Взаємодії між радіофармпрепаратами технецію 99m та білками плазми: дослідження методом молекулярного докінгу
Анотація
Технецій-99m (99mTc) є найбільш розповсюдженим радіонуклідом з фізико-хімічними характеристиками, необхідними для діагностичної ядерної медицини. Радіофармпрепарати, отримані шляхом комплексоутворення між 99mTc та лігандами чи таргетними біомолекулами все ширше застосовуються для діагностичних цілей в онкології, кардіології, нефрології, неврології та інших сферах клінічної практики. Одним із чинників, що можуть впливати на клінічну ефективність сполук 99mTc, є їхні взаємодії з білками плазми крові людини. Переважна більшість досліджень такого типу взаємодій були сфокусовані на альбуміні, тоді як значно менше уваги приділялось іншим білковим компонентам плазми крові. У даній роботі метод молекулярного докінгу був застосований для оцінки можливості асоціації між серією 99mTc радіофармпрепаратів та білками плазми включаючи транстиретин, фібриноген, альфа1 кислий глікопротеїн, Fc та Fab фрагменти імуноглобуліну G. Було показано, що досліджувані сполуки технецію 99m (окрім пертехнетату) утворюють найміцніші комплекси з альфа1 кислим глікопротеїном та фібриногеном. Спорідненість TcMED, TcDTPA, TcMAG, TcECD, TcDIS та TcMEB до альфа1 кислого глікопротеїну та фібриногену виявилась вищою, ніж спорідненість цих сполук до альбуміну. Було продемонстровано, що структурні характеристики як білків плазми, так і комплексів технецію 99m визначають амінокислотний склад сайтів зв’зування. Висловлено припущення, що наявність пептидного фрагменту в структурі 99mTc сполук значно підвищує їхню спорідненість до білків плазми. Отримані результати можуть бути корисними для більш глибокого розуміння розподілу 99mTc радіофармпрепаратів в організмі.
Завантаження
Посилання
M.U. Akbar, M.R. Ahmad, A. Shaheen, and S. Mushtaq, J. Radioanal. Nucl. Chem. 310, 477–493 (2016). https://doi.org/10.1007/s10967-016-5019-7
T. J. Ruth, Annu. Rev. Nucl. Part. Sci. 70, 77–94 (2020). https://doi.org/10.1146/annurev-nucl-032020-021829
M. T. Ma, Front. Chem. Biol. 4, 1729615 (2026). https://doi.org/10.3389/fchbi.2025.1729615
G. M. Currie, and E. M. Rohren, Semin. Nucl. Med. 55, 829-840 (2025). https://doi.org/10.1053/j.semnuclmed.2025.01.005
E. Strub, D. Badea, J. Bruns, A. Frontera, N. Mayordomo, A. Sakhonenkova, M. R. Jungfer, M. Wickleder, C.Yong, and M. Zegke, Eur. J. Inorg. Chem. 28, e202400780 (2025). https://doi.org/10.1002/ejic.202400780
N. Ahmed, and M. Zia, J. Acad. Radiol. 6, 143–159 (2023). https://doi.org/10.1007/s42058-023-00128-7
A. Maruk, A. Bruskin, and G. Kodina, Radiochemistry 53, 341–353 (2011). https://doi.org/10.1134/S1066362211040011
I. Ibrahim, J. Radioanal. Nucl. Chem, 281, 669–674 (2009). https://doi.org/10.1007/s10967-009-0040-8
M. Sanad, Radiochemistry 55, 539–544 (2013). https://doi.org/10.1134/S1066362213050159
E. von Guggenberg, H. Dietrich, I. Skvortsova, M. Gabriel, I. Virgolini, and C. Decristoforo, Eur. J. Nucl. Med. Mol. Imaging 34, 1209–1218 (2007). https://doi.org/10.1007/s00259-006-0348-3
Y. Arano, Ann. Nucl. Med. 16, 79–93 (2002). https://doi.org/10.1007/BF02993710
A. S. Dzik-Jurasz, Br. J. Radiol. 76, 98–109 (2003). https://doi.org/10.1259/bjr/25833499
V. Trusova, U. Malovytsia, P. Kuznietsov, I. Yakymenko, and G. Gorbenko, East Eur. J. Phys. 2, 405-411 (2025). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-49
M. A. Liz, T. Coelho, V. Bellotti M. I. Fernandez-Arias, P. Mallaina, and L. Obici, Neurol. Ther. 9, 395–402 (2020). https://doi.org/10.1007/s40120-020-00217-0
A. S. Wolberg, J. Thromb. Haemost. 21, 3005-3015 (2023). https://doi.org/10.1016/j.jtha.2023.08.014
T. Fournier, N. Medjoubi, and D. Porquet, Biochim. Biophys. Acta Protein Struct. Mol. Enzymol. 1482, 157–171 (2000). https://doi.org/10.1016/S0167-4838(00)00153-9
S. Yanaka, R. Yogo,and K. Kato, Biophys. Rev. 12, 637–645 (2020). https://doi.org/10.1007/s12551-020-00698-1
S. Rathmann, Z. Ahmad, S. Slikboer, H. Bilton, D. Snider, and J. Valliant, In: J. Lewis, A. Windhorst, B. Zeglis (eds) Radiopharmaceutical Chemistry. Springer, Cham. (2019). https://doi.org/10.1007/978-3-319-98947-1_18
Y. Yan, H. Tao, J. He, and S-Y. Huang, Nat. Protoc. 15, 1829–1852 (2020). https://doi.org/10.1038/s41596-020-0312-x
V. Trusova, P. Kuznietsov, I. Yakymenko, and G. Gorbenko, East Eur. J. Phys. 1, 520-524 (2026). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2026-1-59
Авторське право (c) 2026 В. Трусова, П. Кузнєцов, І. Якименко, Г. Горбенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
