До питання походження міських сіл у пізньосередньовічному Львові

Анотація

Вивчення просторової і територіально-адміністративної динаміки поселень із статусом сіл є підосновою та інтеграційною складовою історії села. На українських землях, які належали до Польського королівства і згодом до Речі Посполитої, села мали 4 форми адміністративного підпорядкування. Переважна кількість сіл належали приватним власникам, як різним особам шляхетського звання, так і верхівці стану — магнатам. Деякі села були у власності духовних юридичних чи фізичних осіб — монастирів, шпиталів, керівництва кліру. Ще одна група перебувала в прямій залежності від держави і називалася королівськими селами або королівщиною. І, нарешті, невеличка кількість сіл підпорядковувалася магістрату якогось самоврядного міста, адміністративно перебувала під його юрисдикцією та територіально оточувала решту адміністративно підпорядкованих місту теренів. З документів ранньомодерного часу відомо, які села мали статус міських. Вони безпосередньо залежали від маґістрату міста Львова, в науковому обігу є дати перших згадок про них. Села Зубря і Сихів були в корпоративній власності львівських райців, а селами Малехів і Скнилівок володіли відповідно монастирі Св. Лазара і Св. Духа, тобто села посередньо залежали від міського самоврядування. На сьогодні немає пояснення феномену, чому частина дарованих місту земель набула адміністративного статусу сіл, власником якого було самоврядне місто в особі магістрату, втіленого колективним органом управління міських райців. В статті доводиться, що денотат «село», відносно великої земельної нерухомості на периферіях адміністративно залежних від львівського магістрату теренів, виник стихійно та утверджувався поступово. Протягом пізнього середньовіччя кожне з пізніших міських сіл в документах міської ради іменувалося в різний спосіб — маєток, фільварок, власність, при чому офіційні документи провадилися латинською і старонімецькою мовою, так що поняття були розмаїтішими. Уніфікація відбулася в др. пол. XVI ст. з переходом канцелярії на старопольську мову.