Деградація лісових екосистем Лівобережного Лісостепу України та вплив на агроландшафти: DPSIR-підхід
Анотація
Мета. Аналітичне узагальнення деградаційних процесів у лісових екосистемах Лівобережного Лісостепу України та їхній зв’язок із екологічним станом прилеглих агроландшафтів з використанням моделі DPSIR
Методи. Застосовано DPSIR-аналіз (EEA, 1999) як концептуальну основу для структурування причинно-наслідкових зв’язків; метод систематизації та узагальнення біотичних чинників тиску на основі даних лісопатологічних обстежень; порівняльний аналіз наукових джерел.
Результати. Емпіричну основу становлять дані обстежень понад 5000 дерев ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), проведених у різні роки в межах багаторічних досліджень (переважно у 2010-х роках) на 52 постійних і 125 тимчасових пробних площах у насадженнях семи лісогосподарських підприємств. Для обґрунтування управлінських заходів використано методичні підходи лісопатологічного моніторингу рівнинної частини України. Систематизовано основні біотичні чинники тиску, зокрема стовбурові шкідники, листогризучі комахи, патогенні гриби та бактеріози, взаємодія яких має комплексний (синергетичний) характер. Обґрунтовано причинно-наслідковий ланцюг Тиск → Стан → Вплив. Зниження протиерозійної та водорегулювальної функцій деградованих лісових екосистем узгоджується з погіршенням властивостей ґрунтів і зниженням їх родючості; інтенсифікація ерозійних процесів у прилеглих агроландшафтах узгоджується з даними літературних джерел.
Висновки. Санітарний стан ясеневих деревостанів розглядається як інформативний інтегральний індикатор деградації лісових екосистем і ранній маркер екологічних ризиків для агроландшафтів. Наукова новизна полягає у формалізації та аналітичному обґрунтуванні причинно-наслідкових зв’язків між біотичними чинниками деградації ясеневих деревостанів і екологічними змінами агроландшафтів у межах DPSIR-підходу, а також у використанні санітарного стану як інтегрального індикатора цих процесів.
Завантаження
Посилання
Millennium Ecosystem Assessment. (2005). Ecosystems and human well-being: Wetlands and water. World Resources Institute. Retrieved from https://www.wri.org/research/millennium-ecosystem-assessment-ecosystems-and-human-well-being
Bonan, G. B. (2008). Forests and climate change: Forcings, feedbacks, and the climate benefits of for-ests. Science, 320(5882), 1444–1449. https://doi.org/10.1126/science.1155121
Sarre, A. (Ed.). (2020). Global forest resources assessment 2020: Main report. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Retrieved from https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/9f24d451-2e56-4ae2-8a4a-1bc511f5e60e/content
Bulygin, S., & Antonyuk, D. (2016). Soil erosion in Ukraine. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Ahronomiia, 235, 143–151. Retrieved from https://agriculturalscience.com.ua/web/uploads/journals_pdf/Visnik_Agronomy_2016_235.pdf
Tarariko, O. H., Ilienko, T. V., Kuchma, T. L., & Bilokin, O. A. (2021). Soil erosion as a factor of agri-cultural landscape desertification in Ukraine. Agroecological Journal, (3), 6–16. Retrieved from https://journalagroeco.org.ua/issue/view/14494
Flower, C. E., Knight, K. S., Rebbeck, J., & Gonzalez-Meler, M. A. (2013).The relationship between the emerald ash borer (Agrilus planipennis) and ash (Fraxinus spp.) tree decline. Forest Ecology and Management, 303, 143–147. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2013.04.017
Enderle, R., Stenlid, J., & Vasaitis, R. (2019). An overview of ash (Fraxinus spp.) and the ash dieback disease in Europe. CAB Reviews, 14(25), 1–12. https://doi.org/10.1079/PAVSNNR201914025
Meshkova, V., Samoday, V., & Davydenko, K. (2021). Ash dieback and contributing factors of forest weakening in provenance tests in the Sumy region. Central European Forestry Journal, 67(2), 113–121. https://doi.org/10.2478/forj-2021-0001
Schei, F. H., Arnberg, M. P., Grytnes, J. A., Johanesen, M. S., Johansen, J., Milford, A. B., & Tollefsrud, M. M. (2024). Ash dieback: A cascade of ecological effects in the ground flora. Forest Ecology and Management, 572, 122322. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2024.122322
Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), & United Nations Environment Pro-gramme (UNEP). (2020). The state of the world's forests 2020: Forests, biodiversity and people. FAO. https://doi.org/10.4060/ca8642en
Krutiakova, V., Hulych, O., & Yanse, L. (2020). Application of biological method for forest protection in Ukraine. Bulletin of Agricultural Science, 98(1), 39–46. https://agrovisnyk.com/pdf/ua_2020_01_06.pdf
Buksha, I. (2022). Assessment of threats and adaptation measures in Ukrainian forestry in relation to climate change. Retrieved from https://www.sfi-ukraine.org.ua/wp-content/uploads/2023/11/buksha_climate-change_report_31-01-2022-ukr.pdf
Smeets, E., & Weterings, R. (1999). Environmental indicators: Typology and overview (EEA Technical Report No. 25). European Environment Agency. Retrieved from https://www.eea.europa.eu/en/analysis/publications/tec25
Davydenko, K., & Meshkova, V. (2017). The current situation concerning severity and causes of ash dieback in Ukraine caused by Hymenoscyphus fraxineus. In R. Vasaitis & R. Enderle (Eds.), Dieback of European ash (Fraxinus spp.): Consequences and guidelines for sustainable management (pp. 200–208). Swedish University of Agricultural Sciences. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/315670555_The_current_situation_concerning_severity_and_causes_of_ash_dieback_in_Ukraine_caused_by_Hymenoscyphus_fraxineus
Meshkova, V. L. (Ed.). (2020). Guidelines for monitoring and forecasting forest pests and diseases. Nove slovo. Retrieved from https://uriffm.org.ua/static/main/files/method_naglyad_oblik_prognoz_.pdf
Meshkova, V. L., Borysova, V. L., & Kryshtop, Y. A. (2025). Sanitary condition of common ash in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Fakt.
Kowalski, T. (2006). Chalara fraxinea sp. nov. associated with dieback of ash. Forest Pathology, 36(4), 264–270. https://doi.org/10.1111/j.1439-0329.2006.00453.x
Vasaitis, R., & Enderle, R. (Eds.). (2017). Dieback of European ash (Fraxinus spp.): Consequences and guidelines for sustainable management. Swedish University of Agricultural Sciences. Retrieved from https://www.cost.eu/uploads/2018/07/European_Ash_Consequences_and_Guidelines_for_Sustainable_Management.pdf
Timmermann, V., Børja, I., Hietala, A. M., Kirisits, T., & Solheim, H. (2011). Ash dieback: Pathogen spread and ascospore dispersal. EPPO Bulletin, 41(1), 14–20. https://doi.org/10.1111/j.1365-2338.2010.02429.x
Pautasso, M., Aas, G., Queloz, V., & Holdenrieder, O. (2013). European ash dieback: A conservation biology challenge. Biological Conservation, 158, 37–49. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2012.08.026
Jose, S. (2009). Agroforestry for ecosystem services and environmental benefits. Agroforestry Systems, 76(1), 1–10. https://doi.org/10.1007/s10457-009-9229-7
Mitchell, R. J., Beaton, J. K., Bellamy, P. E., Broome, A., Chetcuti, J., Eaton, S., & Woodward, S. (2014). Ash dieback in the UK: Ecological implications and management. Biological Conservation, 175, 95–109. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2014.04.019
Haines-Young, R., & Potschin, M. (2018). Revision of the Common International Classification for Ecosystem Services (CICES V5.1): A Policy Brief. One Ecosystem 3. E27108 https://doi.org/10.3897/oneeco.3.e27108
Millennium Ecosystem Assessment. (2005). Ecosystems and human well-being: Synthesis. World Re-sources Institute. Retrieved from https://www.millenniumassessment.org/documents/document.356.aspx.pdf
McKinney, L. V., Nielsen, L. R., Collinge, D. B., Thomsen, I. M., Hansen, J. K., & Kjær, E. D. (2014). The ash dieback crisis: Genetic variation in resistance. Plant Pathology, 63(3), 485–499. https://doi.org/10.1111/ppa.12196
Skovsgaard, J. P., Thomsen, I. M., Skovgaard, I. M., & Martinussen, T. (2010). Associations among symptoms of dieback in ash stands. Forest Pathology, 40, 7–18. https://doi.org/10.1111/j.1439-0329.2009.00599.x
Rametsteiner, E., & Simula, M. (2003). Forest certification as a tool for sustainable forest management.
Journal of Environmental Management, 67(1), 87–98. https://doi.org/10.1016/S0301-4797(02)00191-3
Авторське право (c) 2026 Борисова B. Л., Криштоп Є. А., Назаренко В. В
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
