Акритархи мезозою України
Анотація
Акритархи вивчаються палінологами у зразках мезозойських відкладів у комплексі з іншими представниками органікостінного мікропланктону, насамперед з диноцистами. Вперше на території України у зразках з юрських та крейдових відкладів виявлено акритархи та сконцентровано увагу на такій маловивченій групі для мезозою. Доведено їх певну роль і значення для стратиграфічних та палеоекологічних побудов, вивчено їх видовий склад і вертикальний розподіл у розрізах мезозойських відкладів. Встановлено закономірності розподілу акритарх у одновікових шарах. Акритархи юри та крейди віднесені до 10 родів, що включають 11 видів. Найпоширенішим видом, що зустрічається як і в юрських, так і в крейдових відкладах України є акритархи Micrhystridium flagile та Fromea sp. Юрські комплекси дещо багатші за крейдові у плані відсоткового вмісту і представлені, головним чином, Micrhystridium spp., Micrhystridium flagile, M. longum, Veryhachium brevitrispinum, Wilsonastrum sp., Baltisphaeridium sp. Крейдові: Micrhystridium spp., Micrhystridium fragile, M. longum, Baltisphaeridium breviciliatum, B. aff. capillatum, B. annelieae, B. accinctum, Acanthodiacrodium sp., Solisphaeridium inaffectum, Comasphaeridium sp., Comasphaeridium aff. brachyspinosum, Veryhachium spp., Veryhachium singulare, Leiofusa stoumonensis, Fromea sp., Ascostomocystis sp. У практиці українських мікропалеонтологів недооцінена роль такої групи, як акритархи, яка може бути унікальною при палеоекологічних реконструкціях середовища. Аналізуючи юрські і крейдові мікрофосилії, вивчені з мезозойських відкладів з 93 розрізах різних регіонів України, можна сказати, що тенденція зникнення акритарх протягом мезозою простежується слабко. Юрські форми акритарх складають до 5% у комплексі, крейдові – до 4%. В статті наведено фототаблиці зображень юрських та крейдових акритарх.
Завантаження
Посилання
Aseeva, E.A. (1975). Microfitofossils of the Upper Precambrian deposits of Volyn-Podolia and their stratigraphic significance. Abstract of the dissertation for the degree of candidate of geological and mineralogical sciences. In-stitute of Geological Sciences. Kyiv, 24. [In Russian].
Ivanchenko, K.V. (2007). Microphytofossils of Vendian sediments of Volhynia and their stratigraphic significance: Abstract dissertation of the candidate of geological sciences. Kyiv, 22. [In Ukrainian].
Ivanchenko, K.V. (2017). Paleontological characteristics of the regions of the Vendian Ukraine. Ideas and innova-tions in the systems of earth sciences. Collection of materials of the VII All-Ukrainian Youth Science Conference. Kyiv, 64-65. [In Ukrainian].
Ivanchenko, K.V. (2019). Microfossils of Upper Vendian sediments of Volyn (Ukraine). Current issues of Earth sci-ences: studies of cross-border regions. Proceedings of the IV International Scientific and Practical Conference dedicated to the 1000 th anniversary of Brest. Belarus, Brest, 68-70. [In Russian].
Kiryanov, V.V. (1971). Stratigraphy and acritarchs of the Lower Cambrian of Volyn-Podolia. Abstract of the dis-sertation for the degree of candidate of geological and mineralogical sciences. Institute of Geological Sciences. Kyiv, 28. [In Russian].
Kiryanov, V.V. (1978). Akritarchs of the Silurian Volyn-Podolia. Kyiv. Naukova dumka, 136. [In Russian].
Konstantinenko, L.I. (2013). The Cambrian system. Section 3. Stratigraphy of the Upper Proterozoic and Phanero-zoic of Ukraine in two volumes. Editor-in-Chief P.F. Gozhyk. Kyiv. IGN NAS of Ukraine. Logos, 1. 155-166. [In Ukrainian].
Ogorodnik, M. (2004). New finds of peridinea algae in the Upper Cretaceous deposits of the autochthonous Pokutsko-Bukovynian Carpathians. Paleontological collection. 36, 79–84. [In Ukrainian].
Petrosyants, M.A., Ovnatanova, N.S., Musina, G.V. (1990). Microfossils in geological practice: their role in deter-mining the conditions of ancient sedimentation. The results of science and technology. General Geology Series. Moscow, 27, 163. [In Russian].
Stratigraphy of the Upper Proterozoic and Phanerozoic of Ukraine. (2013) Vol. 1. Stratigraphy of the Upper Pro-terozoic, Paleozoic and Mesozoic of Ukraine. Chief editor P.F. Gozhik. Кyiv. IGN NAS of Ukraine. Logos, 637. [In Ukrainian].
Shevchuk, O.A., Dorotyak, Yu.B., Klimenko, Yu.V. (2015). Callovian microfossils of different origin as indicators of climate and sedimentation conditions in central Ukraine. VI All-Ukrainian Scientific Conference "Problems of Geology of the Phanerozoic of Ukraine". Lviv, 10-15. [In Ukrainian].
Shevchuk, O.A. (2016). Biostratigraphy of the Middle Jurassic of the central and eastern part of platform Ukraine. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology", (45), 86-99. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2016-45-12
Shevchuk, O., Dorotyak, Yu. (2019). Peculiarities of micropaleontological characteristics of Upper Jurassic depos-its and paleogeography of the territory of Kamyanska outcrops (north-western Donbass). Paleontological collec-tion. 51, Lviv, 14-24. [In Ukrainian].
Shevchuk, O.A. (2020). Stratigraphy of the Middle Jurassic - Cretaceous of Ukraine by microfossils. Abstract of the dissertation for the degree of Doctor of Geological Sciences. Institute of Geological Sciences National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 44. 4 applications. [In Ukrainian].
Shevchuk, O.A., Pustovoitova, D. (2021). Stratification of Cretaceous deposits of the section № 29 – Zakhidno-Oktyabrska (Karkinitsko-North Crimean trough) by palynological data. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 3(94), 27-36. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2713.94.03 [In Ukrainian].
Sheshegova, L.I. (1971). About some Silurian acritarchs of Podolia. Algae of the Paleozoic and Mesozoic of Sibe-ria. Moscow, 37-49. [In Russian].
Sheshegova, L.I. (1974). Acritarchs of the Silurian and Lower Devonian Podolia. Microfossils of the USSR. Novo-sibirsk, 36-69. [In Russian].
Correia, A. (1969). Contribution a la recherché de zones Favorables a la genese du petrole par l’observation mi-croscopique de la matiere organique figure. Rev. de l’Inst. Francais Petrol. 24, 1417–1454.
Evitt, W.R. (1963a). A discussion and proposals concerning fossil dinoflagellates, hystrichospheres, and acri-tarchs, I; National Academy of Sciences, Washington, Proceedings, 49, 158-164.
Evitt, W.R. (1963b). A discussion and proposals concerning fossil dinoflagellates, hystrichospheres, and acri-tarchs, II; National Academy of Sciences, Washington, Proceedings, 49, 298-302.
Fensome, R.A., Williams, G.L., Barss, M.S., Freeman, J.M., Hill, J.M. (1990). Acritarchs and fossil prasinophytes: an index to genera, species and infraspecific taxa. American Association of Stratigraphic Palynologists Contribu-tions Series, 25, 771.
Habib, D. & Knapp, S.D. (1982). Stratigraphic utility of Cretaceous small acritarchs; Micropaleontology, 28, 335-371, pl. 1-11.
Gurov, E., Nikolaenko, N., Shevchuk, H. and Yamnichenko, A. (2017). Kamenetsk – a new impact structure in the Ukrainian Shield. MAPS-Meteoritics and Planetary Science, 52, 12, 2461-2469. DOI: https://doi.org/10.1111/maps.12951
Kõljalg, U. (project manager). (2012-2013). Baltic Diversity: Towards transboundary access of nature observation data. Acritarchs. (Organism group Acritarcha Evitt, 1963). Paleobiodiversity in Baltoscandia. http://fossiilid.info/317
Marshall, N.G. & Рartridge, A.O. (1988). The Eocene acritarch Tritonites gen. nov. and the age of the Marlin Channel, Gippsland Basin, southeastern Australia; in: JELL, P.A. & PLAYFORD, G. (ed.), Palynological and pal-aeobotanical studies in honour of Basil E. Balme; Association of Australasian Palaeontologists, Memoir, 5, 239-257, 6 pl.
Martin, F. (1993). Acritarchsa review. Biological Reviews. 68, 4, 475-537. https://doi.org/10.1111/j.1469-185X.1993.tb01241.x
Shevchuk, O.A., Dorotyak, Yu.B., Klimenko, Yu.V. (2013). Biostratigraphical dissection of Callovian sediments of the central part of platform of Ukraine. The 5th International scientific conference of young scientists and stu-dents «Fundamental and applied geological science: achievements, prospects, problems and ways of their solu-tions». Baku, Azerbaijan, 362-364. [In Russian], 257-260. [In English].
