Удосконалення положень еколого-економічного управління земельними ресурсами за зональним аспектом

Анотація

Еколого-економічне управління земельними ресурсами як державна система заходів направлена на забезпечення населення продовольством та інших галузей національної економіки сировиною за оптимального рівня капіталовкладень у ресурси й їх максимальної віддачі за умов дотримання екологічних цілей і програм щодо забезпечення норм і вимог раціонального використання земель сільгосппідприємств з метою одержання екологічно чистої рослинницької та тваринницької продукції при одночасному збереженні природних ресурсів. Запропоновано удосконалення положень управління земельними ресурсами на основі показників аграрного зонування, яке надає інформацію стосовно районованих культур і видів сівозмін, які найбільш придатні для вирощування на території конкретного сільськогосподарського підприємства, здійснення технологічних заходів щодо використання та охорони земель, рівня впливу зазначених заходів на продуктивність та ефективність використання земель сільськогосподарським підприємством. З огляду на класифікаційні ознаки елементів екологічного зонування, що входять до складу аграрного, надаються обмеження на вирощування певних культур на території сільгосппідприємства з урахуванням його локальних особливостей. Такі економічні показники при організації господарства як спеціалізація, концентрація та інтеграція виробництва при вмілому застосуванні сприятимуть підвищенню ефективності використання земель аграрних товаровиробників. Соціально-економічні класифікаційні ознаки аграрного зонування дозволять визначити рівень трудовіддачі та здійснити інтеграцію праці. Визначено оптимальне співвідношення земельних угідь в межах аграрних зон Сумської та Харківської областей. Запропоновано порядок трансформації еродованих земель, господарське використання яких за призначенням у складі сільськогосподарських підприємств є економічно неефективним, що знизить капіталовкладення у земельні ресурси сільськогосподарськими підприємствами, забезпечить підвищення родючості земель, отримання значно більшого обсягу екологічно чистої сільськогосподарської продукції з одиниці площі та підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.