Проблема дезінтеграційних процесів на прикладі Брекзита
Анотація
У розвитку сучасного суспільства відбуваються зміни, які сигналізують про те, що існуючийстан речей перестає влаштовувати учасників торгових і політичних міжнародних угод. Перспектива виходу Сполученого Королівства з ЄС застала ринки й політиків зненацька. Брекзит несе економічні й політичні наслідки дезінтеграційних процесів не тільки для Сполученого Королівства та його партнерів у ЄС, ай для майбутнього європейської інтеграції загалом. Предметом нашої статті є аналіз причин дезінтеграційних процесів в Великій Британії. Мета статті – проаналізувати економічні та позаекономічні чинники впливу на рішення референдуму про вихід з Європейського Союзу. Для з'ясування причин рішення про вихід з ЄС, у статті були зібрані економічні і позаекономічні фактори, що вплинули на нього.У дослідженні використані загальнонаукові методи: аналіз макроекономічних показників Великої Британії за роки участі в ЄС, аналіз останніх наукових робіт на тему Брекзита. Загалом, існує значна невизначеність щодо того, як процес виходу буде здійснюватися. Більш того, багато досліджень приходять до висновку про те, що вихід не вигідний з економічної точки зору йпозначиться на макроекономічних показниках держави. У результаті дослідження можемо стверджувати, що показники безробіття, зниження ВВП або інфляцію не можна назвати вирішальними в ухваленні рішення про вихід із ЄС. Швидше вони вказують на малоймовірність доведення процесу до кінця. У висновку стверджуємо, що головними причинами Брекзита можна назвати чинники, обумовлені соціально, історично й географічно, пов'язані з сильною самоідентифікацією голосуючих, перш за все, як громадян національної держави, ніж Європейського союзу.
Завантаження
Посилання
Berenda, S. V. (2012). Evoljucija ekonomichnoji integhraciji v krajinakh Jevropy : monoghrafija. X. : KhNU imeni V. N. Karazina.
Rayzberg, B. A., Lozovskiy, L.Sh., Starodubtseva, Ye. B. (1999). Sovremennyy ekonomicheskiy slovar. M.: INFRA-M.
Rjeznikov, V. V. (2011). Vzajemodija ekonomichnykh system jak katalizator stanovlennja ekonomichnoji integhraciji. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu im. V. N. Karazina, 970, 155159.
Filipenko, A. S., Budkin, V. S., Dudchenko, M. A. ta in. (2004). Mizhnarodni integhracijni procesy suchasnosti : monoghrafija. K. : Znannja Ukrajiny.
Fedorenko, V. Ja. (1996). Sutnistj i klasyfikacija typiv i prychyn dezinteghraciji. Integhracijni procesy v krajinakh SND, 48–51.
Jakubovsjkyj, S. O. (2012). Procesy ekonomichnoji dezinteghraciji ta jikh modeljuvannja. Visnyk Mizhnarodnogho Slov'jansjkogho universytetu, 2, Т. XV 2–6.
Assessing the Economic Implications of Brexit. Executive Summary. (2018). Oxford Economics.
Balassa, B. (1962). The Theory of Economic Integration. London: George Alien & Unwin.
Brexit. (2018). Oxford Dictionaries.com. Retrieved from https://en.oxforddictionaries.com/definition/brexit
Campos, N. F., Coricelli, F., & Moretti, L. (2014). Economic Growth and Political Integration: Estimating the Benefits from Membership in the European Union Using the Synthetic Counterfactuals Method. IZA Discussion Paper, 8162. Retrieved from http://ftp.iza.org/dp8162.pdf
Cooper, R. (1974). Worldwide Versus Regional Integration: Is There an Optimal Size of the Integrated Area? Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/160148/1/cdp220.pdf
Crafts, N. (2016). The Growth Effects of EU Membership for the UK: A Review of the Evidence. Working Paper 280, University of Warwick. Retrieved from http://www.smf.co.uk/wp-content/uploads/2016/04/SMF-CAGE-The-Growth-Effects-of-EU-Membership-for-the-UK-a-Review-of-the-Evidence-.pdf
Dustmann, C., Frattini, T., & Preston, I.P. (2013). The Effect of Immigration along the Distribution of Wages. Review of Economic Studies 80(1), 145–73.
Goodwin, M. J., & Oliver H. (2016a). The 2016 Referendum, Brexit and the Left Behind: An Aggregate-level Analysis of the Result. Political Quarterly, 87(3), 323–32.
Gross Domestic Product (GDP) – Office for National Statistics (2018). [statistical database] – Date of entry 20.10.2018 https://www.ons.gov.uk/
Haas, E. B. (1970). The Study of Regional Integration: Reflections on the Joy and Anguish of Pretheorising. Retrieved from https://doi.org/10.1017/S0020818300017495
Hainmueller, J., & Hopkins, D. J. (2014). Public Attitudes toward Immigration. Annual Review of Political Science 17, 225–49.
Hall, P. (1966). The World Cities London: Weidenfeld and Nicolson.
Hobolt, S. B., & de Vries, C. E. (2016). Public Support for European Integration. Annual Review of Political Science 19, 413–32.
IMF - International Monetary Fund [statistical database] – Date of entry 20.10.2018 https://www.imf.org/external/index.html
Friedmann, J. (1986). The World City Hypothesis. Retrieved from https://doi.org/10.1111/j.1467-7660.1986.tb00231.x
Pisani-Ferry, J., Röttgen, N., Sapir, A., Tucker, P., & Wolff, B.G. (2016). Europe after Brexit: A Proposal for a Continental Partnership. Bruegel External Publication, Brussels. Retrieved from http://bruegel.org/wp-content/uploads/2016/08/EU-UK-20160829-final-1.pdf
Rodrik, D. (2011). The Globalization Paradox: Democracy and the Future of the World Economy. W.W. Norton & Company.
Röpke, W. (1942). International Economic Disintegration. London: William Hodge and Company Limited.
Sampson, T. (2017) Brexit: The Economics of International Disintegration. Journal of Economic Perspectives, Vol. 31 (№ 4), 163–184.
United Kingdom – Economic Indicators. (2018). [statistical database] – Date of entry 20.10.2018 https://tradingeconomics.com/united-kingdom/indicators
Wadsworth, J., Dhingra, S., Ottaviano G., & Van Reenen, J. (2016). Brexit and the Impact of Immigration on the UK. CEP Brexit Analysis no. 5. Retrieved from http://cep.lse.ac.uk/pubs/download/brexit05.pdf
World Bank. 2017. World Development Indicators. (2018). [statistical database] – Date of entry 20.10.2018 http://data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
