Зміни розподілу середньорічних температур поверхні Атлантичного океану при сучасному потеплінні клімату
Ключові слова:
Атлантичний океан, аномалії, середньорічні, поверхневі температури, апвелінг, Глобальний тепловий океанічний конвеєр, похолодання, потепління, клімат
Анотація
Поверхневі температури багатьох акваторій Атлантичного океану на протязі періоду сучаного потепління клімату стійко підвищувалися, що було викликано зниженням інтенсивності його апвелінгів та збільшення потоку тепла, що доставляється з Південної Атлантики північним струменем Південно-пасатної течії. У період 2002 - 2011 рр.. потепління Атлантики припинилося. У наступні роки ХХI століття імовірне зниження її поверхневих температур, що може призвести до похолодання клімату Європи й Північної Америки.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-11
Як цитувати
Холопцев, О. В., & Нікіфорова, М. П. (2014). Зміни розподілу середньорічних температур поверхні Атлантичного океану при сучасному потеплінні клімату. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 36-48. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/899
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).