Результати досліджень бактеріопланктону Дністровського лиману в 2003-2018 рр
Анотація
Мета. Визначення довгострокових змін чисельності бактеріопланктону в Дністровському лимані у 2003-2018 рр. та використання цих даних для оцінки якості водного середовища. Методи. Визначення чисельність бактеріопланктону проводили прямим мікроскопічним методом під мікроскопом із збільшенням 1200. Для оцінки трофічного стану вод використана екологічна класифікація якості поверхневих вод, що прийнята в Україні. Результати. Проаналізовано зміни кількісних характеристик бактеріопланктону в літні періоди 2003-2018 рр. Виявлено тенденцію збільшення кількості бактерій в останні вісім років і зростання трофічного статусу вод від політрофного в літні періоди 2003-2005, 2007-2009 і 2015-2016 рр. до гіпертрофного в 2011-2014 і 2017-2018 рр. В липні 2012 р. визначено максимальну за всі роки спостережень чисельність бактерій, що перевищила пік чисельності в кінці минулого століття. Показано наявність статистичних зв’язків бактеріопланктону з електропровідністю і прозорістю вод, хлорофілом а, феофітином і загальним фосфором. Висновки. Встановлено, що формування мікробіологічного режиму Дністровського лиману відбувалося під впливом природних процесів продукування органічної речовини і факторів забруднення, які найбільш сильно проявляються в середній і південній частині лиману. Серед контрольованих параметрів водного середовища, чисельність бактеріопланктону, поряд з хлорофілом а, найбільш реалістично відображує зміни трофічного стану вод Дністровського лиману, при цьому показник бактеріопланктону незамінний при індикації забруднення вод органічною речовиною антропогенного походження.
Завантаження
Посилання
Медінець В. І., Конарева О. П., Ковальова Н. В., Солтис І. Є. Екологічно-рекреаційні проблеми дельти Дністра. Екологія міст та рекреаційних зон: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Одеса:Інноваційно-інформаційний центр «ІНВАЦ», 2009. С. 87–91.
Ковальова Н.В. Визначення якості вод в водоймищах Нижнього Дністра по чисельності бактеріопланк-тону. Эколого-экономические проблемы Днестра: сб. тез. докл. VII междунар. науч.-практ. конф. г. Одесса, 7октября –8 октября 2010 г., Одесса, 2010. С. 48.
Ковалева Н.В., Мединец В.И., Новиков А.Н., Снигирев С.М., Газетов Е.И., Конарева О.П., Солтыс И.Е. Бактериопланктон и фотосинтетические пигменты фитопланктона – индикаторы современного состо-яния вод нижнего Днестра и Днестровского лимана. Причорноморський екологічний бюлетень. Одес-са: ИНВАЦ, 2005. Вип. 3–4. С. 136–144.
Медінець В.І., Ковальова Н.В. Оцінка якості вод в водоймищах Нижнього Дністра по бактеріопланктону і хлорофілу а влітку 2009 р. Екологія міст та рекреаційних зон: зб. тез. доп. наук.-практ. конф. Одеса, 3–4 червня 2010 р.: Одеса, ІНВАЦ, 2010. С. 239–242.
Ковалева Н.В., Мединец В.И. Микробиологические аспекты формирования качества вод водоемов Нижнего Днестра. Екологія міст та рекреаційних зон: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Одеса, 31 травня – 1 червня 2012 р., Одеса: ІНВАЦ, 2012. С. 227–230.
Ковалева Н.В., Ковалева Е.А. Количественные изменения бактериопланктона Днестровского лимана в летний период 2003–2013 гг. Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан; проблеми водного та екологічного менеджменту, рекомендації щодо їх вирішення: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Одеськ. Держ. Екологічний Університет. Одеса: ТЕС, 2014. С. 90–92.
Ковальова Н. В., Медінець В. І., Медінець С. В. Трофічний стан вод Дністровського лиману в літні періоди 2012–2017 рр. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористу-вання: освіта – наука – виробництво – 2018: зб. тез. доп. XХI Міжн. наук.-практ. конф., Харків, 18–20 квітня 2018 року. Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2018 С. 103–106.
В Днестровском лимане наблюдается массовая гибель рыбы. (2011). URL: https://korrespondent.net/ukraine/events/1234813-v-dnestrovskom-limane-nablyudaetsya-massovaya-gibel-ryby
Романенко В.Д., Жукинский В.М., Оксіюк О.П., та ін. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. К.: СИМВОЛ-Т, 1998. 28 с.
Потапова Н.А. Бактериопланктон. Гидробиологический режим Днеcтра и его водоемов. Киев: Наук. думка, 1992. С. 181–196.
Романенко В.И., Кузнецов С.И. Экология микроорганизмов пресных водоемов: лабораторное руководство. Л.: Наука, 1974. 194 с.
OECD (Organisation for Economic Cooperation and Development). Eutrophication of Waters, Monitoring, Asessment and Control. Paris, OECD, 1982. 154 рр.
Минеева Н.М. Растительные пигменты в воде Волжских водохранилищ. М:, Наука, 2004. 156 с.
Ковальова Н. В., Медінець В. І., Медінець С. В., Конарева О. П., Солтис І. Є., Газетов Є. І. Трофічний статус дельтових озер Дністра у 2006–2017 рр. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна серія «Екологія», 2018, вип. 18. С. 30–41.
Ковальова Н.В., Медінець В.І, Медінець С.В., Снігірьов С.М., Конарева О.П., Газетов Є.І., Мілева А.П., Грузова І.Л., Солтис І.Є., Снігірьов П.М., Світлична Х.О. Дослідження змін трофічного статусу вод Кучурганського водосховища у 2006–2018 рр. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2018. Вип. 30. С.78–90.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
