СУЧАСНІ ВИМОГИ РОБОТОДАВЦІВ ДО РІВНЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ БАКАЛАВРА – ЕКОЛОГА
Ключові слова:
компетентність, бакалавр, екологія, роботодавці, анкетування, Темпус – QANTUS, вища освіта, напрям підготовки
Анотація
В рамках виконання проекту Темпус – QANTUS проведено опитування роботодавців України щодо переліку компетентностей, які необхідні бакалавру-екологу для успішної кар’єри у відповідній організації чи установі. На основі аналізу результатів анкетування створено рейтинг компетентностей, виділено 3 категорії ступеня важливості компетентностей фахівця з екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування для успішного працевлаштування, що передбачає наявність освітнього ступеня «бакалавр» та визначено основні пріоритети роботодавців.Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
ТІТЕНКО, А. В., МАКСИМЕНКО, Н. В., НЕКОС, А. Н., & УТКІНА, К. Б. (1). СУЧАСНІ ВИМОГИ РОБОТОДАВЦІВ ДО РІВНЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ БАКАЛАВРА – ЕКОЛОГА. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1147), 123-135. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/3930
Розділ
Практика міжнародного співробітництва: програма TEMPUS
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).