До питання походження міських сіл у пізньосередньовічному Львові
Анотація
Вивчення просторової і територіально-адміністративної динаміки поселень із статусом сіл є підосновою та інтеграційною складовою історії села. На українських землях, які належали до Польського королівства і згодом до Речі Посполитої, села мали 4 форми адміністративного підпорядкування. Переважна кількість сіл належали приватним власникам, як різним особам шляхетського звання, так і верхівці стану — магнатам. Деякі села були у власності духовних юридичних чи фізичних осіб — монастирів, шпиталів, керівництва кліру. Ще одна група перебувала в прямій залежності від держави і називалася королівськими селами або королівщиною. І, нарешті, невеличка кількість сіл підпорядковувалася магістрату якогось самоврядного міста, адміністративно перебувала під його юрисдикцією та територіально оточувала решту адміністративно підпорядкованих місту теренів. З документів ранньомодерного часу відомо, які села мали статус міських. Вони безпосередньо залежали від маґістрату міста Львова, в науковому обігу є дати перших згадок про них. Села Зубря і Сихів були в корпоративній власності львівських райців, а селами Малехів і Скнилівок володіли відповідно монастирі Св. Лазара і Св. Духа, тобто села посередньо залежали від міського самоврядування. На сьогодні немає пояснення феномену, чому частина дарованих місту земель набула адміністративного статусу сіл, власником якого було самоврядне місто в особі магістрату, втіленого колективним органом управління міських райців. В статті доводиться, що денотат «село», відносно великої земельної нерухомості на периферіях адміністративно залежних від львівського магістрату теренів, виник стихійно та утверджувався поступово. Протягом пізнього середньовіччя кожне з пізніших міських сіл в документах міської ради іменувалося в різний спосіб — маєток, фільварок, власність, при чому офіційні документи провадилися латинською і старонімецькою мовою, так що поняття були розмаїтішими. Уніфікація відбулася в др. пол. XVI ст. з переходом канцелярії на старопольську мову.
Завантаження
Посилання
Dolynska M., Kapral M., Feloniuk A. Rozvytok mista u pizn`omu seredniovichchi ta ranniomodernyi chas (prostir imeshkantsi). Atlas ukrains`kykh istorychnykh mist / Za nauk. red. M. Kapralia. K.: DNVP «Kartohrafiia», 2014. T. 1: Lviv. 95 s. (In Ukrainian)
Dolynska M. Istorychna topohrafiia Lvova 14-19 st. Lviv: NU«LP», 2006. 356 s. (In Ukrainian)
Dolynska M. Elementy prostorovoi lokatsii na krakivs`komu peredmisti piznioseredniovichnoho Lvova. Rehionalna istoriia [Regional History]. 2009. № 3. S. 287–297. (In Ukrainian)
Dolynska M. Nerukhomis` nimetskoii rodyny Shtekheriv v piznioseredniovichnomu Lvovi: tradytsiinyi ta interdystsyplinarnyi pohliad. Fenomen multykulturnosti v istorii Ukrainy i Pol`shchi: materialy mizhnarodnoi naukovoii konferentsii. Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody, 2016. S. 61–66. (In Ukrainian)
Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. / red. rada: V. M. Lytvyn (holova) ta in.; NAN Ukrainy, Instytut istorii Ukrainy. Kyiv: Nauk. dumka, 2021. Dodatkovyi tom. Knyha 1. 761 s. (In Ukrainian)
Feloniuk A. Tarnavka i Porichchia — iurydyky lvivs`koho dominikan`skoho monastyria Bozhoho tila. Visnyk Lvivs`koho universytetu. Seriia istorychna. 2016. Spetsvypusk. S. 67–99. (In Ukrainian)
Hrebeniak S., Shepel H., Dolynska M. Pryvilei korolia Kazymyra III vid 22 serpnia 1352 r.: istorychne tlo, struktura dokumenta, pereklad, komentari. Misto: istoriia, kultura, suspilstvo. E-zhurnal urbanistychnykh studii [The City: History, Culture, Society]. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Istorychnyi fakultet Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. 2019. № 6. S. 47–52. (In Ukrainian)
Kupchynskiy O. Akty I materialy Halytsko-Volyns`koho kniazivstva XIII – pershoi polovyny XIV stolit`. Doslidzhennia. Teksty. Lviv, 2004. 1285 s. (In Ukrainian)
Zubyk. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624–1635. Lwów, 1930. 496 s.
Авторське право (c) 2025 Мар’яна Долинська

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).