Оцінка якості атмосферного повітря урбосистеми методом ліхеноіндикації (на прикладі Дзержинського району міста Харкова)
Ключові слова:
ліхеноіндикація, лишайники, приземний шар, атмосферне повітря, урбосистема
Анотація
Дана оцінка якості приземного шару атмосферного повітря в урбосистемі на основі експериментальних результатів, отриманих методом ліхеноіндикації. Обґрунтовано вибір лишайників, як індикатору стану атмосферного забруднення. Хімічний аналіз лишайників та ґрунтів виконано за допомогою атомно-абсорбційної спектрометрії. Запропоновано серію карт якості приземного шару атмосферного повітря у м. Харкові.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Ричак, Н. Л., & Свистунова, А. М. (1). Оцінка якості атмосферного повітря урбосистеми методом ліхеноіндикації (на прикладі Дзержинського району міста Харкова). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», (1070), 74-83. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/746
Розділ
Статті
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
