Державне регулювання продовольчого регіонального ринку
Ключові слова:
регіональний продовольчий ринок, державне регулювання, цілі, методи, механізм
Анотація
Державне регулювання потрібне для закріплення і розвитку позитивних сторін ринкової економіки і згладжування негативних. Це головна мета державного регулювання. Досягнення цієї мети можливе за наявності законодавства з дієвими механізмами його реалізації. За умови грамотного регулювання можлива максимальна реалізація інтересів усіх учасників продовольчого ринку, а не тільки якої-небудь з груп. Державне регулювання більшою мірою потрібне на початковій стадії рішення поставлених завдань і в мінімальному ступені досягши поставлених цілей. У статті розглянуті цілі і завдання державного регулювання продовольчого ринку. За характером дії виділені методи даного регулювання і розкритий їх зміст. Визначені загальні параметри механізму регулювання регіонального продовольчого ринку, виділені основні умови ефективного функціонування подібного механізму.Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Амбросов В. Вплив системних зв’язків на організаційну структуру агроформувань / В. Амбросов // Економіка України. – 2012. – №3. – С. 80-89.
Богер И. Б. Формирование механизма регулирования регионального продовольственного рынка / И. Б. Богер, Т. Н. Богер // Российское предпринимательство. – 2012. – № 7 (205). – С. 145-150.
Гранберг А. Г. Основы региональной экономики / А. Г. Гранберг– М. : ГУ-ВШЭ. 2006. – 493 с.
Кушлин В. Государственное регулирование экономики : учебник / В. Кушлин– М.: Экономика, 2014 – 317 с.
Мазур Г. Ф. Стимулирование и его роль в механизме регулирования рыночной экономики / Г. Ф. Мазур // Экономика АПК. – 2016. – № 2 – С. 45
Пашина Л. Л. Способы и механизмы регулирования продовольственного рынка региона / Л. Л. Пашина //Дальневосточный аграрный вестник. – 2013. – № 2 (26). – С. 37- 45.
Рябоконь В. П. Усовершенствование государственного регулирования экономических интересов аграрной сферы / В. П. Рябоконь, Н. Л. Новикова // Экономика АПК. – 2016. – № 3. – С. 14.
Юрченко А. Д. Государственное регулирование аграрной сферы США / А. Д. Юрченко // Экономика АПК. – 2016. – № 1. – С. 92.
Богер И. Б. Формирование механизма регулирования регионального продовольственного рынка / И. Б. Богер, Т. Н. Богер // Российское предпринимательство. – 2012. – № 7 (205). – С. 145-150.
Гранберг А. Г. Основы региональной экономики / А. Г. Гранберг– М. : ГУ-ВШЭ. 2006. – 493 с.
Кушлин В. Государственное регулирование экономики : учебник / В. Кушлин– М.: Экономика, 2014 – 317 с.
Мазур Г. Ф. Стимулирование и его роль в механизме регулирования рыночной экономики / Г. Ф. Мазур // Экономика АПК. – 2016. – № 2 – С. 45
Пашина Л. Л. Способы и механизмы регулирования продовольственного рынка региона / Л. Л. Пашина //Дальневосточный аграрный вестник. – 2013. – № 2 (26). – С. 37- 45.
Рябоконь В. П. Усовершенствование государственного регулирования экономических интересов аграрной сферы / В. П. Рябоконь, Н. Л. Новикова // Экономика АПК. – 2016. – № 3. – С. 14.
Юрченко А. Д. Государственное регулирование аграрной сферы США / А. Д. Юрченко // Экономика АПК. – 2016. – № 1. – С. 92.
Цитовано
Як цитувати
RyabchenkoК. (1). Державне регулювання продовольчого регіонального ринку. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (6), 114-118. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/10012
Розділ
Економіка
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).