вопросу о термине «республиканцы» в современной историографии Поздней римской республики
Анотація
Автор статьи подчеркивает некорректность использования термина «республиканцы», который является изобретением современной историографии, для обозначения знатных римлян, именовавшихся в источниках «оптиматами» или «помпеянцами». В действительности, эта группа римской знати боролась за сохранение власти сената. Римское же понятие res publica не имеет никакого отношения к республиканской форме правления, а обозначает «государство», кроме того в политической агитации оно использовалось противоположными сторонами как лозунг для легитимации своих интересов
Завантаження
Посилання
Дементьева В. В. Категория «государство» и римская республика: к вопросу о понятийной асинхронности / В. В. Дементьева // Материалы IX чтений памяти профессора Николая Петровича Соколова. – Нижний Новгород, 2004. – С. 24–26.
Егоров А. Б. Юлий Цезарь. Политическая биография / А. Б. Егоров. – СПб., 2014. – 548 c.
Машкин Н. А. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность / Н. А. Машкин. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1949. – 686 с.
Межерицкий Я. Ю. Республиканская монархия: метаморфозы идеологии и политики императора Августа / Я. Ю. Межерицкий. – М.; Калуга, 1994. – 442 с.
Моммзен Т. История Рима / Т. Моммзен. – М., 2002. – Т. 3. – 655 с.
Никишин В. О. Катон Утический: хранитель устоев и нарушитель традиций / В. О. Никишин // Studia historica. – М., 2008. – Вып. 8. – С. 123–138.
8. Панченко Д. В. Римские моралисты и имморалисты на исходе Республики / Д. В. Панченко // Человек и культура. – М., 1990. – С. 73–80.
Сергеев В. С. Очерки по истории Древнего Рима / В. С. Сергеев. – М., 1938 – Ч. 1. – 370 с.
Токарев А. Н. Становление официальной идеологии принципата Императора Августа / А. Н. Токарев. – Харьков, 2011. – 280 c.
Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики / С. Л. Утченко. – М., 1965. – 288 с.
Утченко С. Л. Юлий Цезарь / С. Л. Утченко. – М., 1976. – 365 с.
Циркин Ю. Б. Предисловие / Ю. Б. Циркин // Античные и раннесредневековые источники по истории Испании. – СПб., 2006. – С. 3–14.
Циркин Ю. Б. Гражданские войны в Риме. Побежденные / Ю. Б. Циркин. – СПб., 2006. – 314 c.
Alston R. Rome’s Revolution. Death of the Republic and Birth of the Empire / R. Alston. – Oxf., 2015. – 385
p.
Brunt P. A. The Fall of the Roman Republic and Related Essays / P. A. Brunt. – Oxf., 1988. –550 p.
Drexler H. Res publica / H. Drexler // Maia. – 1957. – Vol. 9. – S. 247–281.
Galinsky K. Augustan Culture: An Interpretive Introduction / K. Galinsky. – Princeton, 1996. – 474 p.
Gruen E. The Last Generation of the Roman Republic / E. Gruen. – Berkeley, 1995. – 596 p.
Lacey W. K. Boni atque improbi / W. K. Lacey // G&R. – 1970. – Vol. 17. – № 1. – P. 3–16.
MacMullen R., Enemies of the Roman Order / R. MacMullen. – Cambr., 1966. – 370 p.
Meier Ch. Res publica amissa. Eine Studie zu Verfassung und Geschichte der späten römischen Republik / Ch. Meier. – Wiesbaden, 1988. – 332 S.
Shackleton-Bailey D. R. The Roman Nobility in the Second Civil War / D. R. ShackletonBailey
// CQ. – 1960. – Vol. 10. – P. 253–267.
Stark R. Res publica / R. Stark // Römische Wertbegriffe. – Darmstadt, 1967. – S. 42–110.
Syme R. The Roman Revolution / R. Syme. – Oxf., 1939. – 568 p.
Wirszubski Ch. Libertas as a Political Idea at Rome during the Late Republic and Early Principate / Ch. Wirszubski. – Cambr.; N.-Y., 1950. – 186 p.
Авторське право (c) 2016 Токарев А. М.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).