Просторово-часова оцінка формування природно-заповідного фонду Сумської області

  • Н. В. Максименко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6 https://orcid.org/0000-0002-7921-9990
  • В. A. Федяй Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6
  • П. A. Добронос Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6
Ключові слова: природно-заповідний фонд, об’єкт, ступінь заповідності, адміністративний район, моделювання, картосхема

Анотація

Мета. Оцінка основних тенденцій формування природно-заповідного фонду і ступеню заповідності території Сумської області для визначення напрямків розбудови регіональної екологічної мережі.

Методи. Методи історичного  аналізу, статистичної обробки, просторового моделювання, оцінки і узагальнення отриманих даних.

Результати. За період дослідження з 1991 року плоша ПЗФ зросла у 5,44 рази, а кількість об’єктів ПЗФ – майже у 2 рази і складає на 2019 рів 275 шт. Порівняння адміністративних районі Сумської області за кількістю об’єктів ПЗФ дозволяє визначити «лідерів» - Роменський (37), Сумський та Лебединський (по 25 шт), Кролевецький (24) та аутсайдерів - Буринський (5), Шосткинський (7) та Великописарівський (8). За площею природно-заповідного фонду «лідери» - Путивльський район (39298,55 га) та Конотопський (32440,7 га). Виявлено невідповідність між великою кількістю об’єктів і площі ПЗФ спонукала визначення відсотку заповідності і моделювання залежності між цими трьома показниками. На основі картографічної візуалізації та статистичного моделювання, розроблено рекомендації, основними з яких є: активізація створення об’єктів ПЗФ місцевого значення, у першу чергу, в районах, які найбільше «відстають» із процесом заповідання; відновлення відхилених раніше Проектів створення об’єктів ПЗФ і сприяти їх затвердженню; ініціювання заходів з популяризації туристичних маршрутів по унікальних природних, історичних, етнографічних об’єктах ПЗФ для економічної підтримки громад.

Висновки. Встановлено, що ступінь заповідності території Сумської  області нижча за рекомендовану і в середньому складає 7,43 %. Просторово умовно виділяється смуга високої концентрації об’єктів ПЗФ з відносно великими площами, що, навіть перевищує рекомендовану (Конотопський, Кролевецький та Путивльський, або за новим районуванням – Кролевецикий район) у центральній частині області, яка з обох боків оточена районами з низьким відсотком (до 5%) заповідних площ і лише крайня північна і південна частини області (Середино-Будський, Тростянецький, Великописарівський і Охтирський райони) наближається до нормативу за відсотком заповідності. Виявлені шляхом моделювання закономірності дозволяють рекомендувати підвищення частки ПЗФ у загальній площі області у двох напрямках – збільшення площі існуючих об’єктів або створення великої кількості нових з невеликими площами.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Н. В. Максименко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6

доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри моніторингу довкілля та природокористування

В. A. Федяй, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6

студент Каразінського навчально-наукового інституту екології

П. A. Добронос, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6

студент факультету компьютерних наук

Посилання

Baliuk, S. A., Medvediev, V. V., Vorotyntseva, L. I. & Shymel V. V. (2017). Productivity of grain of early hybrids of corn of different strain changings. Bulletin of Agrarian Science, 8, 5–11. Retrieved from https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201708-01

Balyuk, S. A. & Tovazhnyansky, L. L. (Eds.). (2010). Scientific and applied bases of soil protection from erosion in Ukraine. Kharkiv: NTU "KPI". (In Ukranian).

Bulygin, S.Yu. (2005). Formation of ecologically sustainable agrolandscapes. Kyiv: Urozhay. (In Ukranian).

Morgan, R. P. S., Quinton, J. N., Smith, R. E. Govers, G., Poesen, J.W.A., Auerswald, K., Chisci, G., Torri, D., Styczen, M.E. & Folly, A.J.V. (1998). The European Soil Erosion Model (EUROSEM): documenta-tion and user quide. Version 3.6. Silsoe College Cranfild Universety, Silsoe, United Kingdom. Re-trieved from https://eprints.lancs.ac.uk/id/eprint/13189/1/user_v2.pdf

Flanagan, D. C., Gilley, J. E. & Franti, T. G. (2007). Water erosion prediction project (WEPP): development history, model capabilities, and future enhancements. Transactions of the American Society of Agricultural and Biological Engineers, 50(5), 1603-1612. Retrieved from https://www.ars.usda.gov/ARSUserFiles/50201000/WEPP/weppHistory.pdf

Larionov, G. A., Dobrovolskaya, N. G., Krasnov, S. F. & Liu B. Yu. (2003). New equation of the relief factor for statistical models of water erosion. Soil Science, 10, 1239 - 1247. Retrieved from https://www.elibrary.ru/item.asp?id=17288927 (In Russian).

Toth, G., Montanarella, L. & Russo, E. (2008). Treats to soil quality in Europe. Luxembourg: Office for official publications of the European communities. Retrieved from https://esdac.jrc.ec.europa.eu/ESDB_Archive/eusoils_docs/other/EUR23438.pdf

Bulygin S.Y., Nearing M.A. & Achasov A.B. (2002). Parameters of interrill erodibility in the WEPP model. Eurasian Soil Science, 35 (11) 1237 Retrieved from https://pubag.nal.usda.gov/download/7826/PDF

Alewell, C., Borrelli, P., Meusburger, K. & Panagos P. (2019). Using the USLE: Chances, challenges and limitations of soil erosion modeling. International Soil and Water Conservation Research, 7 (3). 203-225. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.iswcr.2019.05.004

Kutsenko, M.V. & Kruglov, O.V. (2010). About creation of the automated system of geoinformation support of the universal equation of expenses of soil (USLE). Geoinformatics, 4, 85-89. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2010_4_12 (In Ukranian).

World Bank. (2006). Sustainable Land Management: Challenges, Opportunities, and Trade-offs. Agriculture and Rural Development. Washington, DC: Wolrd Bank. Retrieved from http://hdl.handle.net/10986/7132

Belolipskyi, V. & Poluliakh, М. (2020). Application of the basin concept for soil and water protection arrangement of agro landscapes. Bulletin of Agrarian Science, 98 (6) 55-66. Retrieved from https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202006-07 (In Ukranian).

Bondarev, V.P. (1996). Influence of neotectonics on the distribution of the ravine network of the Central Chernozem Region Vestnik of Moscow University. Geography, 5 (4), 41-45.

Kruglov, O.V., Timchenko, D.O., Nazarok, P.G. & Lizogubov V.O. (2015). System of geoinformation and technological support of measures for protection of soils from erosion taking into account regional features: scientific and methodical manual. Kharkiv. Aladdin-Print. (In Ukranian).

Shevchenko, M.V., Kolyada, V.P., Kruglov, O.V. & Demkin, O.O. (2016). Spatial distribution of soil erosion factors in the Kharkiv region. Bulletin of KhNAU. Crop production, selection and seed production, fruit and vegetable growing and storage, 2, 165–176. Retrieved from http://dspace.knau.kharkov.ua/jspui/handle/123456789/868(In Ukranian).

Kolyada, V.P., Shevchenko, M.V., Kruhlov, O.V., Achasova, A.O., Nazarok, P. G. & Hrebenchuk, O.O. (2018). Anti-erosion optimization of agricultural equipment: local level. Man and environment. Issues of neoecology, (1-2), 57-63. Retrieved from http://journals.uran.ua/ludina_dov/article/view/143819 (In Ukranian).

Communication from the commission to the European Parliament, the Council, the European economic and social committee and the Committee of the regions EU biodiversity strategy for 2030. Bringing na-ture back into our lives. com/2020/380 final Brussels, 20.5.2020 Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1590574123338&uri=CELEX:52020DC0380

Nazarok, P.G., Kruglov, O.V., Kutsenko, M.V., Menshov, O.I. & Sukhorada, A.V. (2015). To the problem of mapping erosion processes. Bulletin of Agricultural Science, 9, 63-68. Retrieved from https://agrovisnyk.com/pdf/en_2015_09_13.pdf (In Ukranian).

Опубліковано
2020-12-30
Як цитувати
Максименко, Н. В., ФедяйВ. A., & ДоброносП. A. (2020). Просторово-часова оцінка формування природно-заповідного фонду Сумської області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, 34, 121-132. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34-12
Розділ
Екологічні дослідження