Радіальний приріст каштана звичайного в зелених насадженнях Львова та Харкова
Анотація
Мета. Виявлення наслідків впливу зміни клімату та інвазії каштанового мінера на радіальний приріст гіркокаштана звичайного в зелених насадженнях міст Львова та Харкова.
Методи. Системний аналіз, дендрохронологічні та статистичні методи.
Результати. Порівняно радіальний приріст дерев в середньовікових насадженнях для періоду перед початком спалаху каштанового мінера (1982-2001 рр.) та після нього (2002-2021) для Львова та для 1990-2006 та 2007-2023 рр. для Харкова. Також порівняно температури за гідрологічний рік за ці періоди за даними Львівської та Харківської метеостанцій. Встановлено, що у другому періоді для Харкова відбулося зменшення приросту на 57%. Для першого періоду (до спалаху) відхилення від норми радіального приросту гіркокаштана звичайного у зеленому насадженні Львова склали 12-23%, відповідні значення для другого періоду – 17-72%. Встановлено, що у другому періоді у Львівському насадженні вплив температур на радіальний приріст гіркокаштана звичайного, в основному, став більш позитивним за різні періоди гідрологічного року. Також збільшилася кількість позитивних коефіцієнтів кореляції між радіальним приростом та кліматичними чинниками, що свідчить про збільшення чутливості дерев. В зеленому насадженні м. Харкова при порівнянні впливу клімату на радіальний приріст гіркокаштана звичайного у 1986-2004 рр. та 2005-2022 рр. встановлено, що опади позитивно впливали на приріст на відміну від температури, яка впливала на радіальний приріст негативно. Це є характерним для обох періодів.
Висновки. При порівнянні радіального приросту гіркокаштана звичайного для періодів до початку інвазії каштанового мінера (1982-2001 рр.) та після нього (2002–2021 рр.) у Львові та відповідно для Харкова для 1986-2004 та 2005-2023 рр., зниження приросту було удвічі меншим у другому періоді в порівнянні з першим, незважаючи на те, що каштановий мінер прийшов у Харків на 5 років пізніше, ніж у Львів. Незважаючи на значне зменшення радіального приросту внаслідок зміни клімату та впливу інвазії каштанового мінера, відбулася стабілізація радіального приросту гіркокаштана звичайного у насадженні Львова упродовж 2017–2021 рр. та у насадженні Харкова упродовж 2016–2023 рр. Це свідчить про адаптацію гіркокаштана звичайного до екологічних змін на даному етапі.
Завантаження
Посилання
Buksha, I. F., Bondaruk, M. A., & Tselishchev, O. H., Pyvovar, T. S., Buksha, M. I., Pasternak, V. P. (2017). Vitality forecasting for Scots pine and English oak in condition of climate change in the lowland of Ukraine. Forestry and Forest Melioration, 130, 146-158. Retrieved from http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000827863 (In Ukrainian)
Fritts, H. C. (1976). Tree Rings and Climate. Academic Press.: Retrieved from https://www.scirp.org/reference/referencespapers? referenceid=1559073
Koval, I. M., Shpakivska, I. M., Voronin, V. O., & Chermnykh, M. O. (2023). Dynamics of radial growth of common horse chestnut in plantations of Lviv under the influence of the horse-chestnut leaf miner. Environmental protection.- Proceedings of the 19th All-Ukrainian Scientific Conference of Taliiv. readings (October 27, 2023). Kharkiv National University, 162-164. Retrieved from https://ecology.karazin.ua/wp-content/uploads/2024/05/taliev-2023.pdf (In Ukrainian)
Maksymenko, N. V., & Ovsiy, M. O. (2011). Modeling and forecasting of climate change. Man and en-vironment. Issues of neoecology, 1-2, 37-47. Retrieved from http://luddovk.univer.kharkov.ua/sites/default/files/Papers/Maximenko.pdf (In Ukrainian)
Zhang, Zh. (2015). Tree-rings, a key ecological indicator of environment and climate change. Ecological Indicators, 51, 107-116. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2014.07.042
Zhang, T., Liu K., Fan, Yu., Yu Shu., Zhang, R., Shang H….Rakhimov, I. (2023). Status and prospects of tree-ring research in Central Asia. Dendrochronologia, 78, 1125-7865. https://doi.org/10.1016/j.dendro.2023.126069
Cook, E. R., & Kairiukstis, L. A. Methods of Dendrochronology: Applications in the Environmental Sciences. Academic Publishers https://doi.org/10.1007/978-94-015-7879-0
Chermnykh, M. O., & Koval, I. M. (2024) Dendroindication of common horse-chestnut in green plantings of Kharkiv. Environmental protection: Proceedings of the 20th All-Ukrainian Scientific Conference of Taliiv. readings (October 25, 2024). KhNU, 207-209. Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/items/4b279a16-6707-4ba6-9b50-aa324f028c41 (In Ukrainian)
Chermnykh, M., & Koval, I. (2025). Dendroindication of common horse-chestnut in green plantings of cities. Current problems of formal and informal education in environmental monitoring and conservation: collection of abstracts of the IV International Internet Conference (Kharkiv, April 18, 2025). V N. Karazin Kharkiv National University, 162-165. Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/21447 (In Ukrainian)
Voronin V., Chermnykh M., & Koval I. (2023). Assessment of the impact of climate change on the ecological state of urban plantations of the common horse-chestnut (Aesculus Hippocastanum L.). Proceedings of the VІ International Scientific Congress Society jf Ambient Intelligence 2023 (student sections), Praha, OKTAN PRINT, 2023, 398-404. https://doi.org/10.46489/ISCSAI-23-30
Koval, I. M., & Mikulina, I. M. (2012). Dendrochronological research of common horse chesnut damaged by the horse-chestnut leaf miner in forest-steppe zone. Scientific bulletin of UNFU, 22(10), 40-45. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=nvnltu_2012_22.10_9 (in Ukrainian).
Koval, I., Maksymenko, N., & Chermnykh, M. (2024). The impact of climate change on the radial growth of common horse chestnut in green stands of Kharkiv. Proceedings of the Intern. Conf.: Adaptive landscape management, (Lviv–Vorokhta, 2024, Sept., 25–28), 152-155. Retrieved from https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/09/AdaptLandMngmnt_2024.pdf (in Ukrainian).
Maksymenko, N. V., Medvedeva, Yu. V., & Cherkashyna, N. I. (2018). Dynamics of the North Atlantic coastal zone’s temperature regime as an indicator of changes in the system of thermohaline circulation. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 27(3), 478 - 484. https://doi.org/10.15421/111871
Meshkova, V. (2021). Predicted seasonal development of phytophagous forest insects in the temperate zone. Advances in Agriculture, Horticulture and Entomology, 6. AAHE-158. https://doi.org/10.37722/AAHAE.2021601
Meshkova, V. L. (2021). Foliage-browsing Lepidoptera (Insecta) in deciduous forests of Ukraine for the last 70 years. Proc. of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine., 22, 173-179. https://doi.org/10.15421/412115
Chermnykh, M. O., & Koval, I. M. (2025). Dendroindication of horse chestnut in green plantings of Kharkiv and Lviv. Ecology is a priority: All-Ukrainian English-speaking student conference (March 14, 2025, Kharkiv, Ukraine). Karazin National University, 22-24. Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/20978
Koval, I. M., & Orlovsky, O. V. (2025). Dendroindication of common horse chestnut in Poltava green stands. Scientific Bulletin of UNFU, 35(2), 45-54. https://doi.org/10.36930/40350205 (In Ukrainian)
Percival; G. C., Barrow; I., Noviss; K. et al. (2011). The impact of horse chestnut leaf miner (Cameraria ohridella) on vitality, growth and reproduction of Aesculus hippocastanum. Urban Forestry & Urban Greenin, 10, 11-17. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/251700117_The_impact_of_horse_chestnut_leaf_miner_Cameraria_ohridella_Deschka_and_Dimic_HCLM_on_vitality_growth_and_reproduction_of_Aesculus_hippocastanum_L
Cedro, A., & Nowak, G. (2022). Influence of horse-chestnut leaf miner invasion on the growth-climate relationship of common horse-chestnut trees from north-western Poland. Sylwan, 166(2), 101-113. https://doi.org/10.26202/sylwan.2021107
Shvidenko, І.M., Kardash, E.S., & Kolenkina, M.S. (2020). Features of dynamics of mine density and phenology of the horse-chestnut leaf miner (Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986) in plantations of Kharkiv. Biodiversity, ecology and experimental biology, 22(2), 60-70. Retrieved from http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/biology/article/view/3404 (In Ukrainian)
Koprowski, M., & Duncker, P. (2012). Tree ring width and wood density as the indicators of climatic factors and insect outbreaks affecting spruce growth. Ecological Indicator, 23, 332-337. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2012.04.007
Gavrilov, M. B., An, W., Xu, C., Radaković, M. G., Hao, Q., Yang, F., Guo, Z., Perić, Z., Gavrilov, G., & Marković, S. B. (2019). Independent Aridity and Drought Pieces of Evidence Based on Meteorological Data and Tree Ring Data in Southeast Banat, Vojvodina, Serbia. Atmosphere, 10(10), 586. https://doi.org/10.3390/atmos10100586
Atramentova, L. A., & Utevska, O. M. (2008). Statistical methods in biology. Horlivka: Private enterprise "Likhtar Publishing House". (In Ukrainian)
Climate data. Retrieved from https://en.tutiempo.net/climate
Koval, I. M. (2023). Dendrochronological principles of assessing pine and oak stands of Ukraine Kharkiv: Machulin. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/369825923_Dendrohronologicni_zasadi_ocinuvanna_sosnovih_i_dubovih_derevostaniv_Ukraini (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2025 Koval I. M., Chermnykh M. O., Gololobov V. V.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
