Взаємодія пертехнетату з білками: дослідження in silico
Анотація
Технецій 99m – радіонуклід, який широко застосовується в клінічній практиці завдяки таким його властивостям, як короткий період напівжиття, допустимий рівень опромінення та низька токсичність, швидке мічення, високий ступінь накопичення в органі-мішені та низька вартість При найвищому ступені окислення +VII технецій існує у формі пертехнетату ([TcO4]−) який є ефективним візуалізуючим агентом. Одним із важливих детермінантів фармакокінетики та біодоступності пертехнетату є можливість його асоціації з білками крові. У даній роботі було проведене in silico дослідження комплексів пертехнетату з трьома білками крові – дезоксигемоглобіном, альбуміном та трансферином. Методом молекулярного докінгу між [TcO4]− та досліджуваними білками були отримані докази локалізації пертехнетату в структурних порожнинах, що містять позитивно заряджені амінокислотні залишки, а найвища афінність була виявлена для дезоксигемоглобіну. В той же час, молекулярно-динамічні розрахунки показали, що, на відміну від дезоксигемоглобіну, тільки комплекси пертехнетату з білками плазми крові, альбуміном та трансферином, залишаються стабільними та не характеризується значущими варіаціями таких параметрів як середньоквадратичне відхилення атомних позицій, площа поверхні, доступна розчиннику, радіус інерції та вторинна структура амінокислотних залишків. Отримані результати можуть бути корисними для більш глибокого розуміння фармакокінетичної поведінки пертехнетату та підвищення його ефективності як візуалізуючого агента.
Завантаження
Посилання
E. Strub, D. Badea, J. Bruns, A. Frontera, N. Mayordomo, A. Sakhonenkova, M. R. Jungfer, M. Wickleder, C.Yong, and M. Zegke, Eur. J. Inorg. Chem. 28, e202400780 (2025). https://doi.org/10.1002/ejic.202400780
M. U. Akbar, M. R. Ahmad, A. Shaheen, and S. Mushtaq, J. Radioanal. Nucl. Chem. 310, 477–493 (2016). https://doi.org/10.1007/s10967-016-5019-7
N. Ahmed, and M. Zia, J. Acad. Radiol. 6, 143–159 (2023). https://doi.org/10.1007/s42058-023-00128-7
W. I. Li, T. K. Chan, K. K. Ng, and B. T. Kung, J. Clin. Imag. Sci. 15, 3 (2025). https://doi.org/10.25259/JCIS
L. Giovanella, G. Paone, T. Ruberto, L. Ceriani, and P. Trimboli, Endocrinol. Metab. 34, 63–69 (2019). https://doi.org/10.3803/EnM.2019.34.1.63
H. Zhu, W. Shen, Y. Zhu, Z. Liu, Q. Zhang, Z. Li, X. Hou, Y. Wang, Radiography 32, 103217 (2026). https://doi.org/10.1016/j.radi.2025.103217
P. Sahafi, M. H. Samadi; M. A. Kiani; A. Mohammadipour, and R. Sadeghi, Clin. Nucl. Med. 51, 19-e20 (2026). https://doi.org/10.1097/RLU.0000000000005908
V. Trusova, U. Malovytsia, P. Kuznietsov, I. Yakymenko, G. Yukhno, A. Krasnopyorova, N. Pidchenko, O. Tishchenko, and G. Gorbenko, Biophys. Chem. 332, 107592 (2026). https://doi.org/10.1016/j.bpc.2026.107592
U. Kragh-Hansen, In: M. Otagiri, V. Chuang (eds) Albumin in Medicine. Springer, Singapore. (2016). https://doi.org/10.1007/978-981-10-2116-9_1
B. Giardina, Mol. Aspects Med. 84, 101040 (2022). https://doi.org/10.1016/j.mam.2021.101040
K. Wang, A. Yuan, J. Yu, J. Wu, and Y. Hu, J. Pharm. Sci. 105, 1269-1276 (2016). https://doi.org/10.1016/j.xphs.2015.12.007
T. F. de Andrade, H. F. Dos Santos, C. F. Guerra, and D. F. Paschoal, J. Phys. Chem. A. 126, 5434−5448 (2022). https://doi.org/10.1021/acs.jpca.2c01617
Y. Yan, H. Tao, J. He, and S-Y. Huang, Nat. Protoc. 15, 1829–1852 (2020). https://doi.org/10.1038/s41596-020-0312-x
F. Šebesta, V. Sláma, J. Melcr, Z. Futera, and J. Burda, J. Chem. Theory Comput. 12, 3681–3688 (2016). https://doi.org/10.1021/acs.jctc.6b00416
R. D. Hancock, D. E. Reichert, and M. J. Welch, Inorg. Chem. 35, 2165–2166 (1996). https://doi.org/10.1021/ic951422q
L. He, S. Liu, L. Chen, X. Dai, J. Li, M. Zhang, F. Ma, C. Zhang, Z. Yang, R. Zhou, Z. Chaia, and S.Wang, Chem. Sci. 10, 4293–4305. (2019). https://doi.org/10.1039/C9SC00172G
D. E. Reichert, and M. J. Welch, Coord. Chem. Rev. 212, 111–131 (2001). https://doi.org/10.1016/S0010-8545(00)00367-2
Авторське право (c) 2026 В. Трусова, П. Кузнєцов, І. Якименко, Г. Горбенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
