Проблема утилізації опалого листя міст і відходів тваринницьких ферм та шляхи її вирішення
Анотація
Мета. Аналіз екологічних проблем, пов’язаних з утилізацією відходів різного походження та обґрунтування використання вермикультури для їх розв’язання;оцінка атмосферного повітря (аміаку та сірководню) у зоні тваринницького комплексу, оцінка придатності опалого листя ліщини деревовидної як наповнювача для вермикомпосту. Методи. Польовий – відбор проб повітря універсальним переносним газоаналізатором типу УГ-2, лабораторний – встановлення вмісту вуглеводів, протеїнів у опалому листі. Результати. Проаналізовано екологічні проблеми: спалювання міського листя і сухої трави та навколишньє середовище поблизу підприємств з виробництва тваринницької продукції. Досліджено стан повітря в зоні тваринницького комплексу – кролеферми ТОВ «Кролікофф», розміщеної на території Манківського району Черкаської області впродовж 2012-2014 років на відстанях 10, 20, 50, 100, 200 м від місця складування гною та 300 м – на межі найближчої існуючої житлової забудови. Найбільший вмісту аміаку в повітрі встановлено у зоні складування гною: 9,2 мг/м3 (в зимовий період) та 18,2 мг/м3 (в літній період), що значно перевищує допустимі санітарно-епідеміологічні норми. Зі збільшенням віддаленості від зони складування зменшується концентрація аміаку та сірководню в повітрі: на відстані 20 м – у 2,1 (влітку) та 2,2 рази (взимку), 100 м (на межі санітарної зони для об’єктів даного класу небезпечності) – у 26 та 23 рази. Неорганізовані викиди кролеферми не створюють на межі існуючої житлової забудови понаднормативних рівнів забруднення атмосферного повітря. Висновки. Необхідною екологічною умовою є створення та укриття гноєсховища з усіх боків шаром торфу або землі; надалі використовувати перепрілий гній як органічне добриво, для покращення хімічних якостей та прискорення процесів ферментації застосовувати технологію вермикомпостування.
Завантаження
Посилання
Сонько С. П., Суханова І. П., Василенко О. В. Особливості вермикультури в умовах Правобережного Лісостепу. Збірн.наук.праць Уманського НУС. Ч.1. Агрономія. Випуск 73. Умань 2010. С.216-224.
Сонько С. П., Суханова І. П., Василенко О. В. Агроекологічний стан субстрату у вихідних популяціях червоного гнойового (компостного) черв’яка (EISENIA FOETIDA SAVIGNY). Екологія – шляхи гармонізації відносин природи та суспільства. Збірник тез ІІ Міжнародної наукової конференції. Ред.- вид.центр УНУС, Умань,2010. С.38-40.
Сонько С. П., Суханова І. П., Василенко О. В. Застосування біогумусу за вирощування васильків справжніх як шлях екологізації рослинництва. «Наукові доповіді НУБІП» 2011-2 (24). URL: http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_2/11ssp.pdf.
Сонько С. П., Голубкіна О.М. Вермикультура як засіб стабілізації агроекосистем. Бioсфера XXI сто-ліття: матеріали III всеукраїнської конференції. м. Севастополь, 2011 р. / Вид-во Сев НТУ, 2011 р. С. 125-127.
Сонько С. П., Суханова І. П., Василенко О. В., Пушкарьова Т. М. Обґрунтування доцільності застосування продуктів вермикультури при вирощуванні лікарських рослин. Основи біологічного рослинництва в сучасному землеробстві. Збірник наукових праць Уманського національного університету са-дівництва. – Умань: Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство, 2011. С.125-128.
Сонько С. П., Суханова І. П., Василенко О. В., Пушкарьова Т. М. Обґрунтування доцільності застосування продуктів вермикультури під час вирощуванні лікарських рослин. Матеріали регіональної науково-практичної конференції «Актуальні екологічні та агробіологгічні проблеми Середнього Придніпров’я в контексті сталого розвитку».Редкол.:Т.С.Нінова (відп.ред.) та ін. Черкаси: ФОП Белінська О.Б.,2012. С.67-69
Сонько С. П. Значение вермикультуры в экологически толерантном природопользовании./ Матеріали науково-практичного семінару «Розвиток вермитехнології і агромікробіології в Україні». 27 квітня 2012 р. Півд.філіал НУБіП, Сімферополь, 2012. С. 7-8.
Сонько С. П., Василенко О. В. Агроекологічне обґрунтування ефективності внесення біогумусу для вирощування салату посівного в умовах Правобережного Лісостепу України. Матеріали науково-практичного семінару «Розвиток вермитехнології і агромікробіології в Україні».- 27 квітня 2012 р. Півд.філіал НУБіП, Сімферополь, 2012. С. 8-9.
Сонько С. П. Проект біологічної утилізації органіки. Інноваційна розробка./ Інноваційні розробки Уманського національного університету садівництва. 170-річчю навчального закладу присвячується./За ред.д.с.-г.н.,проф..В.П.Карпенка. Умань: Вид.-поліграф.центр «Візаві»,2014. С.34.
Сонько С. П., Улянич О. І. Енергозберігаючі технології вирощування овочів на продукт у зимовій теплиці ТП 810-25 із застосуванням альтернативних джерел енергії. Інноваційна розробка. URL: http://www.udau.edu.ua/ua/activities/naukova-ta-innovaczijna-diyalnist/innovaczijna-diyalnist/
Сонько С. П., Карпенко В. П., Суханова І. П., Дубін О. Г.,Василенко О. В., Пушкарьова Т. М. Еко-логічні дослідження в Уманському національному університеті садівництва: перші підсумки і результати.Вісник Уманського національного університету садівництва. Умань: Ред-вид. відділ УНУС, 2014. С. 64-76.
Василенко О. В., Дубін О. М. Утилізація органічних решток як шлях вирішення екологічних проблем сільського господарства. Збірник праць Уманського національного університету садівництва. № 76. 2014. С.111-116.
Пушкарьова-Безділь Т. М., Безділь Р. В., Лавров В. В. Проблеми утилізації кролячого гною. Актуальні проблеми садово-паркового мистецтва. Матеріали міжнародної наукової конференції. Умань, ВПЦ «Візаві»,2015. С. 49-51.
Пушкарьова-Безділь Т. М., Безділь Р. В. Агроекологічне обґрунтування ефективного внесення кролячого гною для вирощування кукурудзи звичайної-Zea mays L. Науковий вісник НЛТУ України, №10, 2013. С.68-72.
Пушкарьова-Безділь Т. М., Безділь Р. В. Кролячий гній – перспективне добриво. Матеріали всеукраїнської конференції молодих учених (До 60-річчя Черкаської області). Умань: Ред-вид. відділ УНУС,2013. С. 19 – 20.
Пушкарьова-Безділь Т.М., Безділь Р. В. Роль органічних добрив у мінімізації ризику забруднення навколишнього середовища. Іноваційні технології виробництва рослинницької продукції. Умань: Ред-вид. відділ УНУС,2013. С.14 – 16.
Пушкарьова Т. М., Євич Я. Є. Вирощування суниць лісових (FRAGARIA VESCA L.) на різних типах грунтосумішей із застосуванням біогумусу . ІІІ міжвузівська науково- практична конференція з міжнародною участю «Екологія-шляхи гармонізації відносин природи та суспільства» Умань: Ред-вид. відділ УНУС, 2012. С.57 – 60.
Пушкарьова-Безділь Т. М., Сеник Ю. А., Кудла В. Й., Нікітіна О. В. Результати вирощування суниці садової – Fragaria ananassa Duh. із застосуванням продуктів вермикультури. Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. Львів: РВВ НЛТУ України. 2012. вип. 22.9. С. 37–40.
Суханова І. П. Ефективність субстратів для вермикультури залежно від особливостей перебігу онто-генетичних стадій її об’єкта. Збірник наукових праць Уманського НУС. Вип.№ 79, 2012. С.190-195.
Косенко І. С., Сергієнко Н. В. Стан вперше інтродукованих в Україну ліщин у насадженнях національного дендропарку «Софіївка» НАН. Інтродукція рослин. 2012. № 1. С. 24–28.
Скіп О. С., Буцяк В. І., Печар Н. П. Технологічні властивості та хімічний склад опалого листя як субстрату для вермікультивування. Науковий вісник ЛНУ ВМБТ ім. С.З. Гжицького. 2011. №2 (48). С. 466–470.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).