Pro et сontra: дискусії про дуель у російській публіцистиці наприкінці XIX – на початку XX ст.

  • М.Ю. Мар’єнко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-4299-4165
Ключові слова: дуель в Російській імперії, публіцистика, дискурс

Анотація

У статті розглядаються дискусії про дуель як соціальний феномен, які спостерігалися у російській публіцистиці кінця XIX – початку XX ст. У значній мірі вони були ініційовані зміною дуельного законодавства у 1894 р., коли відповідно до «Правил про розгляд сварок в офіцерському середовищі» відбулась легалізація поєдинків в офіцерському середовищі, а Суд суспільства офіцерів був наділений новою функцією – розглядати «справи гідності», й на свій розсуд призначати дуель в тих чи інших конфліктних ситуаціях. Це законодавче нововведення по-різному було сприйнято суспільством. Так, М. Драгомиров критикував занадто широкі повноваження, які були надані Судові суспільства офіцерів, і бачив у новому законі дискредитацію особистої гідності, яка тепер протиставлялась колективним уявленням про правила та норми вирішення особистих конфліктів. П. Левитов і В. В. Набоков звернули увагу громадськості на те, що почастішали поєдинки серед депутатів Державної Думи. Ряд авторів (Б. Адамович, О. Кіреєв, В. Короленко, С. Недражов та інші), відстоюючи свої позиції, звертався до трагічних доль і останніх дуелей Пушкіна й Лєрмонтова, які привели до їх загибелі. Проте висновки, яких дійшли публіцисти, абсолютно протилежні. У роботах богослова і церковного історика О. Бронзова дуель розглядалася з точки зору християнських принципів моралі. Прикладом прямої дискусії виявилася робота анонімного обер-офіцера, яка була написана у відповідь на статтю О. Кіреєва. Цей «обмін думками» зафіксував соціальну несправедливість, яку було закладено в нову дуельну постанову, розмаїття несхожих точок зору щодо одного явища, а також непримиренність, з якого дискутували про дуель. Автор статті виокремлює та аналізує метафоричні вирази, основні сюжетні лінії та риторичні засоби, які були характерні для розглянутої дискусії. У висновку відзначено, що ці дискусії про поєдинок не лише чітко визначили питання про моральну правомірність дуелі та соціальний статус його учасників, але також відобразили соціальну напругу та визначили бар’єри, характерні для пізньої Російської імперії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Адамович Б. Что может в вопросах чести доказать поединок? / Б. Адамович. – СПб., 1899. – 5 с.

Бойд Б. Владимир Набоков: русские годы: Биография / Б. Бойд. – М.: Независимая газета; СПб.: Симпозиум, 2001. – 695 с.

Бронзов А. А. К вопросу о дуэли / А. А. Бронзов // Христианское чтение. – 1897. – № 12. – С. 785–804.

Бронзов А. А. «Христианское» самолюбие / А. А. Бронзов // Христианское чтение. – 1897. – № 8. – С. 239–264.

Востриков А. В. Книга о русской дуэли / А. В. Востриков. – СПб.: Азбука-классика, 2004. – 320 с.

Драгомиров М. Дуэли / М. Драгомиров. – К., 1900. – 16 с.

Иванов А. А. «Дело чести»: Депутаты Государственной думы и дуэльные скандалы (1906–1917) / А. А. Иванов. – СПб., Владимир Даль, 2018. – 634 с.

Киреев А. Письма о поединках / А. Киреев. – СПб., 1899. – 60 с.

Короленко В. Г. Русская дуэль в последние годы / В. Г. Короленко // Полное собрание сочинений в 9 т. – СПб., 1914. – Т. 4. – С. 296–302.

Левинг Ю. Антипатия с предысторией / Ю. Левинг // Новое литературное обозрение. – 2009. – № 96. – С. 154–190.

Левитов П. В. О дуэли / П. В. Левитов. – Екатеринослав, 1912. – 8 с.

Мельникова А. А. Дуэль в России в контексте языковой специфики / А. А. Мельникова // Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальности. – СПб.: Речь, 2003. – С. 277–311.

М. Э. Дуэль и честь в истинном освещении / М. Э. – СПб., 1902. – 64 с.

Набоков В. Д. Дуэль и уголовный закон / В. Д. Набоков. – СПб., 1910. – 52 с.

Недражов С. М. Три смерти преждевременного и противоестественного рода. Дуэль, легкомыслием накликанная гибель и казнь / С. М. Недражов. – СПб., 1911. – 54 с.

Полное собрание законов в Российской империи. Собр. 3-е. – СПб., 1898. – Т. 14. – 1529 с.

Против поединков. Ответ генералу Кирееву обер-офицера русской армии. – СПб., 1900. – 68 с.

Рейфман И. Ритуализованная агрессия: Дуэль в русской культуре и литературе / И. Рейфман. – М.: Новое литературное обозрение, 2002. – 336 с.

Снессарев Н. Урок инсинуации / Н. Снессарев // Новое время. – 1911. – № 12786. – С. 4–6.

Теодорович М. Ф. Дуэль и вопросы чести / М. Ф. Теодорович. – М., 1918. – 28 с.

Тургенев И. С. Отцы и дети / И. С. Тургенев // Сочинения в 12 т. – М.: Наука, 1981. – Т. 7. – С. 5–191.

Шавров В. К. Нормировка правил дуэли в законе / В. К. Шавров. – К., 1899. – 39 с.

Экштейн И. Честь в философии и праве / И. Экштейн. – СПб., 1895. – 178 с.

Sholle C. Das Duell in der Russischen Literatur / C. Sholle. – Munchen: Verlag Otto Sagner in Comission, 1977. – S. 195.

Опубліковано
2019-12-10
Як цитувати
Мар’єнко, М. (2019). Pro et сontra: дискусії про дуель у російській публіцистиці наприкінці XIX – на початку XX ст. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (55), 21-29. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2019-55-02