Тенденції змін середньомісячних значень поверхневих температур Атлантичного океану на початку ХХI сторіччя
Анотація
Загальні закономірності розподілу у Атлантичному океані районів, де у період 2000 - 2012р.р. переважали стійки тенденції змін середньомісячних значень їх поверхневої температури, від пори року не залежать. У той же час їх конфігурація та розміри потягом року відчутно змінюються. Це свідчить про суттєвість впливів на процес, що розглядається, не тільки чинника водооміну Атлантики з Арктикою та Антарктикою, але й чинника змін інтенсивності апвелінгу, який відбувається у багатьох її районах.
Розташування акваторій Атлантичного океану, де у зазначений період відбувалось суттєве похолодання, співпадає з положенням його областей, у котрих міжрічні зміни поверхневих температур відчутно впливають на стан Арктичного та Північноатлантичного коливань. Понад ними також проходять головні тропосферні струменеві течії. Це дозволяє припускати можливість суттєвого впливу процесу, що вивчається, не тільки на парниковий єфект у земній атмосфері, але й на зміни метеоумов у багатьох позатропічних регіонах північної півкулі, а також варіації ЗВО понад ними, які відбувались у той же період.
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
