Оцінка навантаження поверхневого стоку на водний об’єкт в умовах урболандшафту
Анотація
Якість поверхневих вод залишається сьогодні важливою проблемою. Особливо гостро це стосується водних об’єктів, що розташовані в урболандшафтних басейнових геосистемах. Мета. Оцінити навантаження стічних вод атмосферного походження урболадшафтної басейнової геосистеми на води річки (на прикладі р. Харків). Методи. Польові ландшафтно-екологічні, ландшафтно-геохімічний; камерально-аналітичний; системний аналіз; хіміко-аналітичні; статистичні. Результати. Проведена оцінка стану поверхневих вод під впливом навантаження від поверхневого стоку атмосферного походження впродовж 2014-2016 рр., та частково 2017-2019 р., що сформувався під впливом транспортної (частково житлової) підсистеми урбанізованої території та поверхневих вод р. Харків. За сольовим складом характеристика якості води – «помірно забруднена» (1,6); за трофо-сапробіологічними показниками якість води характеризується як «забруднена» (від 3,1 до 2,75 за течією річки). Саме у цьому створі добре демонструється вплив стічних поверхневих вод, що формуються в умовах міського середовища на якість природних вод. Наявність високих значень забруднювачів та природних чинників. Оцінка якості води за вмістом специфічних показників «помірно забруднена» (від 2,28 до 1,85). Висновки. Вода р. Харків, що зазнає потужного впливу від урбанізованого середовища має III клас якості, вода «помірно забруднена». Екологічна оцінка вказує на навантаження поверхневим стоком вже на середній частині річки, яке зростає відповідно до умов функціонування урболандшафтів та антропогенного (транспортного) навантаження.
Завантаження
Посилання
Водна Рамкова Директива № 2000/60/ЄС від 25.10.2000р. URL: http://buvrtysa.gov.ua/newsite/download/WFD(ukr).pdf
Временные рекомендации по предотвращению загрязнения вод поверхностным стоком с городской тер-ритории (дождевыми, талыми, поливо-моечными водами) / [под ред. В. Н. Хвата]. Москва: ВНИИВОД-ГЕО, ВНИИВО, 1975. 39 с.
Директиви ЄС «Міські стічні води» 91/271/ЄЕС URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_911
ДСТУ 3013 – 95 «Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з території міста і промисло-вих підприємств» URL: http://dnaop.com/html/34037/doc-ДСТУ_3013_-_95
Екологічна енциклопедія: у 3 т. / [за ред. А. В. Толстоухов та ін.]. К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006. Т1: А-Е. 432 с.
Загальнодержавна программа розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населе-них пунктів України на 2012-2020 роки URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT0243.html
Калицун В. И. Водоотводящие системы и сооружения. М.: Стройиздат, 1983. 336 с.
Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / [за ред. В. Д. Рома-ненко, В. М. Жукинський, О. П. Окнісюк та ін.]. К.: Символ, 1998. 28 с.
Мостепан О. В. Дослідження впливу зливових вод з автомобільних доріг у забруднення водних об’єктів (на прикладі м. Харкова). Вестник Харьковского национального автомобильного дорожного универси-тета. 2010. Вип. 48. С. 37-41.
Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України / Указ Прези-дента України (25 квітня 2013 р.) № 127 URL: http://president.gov.ua/documents/index.php?start=1260&cat=desc
Ричак Н. Л., Московкін В. М., Кузнєцова В. В. Розрахунок економічного збитку від поверхневих вод атмо-сферного походженя (на прикладі житлової підсистеми). Вісник Харківського університету імені В. Н. Каразіна. – Серія «Геологія – Географія – Геологія – Екологія». 2016. № 1147. С.239-248.
Ричак Н. Л., Срібна К. М. Стан якості зливого – талого стоку транспортної урбофункціональної підсис-теми басейну р. Харків. Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія – Геог-рафія – Геологія – Екологія». 2014 р. № 1128. С.153-160.
Ричак Н.Л. , Богатир В.О. Вплив урболадшафтної геосистеми на сольовий склад річкових вод. Людина і довкілля. Проблеми неоекології» . 2018. Вип.30. С. 112-122
Ричак Н.Л., Біткова Т.В., Гричаний О.М. Використання дощової води на урбанізованих територіях та управління якістю зливових стоків: еколого-економічні оцінки та перспективні рішення. Вісник ХНУ ім.В.Н. Каразіна, «Економічний». 2018. №94. С. 15-28.
Самойленко В. М., Верес К. О. Моделювання урболандшафтних басейнових геосистем. К.: Ніка-Центр, 2007. 296 с.
Сніжко С. І. Оцінка сучасного гідрохімічного режиму та якості води річок Житомирського Полісся. Український географічний журнал. 2001. №2. С. 65-70.
Татарчук О. ,Тимофеєв В. Характеристика найбільшої місячної кількості опадів на території України в умовах сучасного клімату. URL: http://visnyk-geo.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/04/10-63.pdf
Юрченко В. О. , Коротченко М. В., Бригада О. В., Михайлов Л. С. Дослідження технологічних характе-ристик поверхневого стоку з автомобільних доріг. Автошляховик України. 2012. Вип. 4 (228). С. 44-47
Masterson J.P. and Bannerman R.T. Impact of stormwater runoff on urban streams in Milwaukee County, Wisconsin. Wisconsin Department of Natural Resources, Madison, WI, 1994.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
