Лихварі в системі ринків Візантії (IV – IX ст.)
Анотація
У статті розглядається спеціалізація візантійського ринку стосовно інституту приватного і державного лихварства. У мові візантійської «економіки з ринками» чітко виявляються поняття кредит - хріофілет (chreopheiletes), кредитний відсоток - токос (tokos), а серед фахівців цієї справи виявляються міняйли, аргіропрати (argyroprates), даністікі (daneistikos), зітонуми (zetonoumios), сімодаріі (semodarios). Для вірного визначення місця лихварства в системі візантійської «економіки з ринками» вельми показово, що, працюючи з усіма ними, лихвар не прирівнювався ні до виробника, ні до торговця. Ромеї підкреслювали, що він експлуатує час, тобто щось невловиме і безкоштовне, оскільки час належить всім. Проте робиться висновок про те, що негативне ставлення до лихварства в візантійському менталітеті перебільшено. При всіх строгих засудженнях, фінансових і ментальних витратах лихварства, візантійська «економіка з ринками» не могла без нього обійтися. Незважаючи на незабезпеченість кредиту і викликані цією обставиною високі кредитні відсотки по ньому, бажаючих брати, а значить, і давати в борг ніколи не бракувало, причому, як можна помітити, на всіх трьох рівнях - секторах системи ринків і серед усіх верств суспільства. Уряд намагався лише контролювати місце лихварства в системі ринку, розмір відсотка з кредиту, ставки позик. Будь-які короткочасні спроби обмежити приватне лихварство, цілком замінити його державним або зовсім заборонити позики під відсотки незмінно завершувалися провалом, а самі лихварі всіх рівнів (включаючи державний) входили в сектор ринку послуг і при цьому постійно обслуговували і торговий, і виробничий сектори ринку Візантії протягом IV-IX ст. Ця обставина переконливо свідчить про гостру економічну необхідність приватного і державного інституту лихварства в системі ринкових послуг.
Завантаження
Посилання
Deyaniya. 1996: Deyaniya Vselenskih soborov. 5 іzd. T. 4: VI sobor. VII sobor, 645. (In Russian)
Деяния 1996: Деяния Вселенских соборов. 5-е изд. Т. 4: VI собор. VII собор, 645.
Izhe vo svyatyh. 1993: Izhe vo svyatyh otca nashego Ioanna arhiepiskopa Konstantina grada Zlatoustogo izbrannye tovoreniya. Sobranie poucheniy 1, 440. (In Russian)
Иже во святых. 1993: Иже во святых отца нашего Иоанна архиепископа Константина града Златоустого избранные товорения. Собрание поучений 1, 440. (In Russian)
Kuzenkov, P. V. 2016: Kreditnyy procent v Vizantii. Imperiya romeev vo vremeni i prostranstve: centr i periferiya: Tezisy dokladov XXI Vserossijskoy nauchnoy sessii vizantinistov, 114–117.
Кузенков, П. В. 2016: Кредитный процент в Византии. Империя ромеев во времени и пространстве: центр и периферия. Тезисы докладов XXI Всероссийской научной сессии византинистов, 114–117.
Pisaniya sv. otcov. 1834: Pisaniya sv. otcov:Ioanna Damaskina Ob osmi zlyh pomyslah. Hristianskoe chtenie 4, 146–151. (In Russian)
Писания св. отцов. 1834: Писания св. отцов Иоанна Дамаскина. Об осьми злых помыслах. Христианское чтение 4, 146–151.
Rays, T. T. 2006: Vizantiya. Byt. Religiya. Kultura. Moskva. (In Russian)
Райс, Т. Т. 2006: Византия. Быт. Религия. Культура. Москва
Svyatogo Grigoriya Nisskogo. 1838: Svyatogo Grigoriya Nisskogo (+ 396) Slovo protiv Rostovshikov. Hristianskoe chtenie. 1838. Ch. 4. C. 170–193. (In Russian)
Святого Григория Нисского. 1838: Святого Григория Нисского (+ 396) Слово против Ростовщиков. Христианское чтение 4, 170–193.
Sorochan, K. S. 2013: Pro juveliriv ta i’hnju specializaciju v Vizantii’ IV IX st. Arheologija [Archeology] 1, 85–96. (In Ukrainian)
Сорочан, К. С. 2013: Про ювелірів та їхню спеціалізацію в Візантії IV IX ст. Археологія 1, 85–96.
Sorochan, S. B. 2000: Rannevizantiyskiy sektor uslug : menyaly (IV IX vv.). Visnik Harkivskogo natsionalnogo universitetu imeni V. N. Karazina 485. Istoriya 32, 39–48. (In Russian)
Сорочан, С. Б. 2000: Ранневизантийский сектор услуг: менялы (IV IX вв.). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина 485. Історія 32, 39–48.
Syuzyumov, M. Ya. 1959: Ekonomicheskie vozzreniya Lva VI. Vizantiyskiy vremennik 15, 30-49. (In Russian)
Сюзюмов, М. Я. 1959: Экономические воззрения Льва VI. Византийский временник 15, 30–49.
Basilicorum libri LX. 1840: Basilicorum libri LX / Ed. C. G. E. Heimbach, G. E. Heimbach. Lipsiae: Jah. Ambrasius Barth 2 (Lib. XIII-XXIII). XVI
Carrie, J.-M. 2012: Were late roman and byzantine economies market economies? Trade and Markets in Byzantium: Dumbarton Oaks research library and collection. 13–26.
Corpus juris civilis.1895: Corpus juris civilis. Berolini: Apud Weidmannos. Vol. 2: Codex Justinianus. Rec. P. Krueger, 513.
Les Novelles. 1944: Les Novelles de Leon VI le Sage. Texte et traduction publies par P. Noailles et A. Dain. Paris, 384.
Lopez, R. S. 1959: The role of trade in the economic readjustment of Byzantium in the seventh century. Dumbarton Oaks Papers 13, 67-85.
Synesii episcopi. 1863, Synesii episcopi Cyrenes Epistulae. Patrologiae cursus completus. Patrologiae graeca. Rec. J.-P. Migne 66, Col. 1321–1560.
Theophanis. 1839: Theophanis Chronographia ex rec I. Classeni. Bonnae 1. LVI
Theophylacti Simocattae. 1887: Theophylacti Historiae .Rec. C. de Boor. Lipsiae: B. G. Teubner. XIV. 18. Zepos P. J. 1958: Die byzantinische Jurisprudenze zwischen Justinian und den Basiliken. Berichte zum XI. Internationalen Byzantinisten-Kongress. München, 3–18.
Авторське право (c) 2019 Сорочан С. Б.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
