Браслет кола «східноєвропейських виїмчастих емалей» з-під Есхару на Харківщині
Анотація
Бронзовий браслет було знайдено в лісовому масиві на лівому березі річки Сіверський Донець біля південної околиці селища Есхар (Новопокровська територіальна громада, Чугуївський район, Харківська область, Україна). За Г. Ф. Корзухіною, він належить до типу I (браслети широкі, тригранні в перетині, з гребінцями, з емаллю та без емалі); за О. С. Хомяковою — до типу 2б (браслети з ажурним рухомим щитком–сегментом, що кріпився на шарнірних з’єднаннях до гребнів, які розташовані на кінцях ободу). Орнамент браслета з Есхару складається з кількох елементів: а) три валики з косими насічками-чеканом; б) вигравірувані композиції на двох гранях ободу; в) поздовжні канавки на торцях гребнів. Подібні браслети походять з Брянського (Усохського) скарбу та Пісків. Браслети з Брянського скарбу, Пісків, Есхару та з Паніковця зроблені за різними конструктивними схемами. У зону концентрації таких виробів входять Середнє Подніпров’я, дніпро-донецькій лісостеп та сусідня смуга лісової зони, верхні течії Оки та Дону. Окремі знахідки походять з Мазур, Литви, Латвії, Білорусі, верхньої течії Південного Бугу, середніх течій Дону та Хопра, Нижнього Дону та Середньої Волги. Есхарівський браслет за положенням у типологічному ряді таких виробів належить до «більш раннього» і відноситься до середньої стадії розвитку східноєвропейських прикрас з виїмчастими емалями, яка датована кінцем II — сер. — др. пол. III ст. Знахідки речей кола «емалей» свідчать про формування престижного костюму населення басейнів середнього та верхнього течій Дніпра та Подесення, населення верхньої течії Оки, а також деяких культур Південно-Східної Прибалтики. «Виїмчасті емалі» виступають як індикатор міжкультурних контактів різних груп населення Східної Європи в римський час. У дніпро-донецькому лісостепу знахідки речей кола «емалей» пов’язуються з поселеннями та могильниками пізньозарубинецького етапу та початкової фази київської культури або належать до постзарубинецького горизонту, саме до його другого періоду, датованого ступенями B2/C1, C1a (приблизно сер. — др. пол. II — перш. пол. III cт.).
Завантаження
Посилання
Akimov D. V., Enenko E. A. Sluchaynyie nahodki veschey rimskogo vremeni v predelah lesostepnogo Podonya. Stratum plus. 2012. No. 4. S. 127–137. (In Russian)
Akimov D. V., Zinkovskaya I. V., Mulkidzhanyan Ya. P. Sluchaynyie nahodki varvarskih vyiemchatyih emaley v lesostepnom Podone: opisanie, rekonstruktsiya, interpretatsii. GermaniaSarmatia. Vyp. III / red. O. Radyush, A. Blyuene, M. Lyubichev. Moskva: IA RAN, 2020. S. 246–261. (In Russian)
Ahmedov I. R., Oblomskiy A. M., Radyush O. A. Klad iz Suzemskogo rayona Bryanskoy oblasti. Arheologicheskie issledovaniya v Evroregione «Dnepr» v 2012 g. / red. O. A. Makushnikov. Gomel: GGU im. F. Skorinyi, 2013. S. 99–107. (In Russian)
Bazhan I. A., Troshin A. N. Varvarskie emali Vostochnoy Evropyi: Treugolnyie fibulyi i tsepi (iz sluchaynyih nahodok): Albom drevnostey. Korpus sluchaynyih arheologicheskih nahodok (KSAN). Vyp. 5. Moskva: Buki-Vedi, 2013. 98 s. (In Russian)
Belotserkovskaya I. V. Ukrasheniya iz metalla. Bryanskiy klad ukrasheniy s vyiemchatoy emalyu vostochnoevropeyskogo stilya (III v. n. e.). Ranneslavyanskiy mir. Vyp. 18 / otv. red. A. M. Oblomskiy. Moskva – Vologda: IA RAN, 2018. S. 14–50. (In Russian)
Bezuglov S. I., Gudimenko I. V. Podveska s vyiemchatoy emalyu iz deltyi Dona. Rossiyskaya arheologiya [Russian Archaeology]. 1993. No. 1. S. 169–174. (In Russian)
Bilyns'ka L. I., Bilyk V. M., Buhaj O. M., Hopkalo O. V., Horokhovs'kyj Ye. L., Derev'ianko O. M. Novi nadkhodzhennia predmetiv kola skhidnoievropejs'kykh vyimchastykh emalej u Sums'komu oblasnomu kraieznavchomu muzei (poperednie povidomlennia). Arkheolohiia ta davnia istoriia Ukrainy. Vyp. 3 / red. O. V. Symonenko. Kyiv: IA NANU, 2021. S. 225–242. (In Ukrainian)
Bitner-Wróblewska A. The Phenomenon of East European Enameled Artefacts. Old Problems, New Questions. Alexanderia. Studies of Items, Ideas and History Dedicated to Professor Aleksander Bursche on the Occasion of his 65th Birthday / ed. R. Ciołek, R. Chowaniec. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 2021. PP. 25–32.
Bryanskiy klad ukrasheniy s vyiemchatoy emalyu vostochnoevropeyskogo stilya (III v. n. e.). Ranneslavyanskiy mir. Vyp. 18. Moskva – Vologda: IA RAN, 2018. 563 s. (In Russian)
Furasev A. G. Polovozrastnyie naboryi ukrasheniy kruga varvarskih vyiemchatyih emaley / Otdelu arheologii Vostochnoy Evropyi i Sibiri 70 let. Tezisyi nauchnoy konferentsii. SanktPeterburg: Izdatelstvo Gosudarstvennogo Ermitazha, 2001. S. 29–34. (In Russian)
Furasev A. G. Problema datirovki kladov veschey s vyiemchatyimi emalyami / Kladyi: sostav, hronologiya, interpretatsiya. Materialyi tematicheskoy nauchnoy konferentsii (Sankt-Peterburg, 26–29 noyabrya 2002 g.). Sankt-Peterburg, 2002. S. 83–86. (In Russian)
Germania – Sarmatia. Vyp. III / red. O. Radyush, A. Blyuene, M. Lyubichev. Moskva: IA RAN, 2020. 431 s. (In Russian)
Khomiakova O. A. Braslety Brianskogo klada. Bryanskiy klad ukrasheniy s vyiemchatoy emalyu vostochnoevropeyskogo stilya (III v. n. e.). Ranneslavyanskiy mir. Vyp. 18 / otv. red. A. M. Oblomskii. Moskva – Vologda: IA RAN .S. 86–94. (In Russian)
Korzukhina G. F. Predmety ubora s vyemchatymi emaliami V – pervoi poloviny VI v. n. e. v Srednem Podneprove. Svod arkheologicheskikh istochnikov. Vyp. Е1–43. Leningrad: Nauka, 1978. 125 s. (in Russian).
Lyubichev M. V. Rannjaja istorija dnepro-doneckoj lesostepi I‒V vv. n. je. Chasti 1, 2. Ostrogothica-Serie: Bände. Bd. 2. Har'kov: Estet Print, 2019. 268, 368 s. (In Russian)
Oblomskiy A. M. Etnicheskie protsessyi na vodorazdele Dnepra i Dona v I‒V vv. n. e. Moskva ‒ Sumy: Arheologicheskoe agentstvo, 1991. 287 s. (In Russian)
Oblomskiy A. M. Dneprovskoe lesostepnoe Levoberezhe v pozdnerimskoe i gunnskoe vremya. Moskva: Nauka, 2002. 255 s. (In Russian)
Oblomskiy A. M. O donskih kladah ukrasheniy s vyiemchatoy emalyu vostochnoevropeyskogo stilya. Studia Barbarica. Profesorowi Andrzejowi Kokowskiemu w 65. rocznice urodzin / red. B. Niezabitowska-Wiśniewska, P. Łuczkiewicz, S. Sadowski, M. Stasiak-Cyran, M. Erdrich. T. 1. Lublin: Instytut Archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2018. S. 618–647. (In Russian)
Oblomskiy A. M. Razvedki v Zadonskom i Lebedyanskom rayonah. Arheologicheskie issledovaniya v Tsentralnom Chernozeme 2016 / red. N. E. Chalyih. Lipetsk: Poligraficheskoe predpriyatie «Novyiy vzglyad», 2017. S. 127–131. (In Russian)
Oblomskiy А. M., Berezutskiy V. D. Horyzont ukrashenii s vyemchatymi emaliami na territorii Lesostepnogo Podonia. Oium. Vyp. 6. Starozhytnosti varvars'kykh plemen u pershij polovyni I tys. n. e.: do 90-richchia V. D. Barana / red. O. V. Petrauskas, S. A. Gorbanenko, O. V. Gopkalo. Kyiv: IA NANU, 2019. S. 50–79. (In Russian)
Oblomskiy A. M., Terpilovskiy R. V. Predmetyi ubora s vyiemchatyimi emalyami na territorii lesostepnoy zonyi Vostochnoy Evropyi (dopolnenie svodov G. F. Korzuhinoy, I. K. Frolova i E. L. Gorohovskogo). Pamyatniki kievskoy kulturyi v lesostepnoy zone Rossii. Ranneslavyanskiy mir. Vyp. 10 / red. A. M. Oblomskiy. Moskva: IA RAN, 2007. S. 113–141. (In Russian)
Pozdnezarubinetskie pamyatniki na territorii Ukrainy (vtoraya polovina I – II v. n.e.). Ranneslavyanskiy mir. Vyp. 12. Moskva: IA RAN, 2010. 332 s.(In Russian)
Radyush O. A. Snaryazhenie vsadnika, ukrasheniya, detali rogov kruga vostochnoevropeyskih emaley v basseyne verhnego techeniya Psla i Seyma. Lesnaya i lesostepnaya zonyi Vostochnoy Evropyi v epohi rimskih vliyaniy i Velikogo pereseleniya narodov. Konferencija 2 / red. A. M. Vorontsov, I. O. Gavrituhin. Tula: Gos. muzey-zapovednik «Kulikovo pole», 2010. S. 5–13. (In Russian)
Radyush O. A. Elementyi vsadnicheskoy i druzhinnoy kulturyi II–III vv. v Podneprove. Stratum Plus. 2013a. No. 4. S. 51–73. (In Russian)
Radyush O. The Second and Third Century Knob Spurs (Knopfsporen) in the Middle and Upper Dnieper Area. Inter ambo maria. Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea / eds. I. Khrapunov, F.-A. Stylegar. Kristiansand-Simferopol: Dolya Publishing House, 2013b. PP. 317–334.
Radyush O. A. Varvarskie emali Vostochnoy Evropyi – sovremennoe sostoyanie istochnikovoy bazyi i opyit kartirovaniya. Germania-Sarmatia. Vyp. III / red. O. Radyush, A. Blyuene, M. Lyubichev. Moskva: IA RAN, 2020. S. 320–357. (In Russian)
Terpilovskiy R. V., Abashina N. S. Pamyatniki kievskoy kulturyi (Svod arheologicheskih istochnikov). Kyiv: Naukova dumka, 1992. 221 s. (In Russian)
Vorontsov A. M. Nahodki kruga vostochnoevropeyskih vyiemchatyih emaley na territorii moschinskoy kulturyi. Germania-Sarmatia. Vyp. III / red. O. Radyush, A. Blyuene, M. Lyubichev. Moskva: IA RAN, 2020. S. 263–279. (In Russian)
Voronyatov S. V. Sarmatskiy i yuzhno-baltiyskiy kulturnyie impulsyi v postzarubinetskih drevnostyah gorizonta Rahnyi-Pochep (vtor. pol. I – nach. II vv. n.e.): avtoref. … kand. ist. nauk. Sankt-Peterburg, 2018. 13 s. (In Russian)
Voronyatov S. V., Shinakov E. A. Otdelnyie nahodki i kladyi kruga «varvarskih emaley» v Bryanskom Podesene. Germania-Sarmatia. Vyp. III / red. O. Radyush, A. Blyuene, M. Lyubichev. Moskva: IA RAN, 2020. S. 82–117. (In Russian)
Авторське право (c) 2026 Володимир Колода, Михайло Любичев
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
