Технології баз даних у збереженні та дослідженні міської культурної спадщини

  • Євген Сергійович Рачков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8506-0162
Ключові слова: інформаційні технології, бази даних, культурна спадщина, міські дослідження

Анотація

У статті представлено огляд цифрових проєктів, що присвячені міській культурній спадщині та ґрунтуються на використанні технологій баз даних. Починаючи з 2000-х років, ці технології стали невід’ємною складовою практики збереження та дослідження міської культурної спадщини. Причини популярності технологій баз даних у досліджуваному контексті насамперед пов’язані з їх ефективними механізмами зберігання, редагування, пошуку та аналізу інформації. Системи керування базами даних, що використовуються в цифрових проєктах, забезпечують документування різних історичних джерел (писемних, візуальних, усних тощо), явищ і процесів, а також надають додаткові можливості для презентації та візуалізації одержаних результатів. Безперечно, використання технологій баз даних позитивно впливає на теорію, методи та інструменти збереження та дослідження міської культурної спадщини. Між тим використання технологій баз даних та створення за їх допомоги цифрових архівів (банків даних) не може розглядатися як самодостатнє завдання та кінцевий результат цифрових проєктів, що присвячені міській культурній спадщині. Натомість доцільність і специфіка побудови баз даних мають визначатися їхнім потенційним впливом на вирішення певних прагматичних і концептуальних завдань. Слід також враховувати, що технології баз даних зазвичай не забезпечують повного перенесення інформації із первинних джерел в електронний формат. Натомість створювані банки даних перетворюються на джерела наступного покоління. Дискусійним залишається питання щодо перспектив використання технологій баз даних для збереження та дослідження міської культурної спадщини. Зрештою, на сучасному етапі актуальним залишається не лише розширення тематичної спрямованості баз даних, але також їхнє поєднання з іншими інформаційними технологіями, наприклад: геоінформаційними системами, 3D-моделюванням, доповненою та віртуальною реальністю, візуальним сторітелінгом тощо.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Arthur, P. Exhibiting History: the Digital Future. Journal of the National Museum of Australia, vol. 3, no. 1, 2008, pp. 33-50.

Бородкин, Л. И. Технологии 3D-моделирования и виртуальной реальности в проектах реконструкции исторических городских ландшафтов. Электронный научно-образовательный журнал «История», т. 11, вып. 3 (89), 2020. Available at: [Accessed: 20 May 2020].

Бородкин, Л. И., Гарскова, И. М. Историческая информатика: перезагрузка? Вестник Пермского университета. Серия «История», вып. 2 (16), 2011, c. 5-11.

Castelvecchi, D. Venice ‘Time Machine’ Project Suspended Amid Data Row. Nature, 25 October, 2019. Available at: [Accessed: 23 January 2020].

Charter on the Preservation of the Digital Heritage (Paris, 2009). UNESCO. Available at: [Accessed: 23 August 2019].

CityFace: Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу. Available at: [Accessed: 25 September 2019].

Codd, E. F. A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks. Communications of the ACM, vol. 13 (6), 1970, pp. 377-87.

Дяк, С., Склокіна, І. Дослідження, документування та популяризація історії міст в Україні: досвід Центру міської історії у Львові. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, № 1, 2016, с. 49-74.

Fortepan. Available at: [Accessed: 28 September 2019].

Fortepan Iowa. Available at: [Accessed: 28 September 2019].

Гарскова, И. М. Базы данных в исторических исследованиях: опыт и перспективы. В сб.: В. Н. Владимиров, И. М. Гарскова (ред.). Круг идей: базы данных в исторических исследованиях. Барнаул, 2013, с. 7-17.

Istanbul Urban Database (IUDB). Available at: [Accessed: 15 September 2019].

Конвенция об охране Всемирного культурного и природного наследия (Париж, 1972 г.). UNESCO. Available at: [Accessed: 22 August 2019].

Котлобулатова, І. Львівська база даних «Урбаністичні образи» Центру міської історії. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, вип. 1, 2008, с. 591-98.

Куликов, В. Краудсорсинг в сохранении и изучении культурного наследия. Электронный научно-образовательный журнал «История», т. 7, вып. 7 (51), 2016. Available at: [Accessed: 01 March 2017].

Київ Інтерактивний. Available at: [Accessed: 28 September 2019].

List of World Heritage in Danger. UNESCO. Available at: [Accessed: 20 August 2019].

Locating London’s Past. Available at: [Accessed: 15 September 2019].

London Lives, 1690 to 1800: Crime, Poverty and Social Policy in the Metropolis. Available at: [Accessed: 16 September 2019].


Международная хартия по охране исторических городов (Вашингтон, 1987 г.). ИКОМОС СПб. Available at: [Accessed: 25 August 2019].

Multimedia Storytelling Platform: I am Istanbul. Available at: [Accessed: 20 September 2019].

Münster, S., Apollonio, F. I., Bell, P., Kuroczynski, P., Di Lenardo, I, Rinaudo, F., Tamborrino, R. Digital Cultural Heritage Meets Digital Humanities. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences, vol. XLII-2/W15, 27th CIPA International Symposium «Documenting the past for a better future», 2019, pp. 813-20.

Narojczyk, K. W kierunku historii cyfrowej. Nowe możliwości – nowe wyzwania. Res Historica, no. 42, 2016, s. 329-50.

Oregon History Wayfinder. Available at: [Accessed: 16 September 2019].

Польська спадщина в Харкові. Available at: [Accessed: 23 August 2019].

Польська спадщина в Харкові в ХІХ-ХХ ст. Available at: [Accessed: 16 September 2019].

Посохов, С. І., Рачков, Є. С. «У пошуках обличчя міста»: про мету та завдання нового наукового проекту. У сб.: Традиційна культура в умовах глобалізації: збереження автентичності та розвиток креативних індустрій. Матеріали науково-практичної конференції (22-23 червня 2018 р., Харків). Харків, 2018, с. 318-22.

Принципи Валлетти. Креативні міста в Україні, 21 червня, 2012. Available at: [Accessed: 23 August 2019].

Québec Declaration on the Preservation of the Spirit of Place (Québec, 2008). UNESCO. Available at: [Accessed: 23 August 2019].

Recommendation on the Historic Urban Landscape (Paris, 2011). UNESCO. Available at: [Accessed: 23 August 2019].

Rice, B. A. Evaluation of Online Databases and Their Uses in Collection Evaluation. Library Trends, vol. 33, no. 3, 1985, pp. 297-325.

Rosenzweig, R. Scarcity or Abundance? Preserving the Past in a Digital Era. The American Historical Review, vol. 108, issue 3, 2003, pp. 735-62.

Sahle, P. Digital Humanities? Gibt’s doch gar nicht! In: C. Baum, T. Stäcker (eds). Grenzen und Möglichkeiten der Digital Humanities. Wolfenbüttel, 2015. Available at: [Accessed: 10 September 2019].

Schreibman, S., Siemens, R. and Unsworth, J. (eds). A Companion to Digital Humanities. Oxford, 2004.

The Dublin Core Metadata Initiative. Available at: [Accessed: 26 September 2019].

The Harvard Map Collection. Available at: [Accessed: 17 September 2019].

The Oregon Encyclopedia. Available at: [Accessed: 16 September 2019].

The Oregon History Project. Available at: [Accessed: 16 September 2019].

The Valletta Principles for the Safeguarding and Management of Historic Cities, Towns and Urban Areas (Paris, 2011). ICOMOS. Available at: [Accessed: 25 August 2019].

Time Machine. Available at: [Accessed: 16 September 2019].

Тронько, П., Верменич, Я. Історичне місто як культурна цінність і об’єкт пам’яткоохорони. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика, вип. 15, ч. 1, 2009, с. 171-83.

UNESCO. Concept of Digital Heritage. Available at: [Accessed: 23 August 2019].

Van der Hoeven, A. The Mediatization of Urban Cultural Heritage: Participatory approaches to Narrating the Urban Past. In: O. Driessens, G. Bolin, A. Hepp, S. Hjarvard (eds). Dynamics of Mediatization: Institutional Change and Everyday Transformations in a Digital Age. London, 2017, pp. 293-312.

Vienna Memorandum on «World Heritage and Contemporary Architecture – Managing the Historic Urban Landscape» (Vienna, 2005). UNESCO. Available at: [Accessed: 25 August 2019].

Zubreczki, D. Most már telefonon is vadászhatjuk az összes Fortepan-képet. Két appal rukkolt elő az archív fotókat gyűjtő adatbázis. Index, 03 July, 2018. Available at: [Accessed: 27 September 2019].
Опубліковано
2020-10-04
Як цитувати
Рачков, Є. (2020). Технології баз даних у збереженні та дослідженні міської культурної спадщини. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (57), 28–57. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-02
Розділ
Історія / Історіографія / Джерелознавство / Археологія