Міська ювілейна культура Катеринослава кінця ХІХ — початку ХХ століть
Анотація
Стаття присвячена вивченню ювілейної культури Катеринослава наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Ювілейну культуру в цьому дослідженні визначаємо як сукупність форм і норм святкування ювілею, якими послуговується суспільство для вироблення символічного впорядкованого образу минулого в рамках певного ідеологічного дискурсу. Головними критеріями для відбору аналізованих ювілеїв є їхня публічність та звернення до колективної пам’яті міської групи. Увагу зосереджено на муніципальному (100-ліття Катеринослава), персональному (100-ліття з дня смерті О. Пушкіна, 100-ліття з дня смерті Т. Шевченка) та історичному (100-річчя «Вітчизняної війни 1812 р.» та 300-ліття Дому Романових) ювілеях. Структура роботи передбачає розгляд ювілею на перехресті міської дозвіллєвої (ювілей як свято) та історичної культури (ювілей як комеморація). Фокус дослідження складається з виявлення: публічних акторів, які стояли за його організацією; реакції та складу аудиторії; типового та відмінного в програмі святкування. Мета дослідження: на основі аналізу обраних моделей публічного ювілею простежити зміну функцій, які він виконував у міському середовищі Катеринослава. У ході дослідження показано, що незалежно від типу публічний ювілей був потужним чинником горизонтальної (комітети, товариства) та вертикальної (глядачі, учасники) групової взаємодії в місті з динамічною етноконфесійною структурою населення. Водночас ювілей ставав каталізатором для реалізації потреб та цінностей суспільства, що його організовує. У міському середовищі Катеринослава кінця ХІХ ст. сценарій ювілею в уявленнях організаторів разом із комеморативною передбачав функцію культурної та моральної просвіти. Саме тому урочистості супроводжувались відкриттям бібліотек, шкіл, літературних товариств та будинків для бідних. Натомість на початку ХХ ст. ювілей перетворювався на інструмент культурного націоналізму, що мав стимулювати почуття патріотизму та лояльності до національних цінностей. Універсальним для ювілейної культури протягом досліджуваного періоду було прагнення до розширення простору святкування, незалежно від соціорелігійних кордонів. Наслідком цього прагнення став, зокрема, підвищений попит на популярне історичне знання в містян та освіченої публіки.
Завантаження
Посилання
Assmann, A. Prostory spohady. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati. Per. z nim. Kyiv, 2012. (In Ukrainian)
Bykov, N. Narodno-gumannye nachala poe'zii Pushkina. Dneprovskaya molva, no. 20, 26 maya 1899, s. 611–619. (In Russian)
Calhoun, K. Nacionalizm. Per. s angl. Moskva, 2006. (In Russian)
Chernov, E. Eshhe raz o nachale vremeni URBIS (datirovka Goroda kak problema istoricheskoj urbanistiki). V.: O. Zhurba (red.), Dnipropetrovs'kyj istoryko-arkheohrafichnyj zbirnyk [Dnipropetrovsk Historical and Archaeological Collection], vyp. 4. Dnipropetrovs'k, 2010, s. 72–85. (In Russian)
Cimbaev, K. Fenomen yubileemanii v rossijskoj obshhestvennoj zhizni konca XІX – nachala XX vv. Voprosy istorii [Questions of History], no. 11, 2005, s. 98–108. (In Russian)
Cimbaev, K. Rekonstrukciya proshlogo i konstruirovanie budushhego v Rossii XІX veka: opyt ispol'zovaniya istoricheskix yubileev v politicheskix celyax. V: A. Dmitriev (red.), Istoricheskaya kul'tura imperatorskoj Rossii: formirovanie predstavlenij o proshlom. Moskva, 2012, s. 475–488. (In Russian)
Chornyj, D. 100-richchia Vitchyznianoi vijny 1812 roku: zahal'nonarodne sviato chy propahandys'ka kampaniia (osoblyvosti urochystostej po mistam Livoberezhnoi Ukrainy). Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo: istorychni ta filosofs'ki nauky» [V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin ‘History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences’], vyp. 17, 2013, s. 46–53. (In Ukrainian)
Chornyj, D. Chy mozhlyvi novi pidkhody do vyvchennia istorii mist Ukrainy, abo Kharkiv iak dzerkalo urbanistychnykh studij. V: V. Kravchenko, S. Posokhov (red.), U poshukakh oblychchia mista: Praktyky samoreprezentatsii mist Ukrainy v industrial'nu ta postindustrial'nu dobu. Kharkiv, 2021, s. 86–91. (In Ukrainian)
Dabrowski, P. Commemorations and the Shaping of Modern Poland. Bloomington, 2004.
Doroshenko, D. Moi spomyny pro davnie mynule (1901–1914). Kyiv, 2007. (In Ukrainian) Д
Dović, M. Venerating Poets and Writers in Europe. From Hero Cults to Nineteenth-Century Nationalist Commemoration. Studies on National Movements, no. 3, 2015, pp. 1–32.
Ekaterinoslav, 9-go aprelya. Ekaterinoslavskij yubilejnyj listok, no. 1, 9 aprelya 1887, s. 2–3. (In Russian)
Ekaterinoslav, 9-go maya. Ekaterinoslavskij yubilejnyj listok, no. 15, 9 maya 1887, s. 130–131. (In Russian)
Ekaterinoslavskaya zhizn' (xronika za nedelyu). Dneprovskaya molva, no. 2, 10 yanvarya 1899, s. 51–53. (In Russian)
Ekaterinoslavskaya zhizn' (xronika za nedelyu). Dneprovskaya molva, no. 7, 14 fevralya, 1899, s. 52–53. (In Russian)
Ekaterinoslavskaya zhizn' (xronika za nedelyu). Dneprovskaya molva, no. 20, 26 maya 1899, s. 626–628. (In Russian)
Ekaterinoslavskaya zhizn'. Pushkinskij prazdnik v Ekaterinoslave 26–27 maya 1899 goda. Dneprovskaya molva, no. 21, 30 maya 1899, s. 652–654. (In Russian)
Evtushenko, A. Yubilej kak sociokul'turnyj fenomen. Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata kul'turologii. Moskva, 2012. (In Russian)
Feltcher, A. Public festivities and the making of a national poet: a case study of Alexander Pushkin's biography in 1899 and 1937. European Review of History, no. 19 (5), 2012, pp. 767– 788.
Hajduk, O. Brians'kyj zavod: promyslovyj performans Dnipra. Dnipro kul'tura, 11 sichnia 2022, https://www.dnipro.libr.dp.ua/zavod_bryanskiy. Data perehliadu: 12 travnia 2022. (In Ukrainian)
Hendrix, H. Petrarch Commemorations 1804–1904. Nation-Building and Glocal Identities. In: J. Leerssen, A. Rigney (eds.), Commemorating Writers in Nineteenth-Century Europe. Nation-Building and Centenary Fever. Palgrave Macmillan, 2014, pp. 117–133.
Isaievych, Ya. Yuvilei mist: L'viv, Kyiv i znovu L'viv. Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia, poshuky, vyp. 16, 2007, s. 75–87. (In Ukrainian)
K yubilejnym torzhestvam. Yuzhnaya zarya, no. 1976, 16 yanvarya 1914, s. 3. (In Russian)
K yubileyu Doma Romanovyx. Yuzhnaya zarya, no. 1980, 20 yanvarya 1914, s. 4. (In Russian)
Khrystan, N. Mista Ukrainy ta ikh iuvilei v radians'kij istorychnij dumtsi. Naukovyj visnyk Chernivets'koho universytetu imeni Yuriia Fed'kovycha. Istoriia [The Journal of Chernivtsi National University. Series: History], no. 2, 2016, s. 122–128. (In Ukrainian)
Kocherhin, I. Sviatkuvannia storichchia mista Katerynoslava iak element formuvannia impers'koi urbanistychnoi tradytsii. Naukovi zapysky. Zbirnyk naukovykh prats' molodykh vchenykh ta aspirantiv, vyp. 18, 2009, s. 231–238. (In Ukrainian)
Kollmann, C. Historische Jubiläen als kollektive Identitätskonstruktion. Ein Planungsund Analyseraster. Stuttgart, 2014.
Krupyanskij, V. Vospominaniya pomeshhika Verxnedneprovskogo uezda Ekaterinoslavskoj gubernii kapitana … ob uchastii ego v vojnax s Turciej i Franciej v period 1807–1814 gg. Ekaterinoslav, 1912. (In Russian)
Kul'bach, O. Budynok orhannoi i kamernoi muzyky u Dnipri. Dnipro kul'tura, 2 liutoho 2021, https://www.dnipro.libr.dp.ua/Dom_organ_muzik. Data perehliadu: 12 travnia 2022. (In Ukrainian)
L. A. Kasso o prazdnovanii v shkolax krest'yanskogo yubileya. Russkaya pravda, no. 1221, 19 yanvarya, 1911, s. 2. (In Russian)
Leonova, O. Pershyj iuvilej Katerynoslava iak istoriohrafichne iavysche. Istoriia i kul'tura Prydniprov'ia: Nevidomi ta malovidomi storinky [History and Culture of the Prydniprovia Region: Unknown and Little-Known Pages], no. 8, 2011, s. 193–201. (In Ukrainian)
Lokot', F. Stoletie Ekaterinoslavskoj klassicheskoj gimnazii 1805–1905. Kratkij istoricheskij ocherk. Ekaterinoslav, 1908. (In Russian)
Lupienko, А. Definitions and Theories of Public Sphere. City: History, Culture, Society, no. 8, 2020, pp. 97–116.
Mazanik, A. Kul'turnyj povorot i rossijskaya istoricheskaya urbanistika. V: A. Miller (red.), Proshlyj vek. Moskva, 2013, s. 223–240. (In Russian)
Münch, P. Jubiläum, Jubiläum. Zur Geschichte öffentlicher und privater Erinnerung. Essen, 2005.
Novickij, Ya. Rasskazy deda Kravca. Ekaterinoslavskij yubilejnyj listok, no. 23, 29 maya 1887, s. 217–220. (In Russian)
Otte, T. Centenaries, Self-Historicization and the Mobilization of the Masses. In: T. Otte (ed.), The Age of Anniversaries. The Cult of Commemoration, 1825–1925. London and New York, 2018, pp. 1–35.
Portnov, A., Portnova, T. Stolica zastoya? Brezhnevskij mif Dnepropetrovska. Neprikosnovennyj zapas [Untouchable Reserve], no. 5(97), 2014, s. 71–87. (In Russian)
Portnova, T. Mis'ke seredovysche i modernizatsiia: Katerynoslav seredyny ХІХ — pochatku ХХ st. Dnipropetrovsk, 2008. (In Ukrainian)
Ricciardelli, F. The Journey of Faith: The Jubilee from it’s Origin to the Present. San José, 2000.
Rozhdestvenskij, A. Kratkij istoricheskij ocherk 10-letnego suchestvovaniya Ekaterinoslavskogo 2-go … real'nogo uchilishha: 1901–1911. Ekaterinoslav, 1911. (In Russian)
Prazdnovanie 300-letiya Doma Romanovyx. Yuzhnaya zarya, no. 1990, 2 fevralya 1914, s. 3. (In Russian)
Programma prazdnovaniya stoletnyago yubileya g. Ekaterinoslava. Ekaterinoslavskij yubilejnyj listok, no. 12, 3 maya 1887, c. 102–103. (In Russian)
Savenko, A. 1812 god i nashe vremya. Russkaya pravda, no. 1667, 24 iyulya 1912, s. 1–2. (In Russian)
Silvanovych, S. Formuvannia miskoho panteonu Katerynoslava u druhii polovyni ХІХ — na pochatku ХХ st. (za materialamy periodychnykh dovidkovo-statystychnykh vydan). V: V. Kravchenko, S. Posokhov (red.), U poshukakh oblychchia mista: Praktyky samoreprezentatsii mist Ukrainy v industrial'nu ta postindustrial'nu dobu. Kharkiv, 2021, s. 312–329. (In Ukrainian)
Shandra, V. Ukrainske misto u skladi Rosiiskoi imperii XIX st.: ohliad suchasnoi vitchyznianoi istoriohrafii. V: O. Reient (red.), Vid muriv do bul'variv: tvorennia modernoho mista v Ukraini (kinets' XVIII – pochatok XX st.). Kyiv, 2019, s. 10–26. (In Ukrainian)
Silvanovych, S. (a). Pidkhody do vyvchennia iuvileiv v suchasnij ukrains'kij istoriohrafii. “Dniprovs'ki istorychni chytannia”: Materialy Vseukrains'koi students'koi naukovopraktychnoi konferentsii (20–21 kvitnia 2023 r.). Dnipro, 2023, s. 81–85. (In Ukrainian)
Silvanovych, S. (b). Shevchenkiv mif u miskomu publichnomu prostori Katerynoslava kintsia XIX – pochatku XX st. Ukraine Historical Journal, no. 2 (569), 2023, s. 79–95. (In Ukrainian)
Stoletie Otechestvennoj vojny. Poryadok prazdnovaniya v g. Ekaterinoslave. Russkaya pravda, no. 1693, 25 avgusta 1912, s. 3. (In Russian)
Uortman, R. Scenarii vlasti. Mif i ceremoniya russkoj monarxii. Tom 2: Ot Aleksandra II do otrecheniya Nikolaya II. Per. s angl. Moskva, 2014. (In Russian)
Vereitenova, T. Prazdnik kak fenomen i koncept antropologii kul'tury. Nauka. Iskusstvo. Kul'tura, [Science. Arts. Culture], no. 4(8), 2015, s. 150–167. (In Russian)
Vladimirov, M. Pervoe stoletie g. Ekaterinoslava 1787 – 9 maya – 1887. Ekaterinoslav, 1887. (In Russian)
Xronika. Ekaterinoslavskij yubilejnyj listok, № 13, 5 maya 1887, c. 142. (In Russian)
Xronika. Ekaterinoslavskij yubilejnyj listok, № 15, 9 maya 1887, c. 238. (In Russian)
Yubilejnye torzhestva v Ekaterinoslave. Russkaya pravda, № 1695, 28 avgusta 1912, s. 4–5. (In Russian)
Zhurba, O. Istoriia Katerynoslavs'koi istoriohrafii ХІХ – pochatku ХХ stolittia. Universum Historiae et Archeologiae [Universum of History and Archeology], no. 2, 2019, s. 214–222. (In Ukrainian)
Zvidomlennia pro diial'nist' Yuvilejnoho Shevchenkovoho komitetu v Katerynoslavi. Katerynoslav, 1915. (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2024 Сергій Сільванович
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).