Екологічні наслідки великомасштабних лісових пожеж в Україні навесні – влітку – восени 2020 р
Анотація
Мета. Аналіз і оцінка кількісних показників екологічних наслідків великомасштабних лісових пожеж в Україні навесні – влітку – восени 2020 р., які мали місце переважно у Київській, Житомирській, Луганській і Харківській областях.
Методи. Аналіз інформації, теоретико-розрахункові, математичне моделювання, системний аналіз.
Результати. Продемонстровано, що великомасштабні лісові пожежі в Україні навесні – влітку – восени 2020 р. мали дуже значні екологічні наслідки. Суттєво постраждали екосистеми на території площею понад 23200 га. Втрачено близько 2 Мт деревини. Установлено, що в атмосферу викинуто до 1 Мт диму та біля 7 кт сажі, що перевищило середній фоновий вміст цих речовин в атмосфері над всією територією України в 15,5 та більше ніж в 10 раз відповідно. Значними були викиди чадного газу (понад 230 кт), вуглеводнів (до 0,1 Мт), двоокису вуглецю (до 5,2 Мт). Істотними були викиди інших хімічних елементів (від десятків – сотень кілотонн для азоту до десятків – сотень кілограм для важких хімічних елементів). До атмосфери надійшло понад 20 ПДж теплової енергії, що еквівалентно енергії вибуху 5-мегатонної бомби. Середня потужність горіння перевищувала 46 ГВт, що можна порівняти з потужністю всіх видів енергії, яку споживає Україна (близько 150 ГВт). До атмосфери надійшло близько 70 ТДж енергії акустичного випромінювання, що вдвічі перевищило її середній фоновий вміст в атмосфері над усією територією України. Значна частина цієї енергії припадала на шкідливий для біосфери (людини) інфразвуковий діапазон. Екологічні наслідки великомасштабних лісових пожеж 2020 р. для України стали рекордними. Точніше, мова йде про своєрідний антирекорд.
Висновки. Показано, що екологічні наслідки були рекордними, точніше антирекордними. Для повного відновлення лісових масивів потрібен інтервал часу від 10 до 100 років
Завантаження
Посилання
Melekhov, I. S. (1948). Influence of fires on forest. Moscow-Leningrad: Goslestechizdat (In Russian)
Kurbatskii, N. P. (1964). The forest fire problem. In The Origins of Forest Fires. Moscow: Science (In Russian)
Sparr, H. S. (1964). Forest ecology. N. Y.
Komarek, E. V. (1974). 8 – Effects of Fire on Temperate Forests and Related Ecosystems: Southeastern United States. In Kozlowski T. T., Fire and ecosystems.(New York–San Francisco–London: Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-424255-5.50013-4
Dorrer, G.A. (1979). Mathematical Models of Forest Fire Dynamics. Moscow: Lesnaya promyshlennost’ Publ. (In Russian)
Grishin, A. M. (1981). Mathematical Models of Forest Fires. Tomsk: TGU Publ. (In Russian)
Grishin, A. M. (1992). Mathematical Modeling of Forest Fires and New Methods to Fight against Them. Novosibirsk: Nauka Publ. (In Russian)
Grishin, A. M. (1994). Physics of forest fires. Tomsk: TSU. (In Russian)
Grishin, A. M. (1996). General mathematical model for forest fires and its applications. Com-bust. Explos. Shock Waves, 32, 503–519. https://doi.org/10.1007/BF01998573
Svyrydenko, V. Ye. (1999). Forest pyrology. Kyiv: Agropromvydav (In Ukrainian)
Isaeva, L. K. (2001). The environmental consequences of fires: Doctor’s thesis. Moscow: Academia GPS MVD RF. (In Russian)
Isaeva ,L. K. (2001). Fires and the Environment. Moscow: Kalan Publ. (In Russian)
Kondratyeva, L. M. (2002). Multifactors of Forest Fire Impact on Biosphere Components. The forest protection from fires in modern conditions. Khabarovsk: KPB Publ (In Russian)
Andreev, Yu. A. (2003). Influence of anthropogenic and natural factors on the occurrence of fires in forests and settlements: Doctor’s thesis. Moscow: FSA VNIIPO EMERCOM of Russia (in Russian)
Vorobiev, Y., Akimov, V., & Sokolov, Y. (2004). Forest fires in Russia: Status and Problems. Moscow: EMERCOM of Russia, DEKS-PRESS (In Russian)
Grishin, A. M., Petrin, S. V. & Petrina, L. S. (2006). The Modeling and Forecasting of the Catastrophes. Part III. Tomsk: TSU (In Russian)
Burasov, D. M. (2006). Mathematical Modelling of the Forest and Steppe Fires: candidate’s thesis. Tomsk: TSU (In Russian)
Soloviev, S. V. (2006). Ecological Consequences of Forest and Peat Fires: Extended abstract of candi-date’s thesis. Moscow: Academy of EMERCOM State Fire Service of Russia (in Russian)
Dorrer, G. (2008). Dynamics of forest fires: monograph. Novosibirsk: SB RAS Publ. (In Russian)
Garmyshev, V., Zyryanov, V. & Matyushin, V. (2009). Environmental consequences of forest fires on the territory of the Irkutsk region: monograph. Irkutsk: Irkutsk State University Publ. (In Russian)
Komorovskiy, V. (2010). Control and forecasting of parameters of large forest fires as dynamic pro-cesses on the Earth’s surface: candidat’s thesis. Krasnoyarsk: Siberian State Technological University. (In Russian)
Perminov, V. (2010). Mathematical modeling of the emergence of the highest and massive forest fires: Doktor’s thesis.Tomsk: Tomsk State University (In Russian)
Buts, Yu. V. (2012). Fire relaxation of geosystems about mathematical design of fires in natural eco-systems. Man and Environment. Issues of Neoecology, (3-4), 17–22. Retrieved from
https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/896/681 (In Ukrainian)
Buts, Yu. V., Lastkov, D.O., Vasenko, A.G. (2013). The current state of the problem of the impact of fires on the geosystems of various natural areas of Ukraine. In I. Yu. Shvets (Ed.), Scientific methodical and applied aspects of ecologization: Monograph (pp.7-30). Simferopol: DIAPI (In Russian)
Buts, Yu. V. Scientific and methodological bases of relaxation of ecogeosystems under the technogenic loading of pyrogenic origin:.Doctor’s thesis. Sumy: Sumy State University.
Retrieved from https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76266 (In Ukrainian)
Kuzyk, A. D. (2010). Forest fires and their ecological aspects. Bulletin of LSU of Life Safety. 4, 124–128 (In Ukrainian)
Kuzyk ,A. D. (2011). Simulation of forest fire danger. Sci. Bulletin of Ukrainian National Forestry University of Ukraine. 21.16, 104–112 (In Ukrainian) Retrieved from https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2011/21_16/104_Kuz.pdf
Lishchyna, V. O. (2011). A Mathematical Simulation of the Appearance and Propagation of the Forest Fires: exstended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: Open International University of Human Devel-opment «Ukraine» (In Ukrainian)
Nekos, V. Yu. (2008). A Fires Influence Problem on vegetation. Man and Environment. Issues of Neoe-cology,. (1–2), 21–25. (In Ukrainian)
Boer, M.M., Resco de Dios, V. & Bradstock, R.A. (2020). Unprecedented burn area of Australian mega forest fires. Nature Climate Change,10, 171–172. https://doi.org/10.1038/s41558-020-0716-1
Khabarov, N., Krasovskii, A., Obersteiner, M., Swart, R., Dosio, A., San-Miguel-Ayanz, J., Durrant, T., Camia, A. & Migliavacca M. (2016). Forest fires and adaptation options in Europe. Regional Environ-mental Change, 16,. 21–30. https://doi.org/10.1007/s10113-014-0621-0
Silva, S., Fearnside, P., Graça, P., Brown, I., Alencar, A. & Melo A. (2018). Dynamics of forest fires in the southwestern Amazon. Forest Ecology and Management, 424, 312–322. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2018.04.041
Dhall, A., Dhasade, A., Nalwade, A., V. K M. R. & Kulkarni, V. (2020). A survey on systematic ap-proaches in managing forest fires. Applied Geography, 121, 102266. https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2020.102266
Randerson, J., Chen, Y., van der Werf, G., Rogers, B. & Morton, D. (2012). Global burned area and biomass burning emissions from small fires. Journal of Geophysical Resaerch. 117(G4), G04012. https://doi.org/10.1029/2012JG002128
Titenko, A. & Chernogor, L., Jr. (2020). Environmental consequences of large-scale forest fires in Ukraine in Spring–Autumn 2020. Proceedings of the XVIth All-Ukrainian Scientific Taliyivsky read-ings:Environmental protection, Kharkiv, 2020, October 29-30 (pp.164-166). Kharkiv: V.N. Karazina KhNU. (In Russian)
Chernogor, L., Jr. (2020). Environmental consequences of large-scale forest fires in Ukraine in 2020. Ecology, neoecology, environmental protection and sustainable using of natural resources: materials of the VIII International Scientific Conference of Young Scientists. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv Na-tional University, 33–35 (In Ukrainian)
Chernobyl region fires were propagated on more than 100-ha territory. (2021, April 04). . Retrieved from https://www.rbc.ua/ukr/news/pozhar-chernobylskoy-zone-rasprostranilsya-1586073354.html (In Ukrainian)
Fires in Zhytomyr region: the fire destroyed 39 buildings. (2021, April 02). Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3008717-pozezi-na-zitomirsini-vogon-znisiv-39-budivel.html (accessed: 12.04.2021). (In Ukrainian)
Kyiv currently has the highest level of air pollution in the world. (2021, April 04). Retrieved from https://hromadske.ua/posts/u-kiyevi-narazi-fiksuyut-najvishij-riven-zabrudnennya-povitrya-u-sviti (In Ukrainian)
Uryadovy portal. (2021, April 04). Operational information is available in ecosystems in the Kharkiv region (camped at 7:00 on Sunday 3). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/operativna-informaciya-shchodo-pozhezh-v-ekosistemah-na-teritoriyi-harkivskoyi-oblasti-stanom-na-700-3-veresnya (In Ukrainian)
The State Emergency Service of Ukraine. (2021, April 02). Fires in natural ecosystems in the Luhansk region, which occurred on September 30 and October 1, were eliminated. Retrieved from https://www.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/114930.html (In Ukrainian)
The State Emergency Service of Ukraine. (2021, April 02). Dvorychanskyi district: large-scale forest fire is being eliminated (UPDATED, VIDEO). Retrieved from https://kh.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/14725.html (In Ukrainian)
Large-scale forest fires in Luhansk region: text online. (2021, April 04). Retrieved from https://hromadske.ua/posts/masshtabni-lisovi-pozhezhi-na-luganshini-tekstovij-onlajn (In Ukrainian)
Main Department of the State Emergency Service of Ukraine in Lugansk region: Luhansk region. (2021, April 04). Time of hard trials… Retrieved from https://lg.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/10464.html (In Ukrainian)
Budyko, M., Golitsyn, S. & Izrael, Yu. (1986). Global climatic catastrophes: the impact of nuclear con-flict on the climate. Moscow: Gidrometeoizdat (In Russian)
Velikhov E. (Eds.). (1987). Climatic and biological consequences of nuclear war. Moscow: Nauka (In Russian)
Pittock, A. B., Ackerman, T. P., Crutzen, P. J., MacCracken, M. C., Shapiro, C. S. & Turco, R. P. (1990). Environmental consequences of nuclear war (scope 28): Volume 1, Physical and atmospheric effects. Great Britain: Scientific Committee on Problems of the Environment (SCOPE)
Harwell, M. A., Hutchinson, T. C., Cropper Jr., W. P., Harwell, C. C. & Grover, H. D. (1985). Environ-mental consequences of nuclear war (scope 28): Volume II. Ecological and agricultural effects. United States: Scientific Committee on Problems of the Environment (SCOPE)
Chernogor, L. F. (2012). Physics and Ecology of Disasters. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University Publ. (in Russian)
Chernogor, L. F. (2017). Space, the Earth, Mankind: Contemporary Challenges. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University Publ. (in Russian)
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
