Можлива мета скликання війська до Антіохії-на-Оронті у 250 р. до н. е.
Анотація
У центрі дослідження перебуває фрагментарне клинописне свідоцтво Вавилонських астрономічних щоденників за 250/249 р. до н. е. У ньому йдеться про те, як хтось невідомий зібрав свої війська й колісниці та виступив з Антіохії. Це повідомлення породжує 4 взаємопов'язані запитання: 1) Ким були скликані війська? 2) Коли відбувся виступ? 3) Де знаходився пункт збору військ? 4) Якою була мета походу? З приводу відповідей на перші 3 запитання сьогодні склалося стійке communis opinio: 1) Війська були зібрані селевкідським царем Антіохом II Теосом; 2) Виступ відбувся між сер. квітня та сер. липня 250 р. до н. е.; 3) Місцем збору була сирійська столиця Селевкідів Антіохія-на-Оронті. До цього можна додати, що на перебування Антіоха II у його сирійській столиці побічно вказує договір між зазначеним царем та критським полісом Літтом, укладений у квітні 250 р. до н. е. Наявність цього договору також може свідчити на користь короткочасної зацікавленості, виявленої Теосом до ситуації в Киренаїці, пов'язаної зі смертю тамошнього царя Магаса. Водночас, саме вищевказана зацікавленість початково могла спричинити й скликання військ до Антіохії. На сьогодні існує 3 гіпотези щодо цілей царського походу: 1) здійснення європейської експансії; 2) надання допомоги претенденту на віфінський престол Зіелу; 3) замирення східних селевкідських областей. Перешкодою для перших двох гіпотез є логістична недоцільність перекидання війська з Антіохії на північ Малої Азії. Також проти віднесення європейської експедиції Антіоха на 250 р. до н. е. свідчать дані більшості відомих нам джерел. Військова ж допомога Зіелу не вимагала особистої участі могутнього Селевкідського володаря. Найбільш вірогідно, мета виступу Антіоха полягала у протидії відцентровим процесам, що зароджувалися в селевкідській Бактрії. Зокрема, це припущення, щонайменше, не зустрічає заперечень хронологічного та логістичного характеру.
Завантаження
Посилання
Avram, A. Sur la date de la divinisation de Ptolémée II Philadelphe à Byzance. In: L. Ruscu et al. (eds), Orbis antiquus. Studia in honorem Ioannis Pisonis. Cluj – Napoca, 2004, pp. 828-833.
Avram, A. Les étrangers dans la diplomatie des cités grecques de la mer noire (époques hellénistique et impériale). Cahiers du Centre Gustave Glotz, vol. 23, 2012, pp. 181-193.
Balakhvantsev, A. S. «Novyy» reskript Ziyela Vifinskogo. Vestnik drevney istorii [Journal of Ancient History], № 1, 2011, s. 74-92. (In Russian)
Balakhvancev, A. S. Politicheskaya istoriya ranney Parfii. Moskva, 2017. (In Russian)
Bennett, Ch. Egyptian Royal Genealogy. 2001-2013. http://www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm. Accessed: 24 Apr. 2022.
Berzon, E. Achaios the Elder in the Astronomical Diaries? Some Comments on AD I – 273B ʹrev. 29. Ricerche ellenistiche, vol. 2, 2021, pp. 17-23.
Berzon, E. M. Politicheskaya istoriya i instituty vlasti gosudarstva Selevkidov (po dannym klinopisnykh tekstov): dis. kand. ist. Moskva, 2021. (In Russian)
Berzon, E., Gabelko, O. New data on Seleucid politics in the Pontic region? Seventh International Congress on Black Sea Antiquities. The Black Sea: Hub of Peoples and Cultures (8th century BC-5th/6th century AD) Dedicated to the Memory of Prof. Alexandru Avram (Thessaloniki – 26-30 September 2022). Abstracts of Papers. Thessaloniki, 2022, pp. 11.
Boiy, T. Late Achaemenid and Hellenistic Babylonia. Leuven, 2004.
Bosnakis, D., Hallof, K. Alte und neue Inschriften aus Kos VI. Chiron, Bd, 20, 2020, pp. 287-326.
Brun, P. Les Lagides a Lesbos: essai de chronologie. Zeitschrift für papyrologie und epigraphik, Bd. 85, 1991, pp. 99-113.
Carrez-Maratray, J. Y. Bérénice II d’Égypte, une reine dans les étoiles. Paris, 2014.
Chaniotis, A. Die Verträge zwischen kretischen Poleis in der hellenistischen Zeit. Stuttgart, 1996.
Cohen,G. M. The Hellenistic Settlements in Europe, the Islands, and Asia Minor. Berkeley – Los Angeles – Oxford, 1995.
Cohen, G. M. The Hellenistic Settlements in Syria, the Red Sea Basin, and North Africa. Berkeley, 2006.
Cohen, G. M. The Hellenistic settlements in the East from Armenia and Mesopotamia to Bactria and India. Berkeley – Los Angeles, 2013.
De Giorgi, A. U. Ancient Antioch: from the Seleucid Era to the Islamic Conquest. Cambridge, 2016.
Del Monte, G. F. Testi dalla Babilonia Ellenistica. Vol. I: Testi Cronografici. Pisa – Roma, 1997.
Dumitru, A. G. Some thoughts about Seleucid Thrace in the 3rd century BC. In: G. R. Tsetskhladze, A. Avram, J. Hargrave (eds), The Danubian Lands between the Black, Aegean and Adriatic Seas (7th Century BC – 10th Century AD. Oxford – Belgrade, 2015, pp. 293-298.
Engels, D. Iranian identity and Seleukid allegiance: Vahbarz, the Frataraka and early Arsakid coinage. In: K. Erickson (ed), The Seleukid Empire, 281-222 bc: War within the Family. Swansea, 2018, pp. 173-196.
Engels, D. Mais où sont donc passés les soldats babyloniens ? La place des contingents « indigènes » dans l’armée séleucide. In: A. Coşkun, D. Engels (eds), Rome and the Seleukid East. Selected Papers from the Seleukid Study Day V, Brussels, 21-23 August 2015. Bruxelles, 2019, pp. 403-434.
Gabelko, O. L. Istoriya Vifinskogo tsarstva. Moskva, 2005. (In Russian)
Gabelko, O., Kuzmin, Yu. A Case of Stratonicas: Two Royal Women between Three Hellenistic Monarchies. In: R. Oetjen (ed), New Perspectives in Seleucid History, Archaeology and Numismatics. Studies in Honor of Getzel M. Cohen. Berlin – Boston, 2020, pp. 202-224.
Grainger, J .D. The rise of the Seleukid Empire (323-223 BC): Seleukos I to Seleukos III. Barnsley, 2014.
Grainger,J. D. The Syrian Wars. Leiden – Boston, 2010.
Iliev, J. The Campaign of Antiochus II Theos in Thrace. History studies, № 1, 2013, pp. 211-222.
Keeping Watch in Babylon: the Astronomical Diaries in Context. Ed. J. Haubold, J. Steele, K. Stevens. Leiden – Boston, 2019.
Ladynin, I. A., Gabelko, O. L., Kuz’min, Yu. N. Novaya kontseptsiya dinasticheskoy istorii ellinizma? Razmyshleniya po povodu monografii D. Ogdena (Ogden D. Polygamy, Prostitutes and Death. The Hellenistic Dynasties. London; Swansea: Duckworth; The Classical Press of Wales, 1999. XXXIV, 317 p.). Antichnyy mir i arkheologiya [Ancient World and Archaeology], vyp. 13, 2009, s. 120-148. (In Russian)
Le Bohec, S. Antigone Dôsôn: roi de Macédoine. Nancy, 1993.
McAuley, A. Princess and Tigress: Apama of Kyrene. In: A. Coşkun, A. McAuley (eds), Seleukid Royal Women: Creation, Representation and Distortion of Hellenistic Queenship in the Seleukid Empire. Stuttgart, 2016, pp. 175-189.
Monerie, J. D'Alexandre à Zoilos. Dictionnaire prosopographique des porteurs de nom grec dans les sources cunéiformes. Stuttgart, 2014.
Ogden, D. Polygamy, Prostitutes and Death. The Hellenistic Dynasties. London – Swansea, 1999.
Olbrycht,, M. J. Early Arsakid Parthia (ca. 250-165 B.c.): At the Crossroads of Iranian, Hellenistic, and Central Asian History. Leiden – Boston, 2021.
Paganoni, E. Forging the Crown. A History of the Kingdom of Bithynia from its Origin to Prusias I. Roma – Bristol (CT), 2019.
Parker, R. A., Dubberstein, W. H. Babylonian Chronology 626 B.C. – A.D. 75. Providence (RI), 1956.
Paschidis, P. Between city and King. Prosopographical Studies on the Intermediaries Between the Cities of the Greek Mainland and the Aegean and the Royal Courts in the Hellenistic Period (322-190 BC). Athens, 2008.
Stern, S. Calendars in Antiquity: Empires, States, and Societies. Oxford, 2012.
van Oppen de Ruiter, B. Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship. New York, 2015.
Vilcu, A., Petac, E. The Second Syrian War and Gold Staters of Alexander Type struck at Istros. American Journal of Numismatic, vol. 24, 2012, pp. 53-60.
Wenghofer, R. Retliinking the relationship between Hellenistic Baktria and the Seleukid Empire. In: K. Erickson (ed), The Seleukid Empire, 281–222 bc: War within the Family. Swansea, 2018. pp. 151-171.
Zelinskyi, A. L. Antiokh II i Rodos vo vremya II Siriyskoy voyny: vozmozhnaya tsel’ voyennogo al’yansa. Starodavnie Prychornomoria [The Ancient Black Sea region], vyp. XIII, 2021, s. 158-164. (In Russian)
Zelinskyi, A. L. Vid basylevsiv-faraoniv do faraoniv-basylevsiv: pershi 100 rokiv ptolemeyivs'koyi monarkhiyi. Vinnytsya – Kyiv, 2020. (In Ukrainian)
Zelins'kyi, A. L. Zovnishn'opolitychni oriyentyry vifins'koho tsarya Ziela u svitli novykh kos'kykh napysiv. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya "Istoriya" [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: "History"], Vyp. 60, 2021, s. 27-48. (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2022 Андрій Зелінський
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
