Загальні напрямки оптимізації структури екологічної мережі Харківської області
Ключові слова:
екологічна мережа, оптимізація, екологічні коридори, локальні коридори, ландшафт, балково-долинні комплекси
Анотація
Досліджено шляхи оптимізації перспектив розвитку екологічної мережі для потреб сталого розвитку Харківської області на основі комплексної ландшафтної оцінки її території. Запропоновано для оптимізації структури екологічної мережі виділяти додаткову категорію екологічних коридорів – локальний. В основу їх виділення пропонується покласти межі балково-долинних комплексів, де рослинність зберегла відносно природний склад і здійснюється обмежене антропогенне навантаження.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Квартенко, Р. О. (1). Загальні напрямки оптимізації структури екологічної мережі Харківської області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 18-23. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/874
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
