Скляний кубок із Більче-Золотого: до питання про хронологічну та культурну атрибуцію знахідки
Анотація
Стаття є спробою визначити культурну та хронологічну атрибуцію скляної посудини, знайденої в околицях с. Більче-Золоте на Тернопільщині. Кубок придбала в місцевих жителів княгиня Тереза Сап’єга в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Інформацію про знахідку вперше опублікував В. Деметрикевич 1904 р. Пізніше у своєму списку римських імпортів Х.-Ю. Еґґерс позначив посудину із Більче-Золотого як варіант «b» типу Eggers 188, до якого дослідник також включив знахідки із Бугно (варіант с) та Ліновець (варіант а) на півночі сучасної Польщі. Типологічний зв’язок між кубками з Більче-Золотого та Ліновец відзначила і А. Т. Брайчевська (Сміленко), яка однією з перших згадує знахідку з Тернопільщини серед черняхівських артефактів римського походження. Зважаючи на датування посудини із Ліновец, дослідниця запропонувала пов’язувати кубок із Більче-Золотого із ІІІ ст. Згодом така культурна атрибуція на кілька десятиліть уперед утвердилася в науковому середовищі. Сьогодні одним з головних аргументів проти подібної інтерпретації можна визнати датування посудини з Більче-Золотого. Найближчими її аналогами можливо вважати кубки типу Eggers 188a, знахідки яких переважно відомі у вельбарській культурі Пониззя Вісли, де час їх існування ототожнюють з останньою третиною ІІ — першою третиною ІІІ ст. Своїм походженням вони, очевидно, пов’язані з північно-західними провінціями Римської імперії. Період циркуляції таких предметів у Барбарикумі передує утворенню черняхівської культури, процес формування якої розпочався не раніше другої третини ІІІ ст. Зважаючи на локалізацію різних культурних груп періоду останньої третини ІІ — першої третини ІІІ ст. у Верхньому Подністров’ї, можливо припустити, що посудина із Більче-Золотого своїм контекстом могла бути пов’язана із пшеворськими або липецькими пам’ятками регіону. У такому разі можна висунути припущення, що у верхів’я Дністра скляний кубок міг потрапити північним шляхом, через посередництво вельбарської та пшеворської культур.
Завантаження
Посилання
Andrzejowski, J. The Przeworsk Culture. A Brief Story (for the Foreigners). In: U. Lund Hansen, A. Bitner-Wróblewska (eds.). Worlds Apart? Contacts across the Baltic Sea in the Iron Age. København-Warszawa, 2010, pp. 1–52.
Barkóczi, L. Pannonische Glasfunde in Ungarn. Studia Archaeologica, no. 9. Budapest, 1988.
Ceslinski, A. Chapter 7. The Society of Wielbark Culture, AD 1–300. In: A. RzeszotarskaNowakiewicz (ed.). The Past Societies 500 BC – 500 AD, vol. 4. Warszawa, 2016, pp. 217–256.
Demetrykiewicz, V., Zingerle, J. Fund aus Ostgalizien. Jahreshefte des Österreichischen Archäologischen Institutes in Wien, Bd. 7, 1904, s. 149–158.
Eggers, H.-J. Der Römische Import im Freien Germanien. Hamburg, 1951.
Eggers, H.-J. Zur absoluten Chronologie der Römischen Kaiserzeit im Freien Germanien. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, Bd. 2, 1955, S. 196–252.
Foy, D., Labaune-Jean, F., Leblond, C., Pruvot, C. M., Marty, M. T., Massart, C., Munier, C., Robin, L., Roussel-Ode, J. Verres incolores de l`Antiquité Romaine en Gaule et aux Marges de la Gaule. Volume 2. Typologie et analyses. Archaeopress Roman Archaeology 42. Oxford, 2018.
Fünfschilling, S. Die römischen Gläser aus Augst und Kaiseraugst. Kommentierter Formenkatalog und ausgewählte Neufunde 1981-2010 aus Augusta Raurica. Text und Formenkatalog. Forschungen in Augst, Bd. 51. Augst, 2015.
Godłowski, K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe. Kraków, 1970.
Kokowski, A. Romerske glasbægre i Barbaricum. H. J. Eggers type 189 i mellemog Nordeuropa. Aarbøger for Nordisk Oldkyndighed og Historie, 2001. København, 2004, s. 35–41.
Kozak, D. N. Etnokul'turna istoriia Volyni (I st. do n. e. — IV st. n. e.). Kyiv, 1992. (In Ukrainian)
Kropotkin, V. V. Rimskie importnye izdelija v Vostochnoj Evrope (II v. do n. je. — V v. n. je.). V: Svod arheologicheskih istochnikov, D1-27. Moskva, 1970. (In Russian)
Levada, M., Dudek, A. Pshevorskoe vlijanie na keramicheskij kompleks chernjahovskoj kul'tury (po materialam Juzhnoj Pol'shi, Verhnego Dnestra i Zapadnogo Buga). In: Kultura przeworska, t. IV, Lublin, 1998, s. 47–58. (In Russian)
Lіkhter, Yu. A. Steklo chernjahovskoj kul'tury. Rossijskaja arheologija [Russian Archaeology], no. 2, 1998, s. 41–53. (In Russian)
Lіkhter, Ju. A. Glass of the Chernyakhov Culture. In: Annales du 14e Congrès de l’Association Internationale pour l’Histoire du Verre (Venezia – Milano, Italia, 1998). Lochem, 2000, pp. 192– 195.
Lund Hansen, U. Römischer Import im Norden. København, 1987.
Lyubichev, M. V. Rannjaja istorija dnepro-doneckoj lesostepi I–V vekov. Ch. 1. OstrogothicaSerie, 2. Har'kov, 2019. (In Russian)
Magomedov, B. V. Chernjahovskaja kul'tura. Problema jetnosa. V: A. Kokowski (red.). Monumenta Studia Gothica, t. 1, Lublin, 2001. (In Russian)
Malieiev, Yu. M., Konoplia, V. M. Bahatosharove poselennia Blyschanka na r. Seret. Vita Antiqua, no. 1, 1999, s. 45–58. (In Ukrainian)
Myzgin, K. V. Do pytannia krytyky numizmatychnykh dzherel (na prykladi vyvchennia znakhidok antychnykh monet na terytorii Skhidnoievropejs'koho Barbarykumu). Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia» [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series History], vyp. 50, 2015, s. 179–188. (In Ukrainian)
Natuniewicz-Sekuła, M., Baczewski, M. Weklice. In: A Cemetery of the Wielbark Culture on the Eastern Margin of the Vistula Delta (Excavations 2005–2018). Warszawa, 2023.
Olijnyk, V., Mykhajlovs’kyj, V. Pshevors'ke pokhovannia poblyzu sela Shypivtsi na Ternopil'schyni. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni [Materials and Studies on Archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian Area], vyp. 10, 2006, s. 122– 123. (In Ukrainian)
Onyshchuk, J. I. Naselennia Zakhidnoi Volyni ta Zakhidnoho Podillia u pershij polovyni I tys. n. e.: kul'turno-istorychnyj aspekt. L'viv, 2018. (In Ukrainian)
Renfrew, C., Bahn, P. Archaeology. Theories, Methods, and Practice. London, 2016.
Rook, E., Trela, E. Stanowiska kultury trypolskiej w Bilczu Złotym w dawnym powiecie Borszczów, w świetle zbiorów krakowskich. In: J. Lech, J. Partyka (red.). Z archeologii Ukrainy i Jury Ojcowskiej. Ojców, 2001, s. 183–206.
Sennequier, G. La verrerie romaine en Haute-Normandie. Montagnac, 2013.
Shchukin, M. B. Gotskij put' (goty, Rim i chernjahovskaja kul'tura). Sankt-Peterburg, 2005. (In Russian)
Smilenko, A. T. Pro deiaki datuiuchi rechi v kul'turi poliv pokhovan'. Arkheolohiia [Archaeology], t. VI, 1952, s. 51–73.(In Ukrainian)
Stawiarska, T. Naczynia szklane okresu rzymskiego z terenu Polski. Warszawa, 1999.
Symonovich, E. A. Stekljannaja posuda iz podneprovsko-prichernomorskih pamjatnikov chernjahovskoj kul'tury. Sovetskaja arheologija [Soviet Archaeology], no. 1, 1977, s. 176–186. (In Russian)
Symonovich, E. A. Stekljannye kubki iz Zhuravki. Kratkie soobshhenija Instituta arheologii AN SSSR [Brief Communications of the Institute of Archaeology of the Academy of Sciences of the USSR], vyp. 102, 1964, s. 8–12. (In Russian)
Tejral, J. Fremde Einflüsse und kulturelle Veränderungen nördlich der mittleren Donau zu Beginn der Völkerwanderungszeit. Archaeologia Baltica, vol. VII, 1986, S. 175–238.
Tejral, J. Einige Bemerkungen zur Chronologie der späten römischen Kaiserzeit in Mitteleuropa. In: K. Godłowski, R. Madyda-Legutko (Hrsg.). Probleme der relativen und absoluten Chronologie ab Latenezeit bis zum Frühmittelalter. Krakow, 1992, S. 227–248.
Tejral, J. Neue Aspekte der frühvölkerwanderungszeitlichen Chronologie im Mitteldonauraum. In: J. Tejral, H. Friesinger, M. Kazanski (Hrsg.). Neue Beiträge zur Erforschung der Spätantike im mittleren Donauraum. Brno, 1997, S. 321–362.
Teresa Elżbieta Maria ks. Sanguszko-Kowelska h. Pogoń Litewska, http://www.sejm-wielki.pl/b/cz.I002550. Accessed: 24 Feb. 2023.
Tsyhylyk, V. M. Naselennia Verkhn'oho Podnistrov'ia pershykh stolit' nashoi ery (plemena lypyts'koi kul'tury). Kyiv, 1975. (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2024 Владислав Щепаченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
