Картографування екологічного стану атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод Харківської області

  • В. А. Пересадько Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: картографування, карта, екологічний стан, атмосферне повітря, підземні води, поверхневі води, Харківська область

Анотація

Визначено основні чинники забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод. Представлено основні напрями картографування екологічного стану і охорони вказаних компонентів природного середовища. Наведено приклади і зміст серії екологічних карт динамічних компонентів у Харківській області.

 

 


Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

В. А. Пересадько, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
доктор географічних наук, професор
Опубліковано
2014-01-17
Як цитувати
Пересадько, В. А. (2014). Картографування екологічного стану атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод Харківської області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 47-52. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/994
Номер
№ 3-4 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Статті

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).