До питання походження міських сіл у пізньосередньовічному Львові

Ключові слова: пізньосередновічний Львів, міське село, Замарстинів, Клепарів, Голоско Мале, Голоско Велике, Брюховичі, Білогоща, Кульпарків, Зубря, Сихів, Малехів, Скнилівок

Анотація

Вивчення просторової і територіально-адміністративної динаміки поселень із статусом сіл є підосновою та інтеграційною складовою історії села. На українських землях, які належали до Польського королівства і згодом до Речі Посполитої, села мали 4 форми адміністративного підпорядкування. Переважна кількість сіл належали приватним власникам, як різним особам шляхетського звання, так і верхівці стану — магнатам. Деякі села були у власності духовних юридичних чи фізичних осіб — монастирів, шпиталів, керівництва кліру. Ще одна група перебувала в прямій залежності від держави і називалася королівськими селами або королівщиною. І, нарешті, невеличка кількість сіл підпорядковувалася магістрату якогось самоврядного міста, адміністративно перебувала під його юрисдикцією та територіально оточувала решту адміністративно підпорядкованих місту теренів. З документів ранньомодерного часу відомо, які села мали статус міських. Вони безпосередньо залежали від маґістрату міста Львова, в науковому обігу є дати перших згадок про них. Села Зубря і Сихів були в корпоративній власності львівських райців, а селами Малехів і Скнилівок володіли відповідно монастирі Св. Лазара і Св. Духа, тобто села посередньо залежали від міського самоврядування. На сьогодні немає пояснення феномену, чому частина дарованих місту земель набула адміністративного статусу сіл, власником якого було самоврядне місто в особі магістрату, втіленого колективним органом управління міських райців. В статті доводиться, що денотат «село», відносно великої земельної нерухомості на периферіях адміністративно залежних від львівського магістрату теренів, виник стихійно та утверджувався поступово. Протягом пізнього середньовіччя кожне з пізніших міських сіл в документах міської ради іменувалося в різний спосіб — маєток, фільварок, власність, при чому офіційні документи провадилися латинською і старонімецькою мовою, так що поняття були розмаїтішими. Уніфікація відбулася в др. пол. XVI ст. з переходом канцелярії на старопольську мову.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Dolynska M., Kapral M., Feloniuk A. Rozvytok mista u pizn`omu seredniovichchi ta ranniomodernyi chas (prostir imeshkantsi). Atlas ukrains`kykh istorychnykh mist / Za nauk. red. M. Kapralia. K.: DNVP «Kartohrafiia», 2014. T. 1: Lviv. 95 s. (In Ukrainian)

Dolynska M. Istorychna topohrafiia Lvova 14-19 st. Lviv: NU«LP», 2006. 356 s. (In Ukrainian)

Dolynska M. Elementy prostorovoi lokatsii na krakivs`komu peredmisti piznioseredniovichnoho Lvova. Rehionalna istoriia [Regional History]. 2009. № 3. S. 287–297. (In Ukrainian)

Dolynska M. Nerukhomis` nimetskoii rodyny Shtekheriv v piznioseredniovichnomu Lvovi: tradytsiinyi ta interdystsyplinarnyi pohliad. Fenomen multykulturnosti v istorii Ukrainy i Pol`shchi: materialy mizhnarodnoi naukovoii konferentsii. Kharkiv: KhNPU im. H. S. Skovorody, 2016. S. 61–66. (In Ukrainian)

Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. / red. rada: V. M. Lytvyn (holova) ta in.; NAN Ukrainy, Instytut istorii Ukrainy. Kyiv: Nauk. dumka, 2021. Dodatkovyi tom. Knyha 1. 761 s. (In Ukrainian)

Feloniuk A. Tarnavka i Porichchia — iurydyky lvivs`koho dominikan`skoho monastyria Bozhoho tila. Visnyk Lvivs`koho universytetu. Seriia istorychna. 2016. Spetsvypusk. S. 67–99. (In Ukrainian)

Hrebeniak S., Shepel H., Dolynska M. Pryvilei korolia Kazymyra III vid 22 serpnia 1352 r.: istorychne tlo, struktura dokumenta, pereklad, komentari. Misto: istoriia, kultura, suspilstvo. E-zhurnal urbanistychnykh studii [The City: History, Culture, Society]. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Istorychnyi fakultet Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. 2019. № 6. S. 47–52. (In Ukrainian)

Kupchynskiy O. Akty I materialy Halytsko-Volyns`koho kniazivstva XIII – pershoi polovyny XIV stolit`. Doslidzhennia. Teksty. Lviv, 2004. 1285 s. (In Ukrainian)

Zubyk. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624–1635. Lwów, 1930. 496 s.

Опубліковано
2025-12-30
Як цитувати
Долинська, М. (2025). До питання походження міських сіл у пізньосередньовічному Львові. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (68), 49-60. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2025-68-03