Між політикою та університетським життям: академічна молодь Львова у міжвоєнний період
Анотація
У статті вивчено особливості життя студентської молоді Університету Яна Казимира у Львові в міжвоєнний період. У той час в закладі навчалися поляки, українці, євреї, а також румуни та росіяни. Університет уважали одним із найважливіших наукових центрів Другої Речі Посполитої, його студенти були політично активні; часто ставали членами політичних фракцій і груп, які діяли в навчальних закладах або поза ними. Це спричинило появу конфліктів в університеті. Одним із додаткових чинників, що вплинули на виникнення міжособистісних суперечок, стала націоналістична ідеологія, яка розвивалася в Україні наприкінці 1930-х рр. Іншими причинами конфліктів на національному ґрунті стали складне економічне становище тогочасного студентства та особисті політичні та ін. переконання деяких представників інтелігенції. У статті схарактеризовано студентське середовище Університету Яна Казимира, акцентовано увагу на політичних підтекстах, які опосередковано впливали на стосунки між студентами різних національностей. Значний вплив на взаємини в академічному середовищі мала політика польської держави та загальна політична й економічна ситуація в місті та країні. У 1920 х рр., відразу після відновлення Польщею незалежності, в університеті загострився польсько-український конфлікт, який спричинив створення Українського таємного університету. Пізніше боротьба націоналістично налаштованої польської молоді за впровадження принципу numerus clausus в університеті, а потім і в гетто для єврейських студентів загострилася. Авторка схарактеризувала академічне середовище Університету Яна Казимира, наголошуючи на ролі політики як чинника, що формує взаємини між студентами.
Завантаження
Посилання
Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Red. A. Redzik, Kraków: Wysoki Zamek, 2015. 1302 s.
Aleksiun N. Christian Corpses for Christians! Dissecting the Anti-Semitism behind the Cadaver Affair of the Second Polish Republic. The Holocaust in Occupied Poland: New Findings and New Interpretations / Red. J. T. Gross. Frankfurt am Main: SAGE Publications, 2012. PР. 9–28.
Bakirov V., Poshokov S. Universities During World War One: Common Trends and Ukrainian Experience. IUIES Journal. 2017. Vol . 4. No. 1. PP. 85–99.
Biedrzycka A. Kalendarium Lwowa 1918–1939. Kraków: Universitas, 2012. 1180 s.
Bukowska-Marczak E. Przyjaciele, koledzy, wrogowie? Relacje pomiędzy polskimi, żydowskimi i ukraińskimi studentami Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie w okresie międzywojennym (1918–1939). Warszawa: Neriton, 2019. 304 s.
Bukowska-Marczak E. Uniwersytet Jana Kazimierza. URL: https://lia.lvivcenter.org/pl/organizations/jan-kazimierz-university/ (dostęp: 03.01.2024).
Chiger K., Paisner D. Dziewczynka w zielonym sweterku, tłum. B. Dżon. Warszawa: PWN, 2011. 319 s.
Chrostek M. Polacy, Żydzi i antysemityzm w publicystyce Ryszarda Ganszyńca. Tematy i Konteksty. 2019. Nr 9 (14). S. 348–371. DOI: https://doi.org/10.15584/tik.2019.22
Draus J. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918–1946. Portret kresowej uczelni. Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. 328 s.
Hon M. Konflikt ukraińsko-żydowski na ziemiach zachodnioukraińskich w latach 1935–1939. Świat niepożegnany. Żydzi na dawnych ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej w XVIII–XX wieku / Red. K. Jasiewicz. Warszawa–Londyn: Rytm, 2004. PP. 244–258.
Judzińska N. Po lewej stronie sali. Getto ławkowe w międzywojennym Wilnie. Warszawa: Wydawnictwo Krytyki Politycznej, 2023. 450 s.
Kachmar V. M. Pytannia pro stvorennia ukrains'koho universytetu u L'vovi v Avstrijs'komu parlamenti na pochatku KhKh st. L'viv: misto – suspil'stvo – kul'tura. Spets. vyp. Visnyka L'vivs'koho universytetu im. I. Franka. Seriia istorychna. T. 3. L'viv, 1999. S. 421–430. (In Ukrainian)
Landau-Czajka A. Syn będzie Lech… Asymilacja Żydów w Polsce międzywojennej. Warszawa: Neriton, 2006. 475 s.
Modras R. Polska katolicka albo nie-Polska. Stosunki polsko-żydowskie w latach 1933–1939 w świetle prasy katolickiej tego okresu. Studia Judaica. 2000. T. 3. Nr 2 (6). S. 245–269.
Mudryj M. Spór o ukraiński uniwersytet we Lwowie na przełomie XIX I XX stulecia i Ukraiński Tajny Uniwersytet (1921–1925). Academia Militans. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie, red. A. Redzik. Kraków: Wysoki Zamek, 2015. S. 887–911.
Mudryj M. Vid Avstrii do Pol'schi: problema ukrains'koho universytetu u L'vovi v pershij chverti KhKh st. L'viv: Misto – suspil'stvo – kul'tura. T. 4. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2002. S. 291–308. (In Ukrainian)
Natkowska M. Numerus clausus, getto ławkowe, numerus nullus, "paragraf aryjski”. Antysemityzm na Uniwersytecie Warszawskim 1931–1939. Warszawa: Żydowski Instytut Historyczny im. E. Ringelbluma, 1999. 188 s.
Semchyshyn M. Z knyhy Leva: ukrains'kyj L'viv dvadtsiatykh-sorokovykh rokiv: Spomyny. L'viv: Naukove tovarystvo imeni Shevchenka, 1998. 146 s. (In Ukrainian)
Redzik A. Jak twórca szlagierów wszech czasów nie został adwokatem. Palestra. 2014. 59. Nr 1-2. S. 245–255.
Redzik A. Tońko. Henryk Vogelfȁnger (1904–1990), batiar, aktor, adwokat. Cracovia Leopolis. 2007, 4. S. 46–47.
Rędziński K. Studenci żydowscy we Lwowie w latach 1918–1939. Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Pedagogika. 2016. T. 25. S. 581–601.
Trębacz Z. Nie tylko Palestyna. Polskie plany emigracyjne wobec Żydów. Warszawa: Żydowski Instytut Historyczny im. Emanuela Ringelbluma, 2018. 385 s.
Wierzbieniec W. The Processes of Jewish Emancipation and Assimilation in the Multiethnic City of Lviv During the Nineteenth and Twentieth Centuries. Harvard Ukrainian Studies. 2000. Nr 24. PР. 223–250.
Wittlinowa H. Atlas szkolnictwa wyższego. Warszawa: Nasza Księgarnia, 1937. 59 s.
Żygulski K. Jestem z lwowskiego etapu. URL: https://www.lwow.com.pl/zygulski/zygulski.html (dostęp 08.04.2025).
Żyndul J. Cele akcji antysemickiej w Polsce w latach 1935–1937. Biuletyn Żydowskiego Instytutu Historycznego. 1992. Nr 1. S. 53–63.
Żyndul J. Zajścia antyżydowskie w Polsce w latach 1935–1937. Warszawa: Fundacja im. K. Kelles-Krauza, 1994. 96 s.
Авторське право (c) 2025 Ева Буковська-Марчак
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
