Рід Каразіних: нове прочитання (До 250-річчя від дня народження В. Н. Каразіна)
Анотація
У статті, яка присвячена 250-річчю від дня народження засновника Харківського імператорського університету Василя Назаровича Каразіна, автор не тільки звертає увагу на невідомі сторінки життя В. Н. Каразіна, а й простежує генеалогію всього каразінського роду. Зокрема, вперше на основі ретельного вивчення архівних документів автор пише не тільки про болгарське, а й українське, грецьке та польське коріння роду Каразіних. Це цілком змінює однобічні уявлення (наприклад, про нібито грецьке походження засновника університету), які тривалий час панували в історичній літературі. Такі спостереження та висновки зроблено на основі вивчення архівних документів геральдичного департаменту Російського державного історичного архіву в Санкт-Петербурзі та особового фонду Назара Олександровича Каразіна, що міститься в Російському військово-історичному архиві. Також у статті наведено численні біографічні дані про всіх представників каразінського роду, починаючи від Олександра Каразіна, який оселився на землях Слобідських полків та якого автор вважає родоначальником роду. Більш ретельно автор описує біографію батька Василя Назаровича Каразіна — Назара Олександровича, полковника російської армії часів Катерини II. На основі архівних документів автор висвітлює його життєвий шлях, зокрема військово-дипломатичну місію під час російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Новим прочитанням є і біографія онука Василя Назаровича — Миколи Миколайовича Каразіна, відомого художника, дійсного члена Російської академії мистецтв, письменника, який залишив нащадкам свій щоденник і репортажі з фронтів російсько-турецької війни 1877–1878 рр., які автор опублікував окремим виданням. Вивчення фондів архіву Російського військово-морського флоту дозволило авторові висвітлити маловідомі сторінки життя сина й онука Василя Назаровича Філадельфа старшого і Філадельфа молодшого, які служили у військово-морському флоті. Автор статті виявив нові факти з біографій нащадків каразінського роду, які проживають нині в Україні і за кордоном.
Завантаження
Посилання
-j sozyv Gosudarstvennoj dumy: Hudozhestvennyj fototip. al’bom s portretami i biografijami. Sankt-Peterburg, 1913. (In Russian)
Abramov, Ia. V. V. N. Karazin: Ego zhisn i obshestvennaia deiatelnost. Biograficheskiy ocherk. Sankt-Peterburg, 1891. (In Russian)
Anashkino, http://www.anashkino.webs.com, http://necropolis.genealogia.ru/posobie5.htm. Data perehliadu: 19 veresnia 2019. (In Russian)
Aripova, L. P. Preodoleem stenu zabvenia (O Nikolae Nikolatviche Karazine). Moskva, 2005. (In Russian)
Bagaley D.I. Karazin V. N. Entsiklopedicheskiy slovar (isd. F.A. Brokgaus, I. A. Efron), т. 14. Sankt-Peterburg, 1895, s. 424-425. (In Russian)
Bereziuk, N. M. Dostojnie svoego roda (k semejnomu portretu Karazinyh). UNIVERSITATES: nauka i prosveschenie: nauchno-populiarnij ezhekvartalnij zhurnal [UNIVERSITATES: Science and Education: popular science quarterly magazine = Universities], no. 1, 2003, s. 58-69. (In Russian)
Bereziuk N.M., Gramma, V. N. Slid dobriy I vichniy na semli Slobozhanskiy (Ivan Nazarovich Karazin ta yogo naschadki). UNIVERSITATES: nauka i prosveschenie: nauchno-populiarnij ezhekvartalnij zhurnal [UNIVERSITATES: Science and Education: popular science quarterly magazine = Universities], no. 2 (14), 2003, s. 26-33. (In Ukrainian)
Bolebruh, A. G., Kudelko, S. M., Hrіdochkіn. Vasil’ Nazarovich Karazіn (1773–1842). Kharkіv, 2005. (In Ukrainian)
Danilevsky, G. P. Ukrainskaia starina. Materiali dlia istorii ukrainskoi literaturi I narodnogo obrasovania. Kharkov, 1866. (In Russian)
Deshko L. Derevo zhizni. Vasiliy Karazin. Zhivot I deynost. Po sluchai 200 godini ot osnovavaneto na Kharkovskia universitet “V. N. Karazin”. Sofia, 2005, s. 297-308. (In Russian)
Deshko, L. Karazinska kaplitsa. Istoria, fotografii, dokumenti. Kyiv, 2009. (In Ukrainian)
Deshko L. “Lialika milaia, zdravstvui!” (pisma B. I. Karazina docheri). Vasiliy Karazin. Zhivot I deynost. Sofia, 2005, s. 281-289. (In Russian);
Entsiklopedicheskiy slovar «Nikolaevtsi, 1789–1999 g.g.». Nikolaev, 1999. (In Russian)
Iz besid z Volodymyrom, Nataliieiu, Ol’hoiu ta Annoiu Karazinymy. Cherven’ 2004 r. Osobystyj arkhiv M. Stancheva. (In Ukrainian)
Ivanov, B. Ju., Komzolova, A. A., Rjahovskaja, I. S. Gosudarstvennaja duma Rossijskoj imperii: 1906–1917. Moskva, 2008.
Karazin, V. N. Pismo Muhanovu S. N. (21 noiabria 1831 g.). Sochinenia, pisma I bumagi V. N. Karazina, sobrannie i redaktirovannie prof. D. I. Bagaleem. Khar’kov, 1910. (In Russian)
Kashirin, V. B. Polkovnik Nazar Karazin v Dunaiskih kniazhestvah nakanune I v nachale rusko-turetskoi voiny 1768–1774 gg. Slavianskiy mir v tretiem tisiachiletii [The Slavic World in the Third Millennium], t. 16, no. 1-2, 2021. (In Russian)
Kompania Virtex FOOD, https://virtex-food.ru/. Data perehliadu: 16 bereznia 2019. (In Russian)
Mys Karazina, http://wikimapia.org/9408764/ru/Мыс-Каразина. Data perehliadu: 24 travnia 2020. (In Russian)
Nauchno-bibliograficheskiy arhiv Rosiyskoi akademii hudozhestv (NBA RAKh). (In Russian)
N. N. Karazin. Dunav v plametsi. Dnevnik na vjennia korespondent. Reportazhi (1877–1878). Sofia, 2008. (In Bulgarian)
Ofitsyniy sait kompanii «Virteks», www.virteks-food.ru. Data perehliadu: 28 kvitnia 2018. (In Russian)
Paramonov, A. F. Ivan Nazarovich Karazin i ego sem’ya v dokumentax gosudarstvennogo arxiva Khar’kovskoj oblasti. Khar’kovskij istoricheskij al’manax. Osen’ – zima 2004 goda. Khar’kov, 2004. (In Russian)
Rasvitie estestvoznania v Rosii. Institut istorii estestvoznania v Rosii. Moskva, 1977. (In Russian)
Rosijskij gosudarstvennyj voenno-istoricheskij arhiv (RGVIA). (In Russian)
Rosijskij gosudarstvennij istorichtskij arhiv v Sankt-Peterbursi (RGIA – SP). (In Russian)
Sadoven, V. V. Russkie hudozhniki-batalisti XVIII — XIX vv. Moskva, 1955 (In Russian)
Sait mezhdunarodnogo tsentra semeynoi istorii i genealogii (MTSIG), http://genealogy.clan.su/publ/8-1-0-20. Data perehliadu: 31 sichnia 2020. (In Russian)
Sochinenija, pis’ma i bumagi V.N. Karazina, sobrannye i redaktirovannye prof. D. I. Bagaleem. Khar’kov, 1910. (In Russian)
Stanchev, M. G. Dvorianskiat rod Karazinovi (dokumenti i materiali). Vasilij Karazin. Zhivot I dejnost. Po sluchai 200 godini ot osnovavaneto na Kharkovskia universitet “V. N. Karazin”. Sofia, 2005. (In Russian)
Stanchev, M., Vovk, O., Kras’ko, N. Nazar Aleksandrovich Karazin v svetlinata na novite dokumenti. Spysanie na B’lharskata akademyia na naukyte, 2019, no. 5, s. 3-8. (In Bulgarien)
Stepanov, A. I. Russkiy bereg. Dalnevostochnoe knizhnoe isdatelstvo. Vladivostok, 1976. (In Russian)
Shil’der, N. K. Imperator Aleksandr Pervyj, ego zhizn’ i carstvovanie, t. 2. Sankt-Peterburg, 1904 (In Russian)
Terent’ev, M. A. Istorija zavoevanija Srednej Azii, t. 1. Sankt-Peterburg, 1903. (In Russian)
Tihiy, V. N. Obzor nauchno-literaturnoi deiatelnosti V. N. Karazina. Khar’kov, 1907. (In Russian)
Tihiy, V. N. V. N. Karazin: Zhisn i obshestvennaia deiatelnost. Kyiv, 1905. (In Russian)
Tsentral’nyj derzhavnyj istorychnyj arkhiv Ukrainy (TsDIAK Ukrainy). (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2023 Михайло Станчев
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
