено теоретичні та практичні засади управління бізнес-процесами в сфері туризму. Висвітлено фактори та проаналізовано їх вплив на формування якісного туристичного обслуговування; наведено найсуттєвіші критерії якості, які впливають на туристичну діяльність підприємств. Предметом дослідження статті є аспекти управління бізнес-процесами в туристичних підприємств, управління якими має бути спрямоване на забезпечення конкурентних переваг туристичного скрвісу. З цією метою зосереджено увагу на якості туристичних послуг з огляду на посилення індивідуалізації попиту. Завдання: розглянути структуризацію туристичних послуг, визначити загальні та специфічні компоненти, які притаманні туристичній пропозиції, дослідити особливості застосування процесного підходу до управління бізнес-процесами на підприємствах туристичної галузі через призму трактувань сучасних науковців. В дослідженні використовувалися наступні загальнонаукові методи: аналітичний, описовий, порівняльний, систематичний, системний. Отримано такі результати: доведено, що процесний підхід є сучасним, потужним та ефективним засобом управління діяльністю туристичного підприємства та значно підвищує якість туристичного обслуговування. Однак на практиці, у силу специфіки сфери туристичного бізнесу, виокремлення бізнес-процесів туристичного підприємства є складним завданням. Висновки: відокремлені основні сутнісні властивості бізнес-процесу туристичного підприємства, які характеризують його як набір взаємопов’язаних операцій: організаційність, взаємозалежність, оперативність, безперервність, зручність, застосування інтернет-технологій, з метою підвищення оперативності та ефективності бізнес-процесів туристичних підприємств. Запропонований бізнес-процес, притаманний туристичному підприємству, що істотно відрізняє його із сукупності підприємств інших сфер.</p> Бондаренко Людмила Анатоліївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 167 173 10.26565/2310-9513-2021-13-17 Перспективи організації Зелених шляхів в Україні як пріоритетний напрямок розвитку ринку внутрішнього туризму https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17543 <p>Розвиток туристичної діяльності в регіоні є частиною соціально-економічного комплексу, та безпосередньо впливає на такі сектори, як промисловість, торгівля транспорт, сільське господарство та виробництво товарів народного споживання і є одним із перспективних напрямків в формуванні ВВП економіки. В 2020 р. через пандемію COVID-19 сільський зелений туризм перетворився на окремий суттєвий сектор туристичного ринку в розвинених країнах світу. Більшість українських регіонів, спираючись на унікальну природу, багату культурно-матеріальну спадщину та традиції сільського населення також успішно реалізують проекти в галузі сільського зеленого туризму. Однак в цілому, його частка в загальному обсязі туристичних послуг в Україні залишається порівняно низькою. Предметом статті є особливості розвитку сільського зеленого туризму в нашій країні, в тому числі організація Зелених шляхів. Мета дослідження полягає в розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо перспектив організації Зелених шляхів в Україні як пріоритетного напрямку розвитку ринку внутрішнього туризму, зокрема Харківської області. Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання: виявлено особливості становлення та розвитку сільського зеленого туризму в Україні та Харківській області; розроблено Зелений маршрут для підтримки та популяризації сільського зеленого туризму у Харківській області. Методика дослідження. Для виконання поставлених завдань дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу й синтезу при дослідженні ролі та місця внутрішнього туризму в розвитку регіонів; логічний, діалектичний, метод узагальнення, комплексного і системного підходів – для вдосконалення понятійного апарату дослідження; статистичного аналізу, порівняння та узагальнення – при дослідженні особливостей організаційно-економічного механізму розвитку сільського зеленого туризму. В результаті дослідження виявлено пріоритетні напрями для розвитку туризму, які потрібно реалізовувати в першу чергу в Україні та в Харківській області зокрема. Для цього авторами обрано напрямок поєднання активного туризму з пізнавальною складовою. Реалізація туристичного потенціалу Харківської області включає створення Зеленого маршруту з велоспорядженням. Висновки. Організація Зеленого маршруту дозволить: оптимізувати та підтримати якість навколишнього середовища і створити нові можливості для рекреації; забезпечити зв'язки між районними та заміськими зеленими просторами; створити можливості для активної рекреації, забезпечити альтернативні транспортні маршрути. Подальша розробка цього та інших Зелених маршрутів в Україні дасть змогу створити позитивний імідж та підвищити атрактивність території, сформувати регіональний туристичний продукт, збільшити потоки туристів та забезпечити поповнення бюджету.</p> Гапоненко Ганна Ігорівна Василенко Анастасія Володимирівна Шамара Ірина Миколаївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 174 185 10.26565/2310-9513-2021-13-18 Хорватський ринок туристичних послуг: забезпечення конкурентоспроможності https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17544 <p>На сьогоднішній день міжнародний туризм є однією з провідних сфер міжнародної економічної діяльності. Беззаперечний вплив туризму позначається на світовій економіці та безпосередньо на господарстві окремих країн світу. Завдяки активній діяльності уряду щодо зростання інвестиційної привабливості країни Хорватія з кожним роком стає все більш цікавою для туристів як у Європі, так і у всьому світі. Актуальність дослідження полягає у необхідності пошуку нових ринків туристичних послуг у Європі, до яких можна віднести дану республіку. Через це предметом дослідження в статті є основні показники конкурентоспроможності Республіки Хорватії на європейському туристичному ринку. Метою роботи є аналіз ролі держави Хорватії на міжнародній арені у туристичній сфері. Виходячи з мети, постають такі завдання: проаналізувати роль Хорватії у світі туристичних послуг, виокремити її конкурентні переваги та недоліки, розглянути механізми покращення положення Хорватії у рейтингу конкурентоспроможності, виявити позитивні та негативні сторони у туристичній сфері даної держави порівняно з іншими туристичними центрами світу. Під час написання статті були використані такі загальнонаукові методи досліджень, як: індукції, аналізу, табличні, описові, історичні, математичні, обробка статистичних даних, метод експертних думок, прогностичний. Отримано такі результати: у роботі проаналізовано місце Хорватії на ринку туристичних послуг. Зокрема, проводиться дослідження сучасного стану світового ринку туристичних послуг, його особливостей, місця Хорватії у сфері туризму. Окрім цього, звернено увагу на період пандемії, його вплив на стан туристичного бізнесу як у Республіці, так і у всьому світі, та шляхи вдосконалення рівня конкурентоспроможності Хорватії. Висновки: аналіз місця Хорватської Республіки на світовому ринку туристичних послуг доцільно використовувати для покращення якості обслуговування в даній сфері, просуванні туристичного бізнесу країни на європейський ринок.</p> Панасенко Ганна Сергіївна Борщ Надія Андріївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 186 195 10.26565/2310-9513-2021-13-19 Проблеми та перспективи розвитку гастрономічного туризму в Україні (на прикладі Закарпатської області) https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17545 <p>На сьогоднішній день туристичний бізнес залишається перспективних напрямом розвитку економіки України, незважаючи на низку проблем викликаних пандемією COVID-19. Гастрономічний туризм поступово набуває популярності серед споживачів, що пояснюється їх прагненням до нових гастрономічних вражень і смакових відчуттів. Саме цей вид туризму розкриває особливості автентичної технології приготування місцевих страв, традицій їх споживання, вчить навичкам кулінарного мистецтва, а гастрономічні фестивалі та ярмарки з кожним роком відвідують більше гостей, навіть з-за кордону. Закарпаття є однією з основних гастрономічних дестинацій України. Велика кількість національностей, які мешкають на цій території створюють унікальну кулінарну культуру і традиції. Все це робить Закарпаття не схожим на жоден інший регіон та сприяє розвитку гастротуризму. Предмет дослідження статті є проблеми та перспективи розвитку гастрономічного туризму в Україні (на прикладі Закарпатської області). Мета – дослідження проблем та перспектив розвитку гастрономічного туризму в Закарпатській області Україні. Завдання: аналіз дестинації гастрономічного туризму в Україні, а також визначення перспектив розвитку гастрономічного туризму в Закарпатській області. Використовуються загальнонаукові методи: аналітичний, оціночний, порівняльний, статистичний, графічний, описовий, картографічний. Отримано наступні результати: виявлено основні дестиніації гастрономічного туризму в Україні та його перспективи розвитку в Закарпатській області. Зроблено висновок, що для подальшого розвитку та популяризації гастрономічного туризму на Закарпатті важливими є державна та регіональна підтримка області; створення ефективної маркетингової політики; підвищення рівня кваліфікації трудових ресурсів в сфері туризму; збільшення кількості гастро-подієвих заходів (винних та сирних ярмарок, а також фестивалів); покращення якості та урізноманітнення гастрономічних турів.</p> Панова Ірина Олексіївна Журавчак Ярослава Зіновіївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 196 208 10.26565/2310-9513-2021-13-20 Наукові підходи до формування менеджменту туристичних підприємств https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17546 <p>Система менеджменту туристичних підприємств має бути адаптована до широкого спектру туристичних послуг, динаміки туристичних потоків, тенденцій розвитку туристичного ринку, які постійно змінюються через нові тренди поведінкової та інклюзивної економіки, економіки вражень. Саме це зумовлює необхідність подальшого розвитку підходів до формування, удосконалення методів і технологій менеджменту туристичних підприємств, щоб забезпечити конкурентоспроможність як окремих послуг, туристичного продукту, так і туристичної сфери загалом. Метою статті є узагальнення та розвиток наукових підходів до формування систем менеджменту туристичних підприємств. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять положення сучасної теорії менеджменту, економіки туризму, економіки вражень. У роботі використано системний підхід до дослідження процесів формування та розвитку системи менеджменту туристичних підприємств та сукупність методів, які забезпечують його реалізацію, а саме: логічного узагальнення, синтезу, аналізу та порівняння. Основні результати роботи полягають у визначенні підходів до формування менеджменту туристичних підприємств та обгрунтуванні їх специфіки, а саме: підходу, що базується на класичних функціях менеджменту; підходу, що базується на врахуванні особливостей туристичних послуг і туристичного продукту; підходу, що базується на сигналах ринкового середовища; підходу, що базується на принципах мікросоціального управління; підходу, що базується на стандартах світового менеджменту; безпекового підходу; підходу, що базується на принципах економіки вражень. Уточнено змістовне наповнення менеджменту туристичних бізнес-структур, що базується на принципах економіки вражень, а саме: споживчої лояльності, тісного емоційного зв’язку між клієнтами та послугами,&nbsp; персоналізації туристичного продукту. Висновок: на основі опрацювання наукових та аналітичних джерел виявлені перспективні напрями розвитку систем менеджменту туристичних підприємств. Встановлено, що сучасним туристичним підприємствам при удосконаленні систем менеджменту доцільно враховувати нові тренди інклюзивного розвитку, поведінкової економіки, економіки вражень, щоб забезпечити як прийнятний рівень прибутковості діяльності, так і довгострокову конкурентоспроможність.&nbsp;</p> Черчик Лариса Миколаївна Лажнік Анжеліка Миколаївна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 209 215 10.26565/2310-9513-2021-13-21 Африка на світовому ринку туризму в умовах глобалізації https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/17549 <p>Туризм є перспективною галуззю країн африканського континенту, сприяє їх економічному зростанню та поліпшенню умов життя населення. Предметом цього дослідження є туристичний ринок Африки. Ціль статті – показати місце Африки на світовому ринку туризму та проаналізувати тенденції туристичної діяльності в регіоні в умовах глобалізації. Для досягнення цілі вирішувались наступні завдання: показати фактори, які впливають на туристичну діяльність в Африці, проаналізувати основні параметри та тенденції розвитку міжнародного туризму в регіоні та його субрегіонах у порівнянні з світовими, виявити вплив туризму на економіку африканських країн. Використовувались наступні методи: порівняльний; історичний – для визначення тенденцій розвитку міжнародного туризму Африці; статистичний – для вивчення взаємозалежностей між кількісними показниками розвитку туризму в країнах Африки; аналізу та синтезу – для виявлення взаємозв’язків процесів, що протікають на туристичних ринках; системний підхід – для розкриття особливостей розвитку міжнародного туризму в умовах глобалізації. Отримані результати: виявлені періоди спаду та росту туристичної діяльності в цілому на континенті, його макрорегіонах та окремих країнах; визначені основні направлення туризму та мандрівок; виявлені основні проблеми розвитку туризму; розрахована залежність між ВВП та показниками розвитку туризму в африканських країнах; показаний вплив COVID-19 на розвиток туристичного бізнесу Африки. Висновки: в Африці активно розвивається міжнародний туризм, якій робить істотний вклад у ВВП та зайнятість населення. Однак рівень розвитку туристичної галузі залежить від низки внутрішніх на зовнішніх факторів та відстає від середньосвітового та інших туристичних субрегіонів. Необхідна розробка ефективної туристичної політики в кожній країні континенту на його субрегіонів.</p> Юрченко Світлана Олексіївна Юрченко Олена Євгенівна Кондрова Анна Євгенівна Авторське право (c) 2021-06-29 2021-06-29 13 216 227 10.26565/2310-9513-2021-13-22