Молекулярно-динамічне дослідження мутантів інсуліну

  • Ольга Житняківська Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2068-5823
  • Уляна Тарабара Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7677-0779
  • Валерія Трусова Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7087-071X
  • Катерина Вус Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-4738-4016
  • Галина Горбенко Кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0954-5053
Ключові слова: людський інсулін, мутанти, молекулярно-динамічне моделювання, амілоїд

Анотація

Iнсулін людини, невеликий гормон пептидної природи, що складається з А-ланцюга (21 залишок) та Б- ланцюга, які зв’язані між собою трьома дисульфідними містками, має важливе значення для контролю гіперглікемії при діабеті I типу. У даній роботі методом молекулярно-динамічного моделювання досліджено вплив 10 точкових мутацій (HisA8, ValA10, AspB10, GlnB17, AlaB17, GlnB18, AspB25, ThrB26, GluB27, AspB28), 6 подвійних мутацій (GluA13+GluB10, SerA13+GluB27, GluB1+GluB27, SerB2+AspB10, AspB9+GluB27, GluB16+GluB27) та однієї потрійної мутації (GluA15+AspA18+AspB3) на структуру та динаміку інсуліну людини. З використанням програмного пакету GROMACS (версія 5.1) і силового поля CHARMM36m, було проведено серію 100 нс молекулярно-динамічних (МД) симуляцій дикого типа інсуліну людини (WT) та його мутантів при температурі 500 K. Результати МД моделювання були проаналізовані в термінах параметрів, що характеризують як глобальну так і локальну структуру білка, таких як середньоквадратичне відхилення остову ланцюга, радіус інерції, площа поверхні, доступна для розчинника, середньоквадратичні флуктуації та вміст вторинної структури. Результати молекулярно-динамічного моделювання продемонстрували, що в залежності від еволюції інтегральних характеристик, усі досліджені мутанти можна умовно розділити на три групи: 1) мутанти HisA8, ValA10, AlaB17, AspB25, ThrB26, GluB27, GluA13+GluB10, GluB1+GluB27 та GluB16+GluB27, що мають стабілізуючий вплив на структуру білка у порівнянні з диким типом інсуліну; 2) мутанти GlnB17, AspB28, AspB10, SerB2 + AspB10 та GluA15 + AspA18 + AspB3, які істотно не впливали на динаміку білка або мали незначний стабілізуючий вплив; 3) мутанти AspB9 + GluB27, SerA13 + GluB27 та GlnB18, що дестабілізували структуру білка. При аналізі еволюції вторинної структури отримані докази впливу мутацiй AspB28, AspB9+GluB27, SerA13+GluB27 та GlnB18 на ступінь розгортання інсуліну. Результати МД демонструють, що заміна неполярних залишків в структурі інсуліну на гідрофільні, підвищує  стабільність білка порівняно з інсуліном дикого типу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Q. Hua, Protein Cell. 1, 537-551 (2010), https://doi.org/10.1007/s13238-010-0069-z.

F. Hu, Diabetes Care. 34, 1249-1257 (2011), https://doi.org/10.2337/dc11-0442.

M. Atkinson, G. Eisenbarth, and A. Michels, The. Lancet. 383, 69-82 (2014), https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60591-7.

M. Nakamura, Y. Misumi, T. Nomura, W. Oka, A. Isoguchi, K. Kanenawa, T. Masuda, T. Yamashita, Y. Inoue, Y. Ando, and M. Ueda, Diabetes. 68, 609-616 (2019), https://doi.org/10.2337/db18-0846.

T Nagase, K. Iwaya, K. Kogure, T. Zako, Y. Misumi, M. Kikuchi, K. Matsumoto, M. Noritake, Y. Kawachi, M. Kobayashi, Y. Ando, and Y. Katsura, J. Diabetes Investig. 11, 1002-1005 (2020), https://doi.org/10.1111/jdi.13199.

Z.B. Taraghdari, R. Imani, and F. Mohabatpour, Macromol. Biosci. 19, 1800458 (2019), https://doi.org/10.1002/mabi.201800458.

M. Akbarian, Y. Ghasemi, V. Uversky, and R. Yousefi. Int. J. Pharm. 547, 450-468 (2018), https://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2018.06.023.

L. Nielsen, R. Khurana, A. Coats, S. Frokjaer, J. Brange, S. Vyas, V.N. Uversky, and A.L. Fink, Biochemistry. 40, 6036-6046 (2001), https://doi.org/10.1021/bi002555c.

M. Groenning, S. Frokjaer, and B. Vestergaard, Curr. Protein. Pept. Sci. 10, 509-528 (2009), https://doi.org/10.2174/138920309789352038.

F. Librizzi, and C. Rischel, Protein Sci. 14, 3129-3134 (2005), https://doi.org/10.1110/ps.051692305.

A. Podesta, G. Tiana, P. Milani, and M. Manno. Biophys J. 90, 589-597 (2006), https://doi.org/10.1529/biophysj.105.068833.

S. Grudzielanek, R. Jansen, and R. Winter, J. Mol. Biol. 351,879-894 (2005), https://doi.org/10.1016/j.jmb.2005.06.046.

A. Noormägi, K. Valmsen, V Tõugu, and P. Palumaa, Protein J. 34, 398–403 (2015), https://doi.org/10.1007/s10930-015-9634-x.

J. Brange, L. Andersen, E. Laursen, G. Meyn, and E. Rasmussen, J. Pharm. Sci. 86, 517-525 (1997), https://doi.org/10.1021/js960297s.

M. Ziaunys, T. Sneideris, and V. Smirnovas, Phys. Chem. Chem. Phys. 20, 27638-276455 (2018), https://doi.org/10.1039/C8CP04838J.

M. Muzaffar, and A. Ahmad, Plos ONE. 20, e27906 (2011), https://doi.org/10.1371/journal.pone.0027906.

I. Bekard, and D. Dunstan, Biophys J. 97, 2521-2531 (2009), https://doi.org/10.1016/j.bpj.2009.07.064.

M. Sorci, R. Grassucci, I. Hahn, J. Frank, and G. Belfort, Proteins. 77, 62–73 (2009), https://doi.org/10.1002/prot.22417.

C.G. Frankær, P. Sønderby, M.B. Bang, R.V. Mateiu, M. Groenning, J. Bukrinski, and P. Harris, J. Struct. Biol. 199, 27–38 (2017), https://doi.org/10.1016/j.jsb.2017.05.006.

A. Noormagi, J. Gavrilova, J. Smirnova, V. Tõugu, and P. Palumaa, Biochem. J. 430, 511–518 (2010), https://doi.org/10.1042/BJ20100627.

J. Hansen, Biophys. Chem. 39, 107–110 (1991), https://doi.org/10.1016/0301-4622(91)85011-E.

A. Ahmad, V. Uversky, D. Hong, and A. Fink, J. Biol. Chem. 280 42669–42675 (2005), https://doi.org/10.1074/jbc.M504298200.

M. Akbarian, R. Yousefi, A.A. Moosavi-Movahedi, A. Ahmad, and V.N. Uversky, Biophys. J. 117, 1626–1641 (2019), https://doi.org/10.1016/j.bpj.2019.09.022.

D.P. Hong, A. Ahmad, and A.L. Fink, Biochemistry. 45, 9342-9353 (2006), https://doi.org/10.1021/bi0604936.

D.P. Hong, and A.L. Fink, Biochemistry, 44, 16701-16709 (2005), https://doi.org/10.1021/bi051658y.

R. Huang, N. Maiti, N. Philips, P.R. Carey, and M.A. Weiss, Biochemistry. 45, 10278-10293 (2006), https://doi.org/10.1021/bi060879g.

M.I. Ivanova, S.A. Sievers, M.R. Sawaya, J.S. Wall, and D. Eisenberg, PNAS, 106, 18990-18995 (2009), https://doi.org/10.1073/pnas.0910080106.

X.Q. Hua, and M.A. Weiss, J. Biol. Chem. 279, 21449-21460 (2004), https://doi.org/10.1074/jbc.M314141200.

M. Bouchard, J. Zurdo, E.J. Nettleton, C.M. Dobson, and C.V. Robinson, Protein. Sci. 9, 1960–1967 (2008), https://doi.org/10.1110/ps.9.10.1960.

V. Babenko, and W. Dzwolak, FEBS Lett. 587, 625–630 (2013), https://doi.org/10.1016/j.febslet.2013.02.010.

L. Nielsen, S. Frokjaer, J. Brange, V.N. Uversky, and A.L. Fink, Biochemistry, 40, 8397–8409 (2001), https://doi.org/10.1021/bi0105983.

S.A. Lieblich, K.Y. Fang, J.K.B. Cahn, J. Rawson, J. LeBon, H.T. Ku, and D.A. Tirrell, J. Am. Chem. Soc. 139, 8384–8387 (2017), https://doi.org/10.1021/jacs.7b00794.

J. Huang, and A. MacKerell, J. Comput. Chem. 34, 2135–2145 (2013), https://doi.org/10.1002/jcc.23354.

S. Jo, J. Lim, J. Klauda, and W. Im, Biophys. J. 97, 50-58 (2009), https://doi.org/10.1016/j.bpj.2009.04.013.

T. Darden, D. York, and L. Pedersen, J. Chem. Phys. 98, 10089–10092 (1993), https://doi.org/10.1063/1.464397.

W. Humphrey, A. Dalke, and K. Schulten, J. Mol. Graph. 14, 33–38 (1996), https://doi.org/10.1016/0263-7855(96)00018-5.

T.S. Choi, J.W. Lee, K.S. Jin, and H.I. Kim, Biophys. J. 107, 1939-1949 (2014), https://doi.org/10.1016/j.bpj.2009.04.013.

Опубліковано
2021-04-30
Цитовано
Як цитувати
Житняківська, О., Тарабара, У., Трусова, В., Вус, К., & Горбенко, Г. (2021). Молекулярно-динамічне дослідження мутантів інсуліну. Східно-європейський фізичний журнал, (2), 168-176. https://doi.org/10.26565/2312-4334-2021-2-15

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)

<< < 1 2