Мовно-специфічні засоби актуалізації когнітивно-прагматичного потенціалу оцінки

Ключові слова: оцінка, значення, прагмакогнітивний, потенціал, семантика, денотативний, позаденотативний

Анотація

Оцінка охоплює в мові широкий та великий спектр мовних одиниць різних рівнів, студіювання яких є актуальним в сучасній лінгвістиці. Це зумовлено тим, що взаємозв’язок між семантичними та прагматичними аспектами мовлення став однією з ключових проблем мовознавства. У цьому контексті оцінка постає як мовне відображення позамовної реальності. Мовна система, трансформуючи реальність, структурує її наново, надаючи імена об’єктам навколишнього світу. У процесі розвитку мови оцінка, реалізуючись у відкритій формі, поступово оформлюється в мовні одиниці – афікси, лексеми та окремі висловлювання. Метою даної статті є аналіз мовноспецифічних засобів реалізації прагмакогнітивного потенціалу оцінки.

Наразі залишаються недостатньо дослідженими механізми виникнення оцінної лексики та чинники, що забезпечують здатність слова виражати певне оцінне ставлення. Адже саме оцінне слово несе повний обсяг як денотативного, так і позаденотативного змісту. Усі слова з оцінним змістом можна умовно поділити на: а) раціонально-оцінні, в яких домінує логічне осмислення; б) емоційно-оцінні, що передають почуття, зумовлені соціальним сприйняттям об’єкта. Проте чітке розмежування цих типів ускладнюється, оскільки емоційні реакції зазвичай супроводжуються раціональними судженнями. Оцінне значення розглядається як різновид когнітивної інформації, що передається через семантику слова і відображає когнітивну структуру відповідного концепту в його дефініції Воно функціонує як семантичний макрокомпонент, який входить до прагматичної зони значення і реалізується в словниковому тлумаченні. Різноманітність форм оцінного значення, що структурують лексичну семантику, ілюструє складну природу ціннісного сприйняття світу та взаємодію когнітивних і емоційних чинників у процесі пізнання. Оцінне значення є концептуальною основою конкретних оцінок та пов'язаних з нею емоцій на лексичному рівні. Воно виступає складним когнітивно-прагматичним феноменом.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Baider, F., & Cislaru, G. (2014). Linguistic approaches to emotion in context. In F. Baider & G. Cislaru, Linguistic Approaches to Emotions in Context (pp.1-18). Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/pbns.241.01bai
Díaz, R., & Prinz, J. (2023). The role of emotional awareness in evaluative judgment: Evidence from alexithymia. Scientific Reports, 13, 5183. https://doi.org/10.1038/s41598-023-32242-y
Foolen, A. (2023). Construction pragmatics in a wider context. An addition to Wen (2022). Lege artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Trnava: University of SS Cyril and Methodius in Trnava, VIII (1), Special issue, 21-31. https://doi.org/10.34135/lartis.23.8.1.02
Foolen, Ad. (2012). The Relevance of Emotion for Language and Linguistics. In Ad Foolen, U.M.Lüdtke, T.P. Racine, & J. Zlatev (Eds.), Moving Ourselves, Moving Others: Motion and Emotion in Intersubjectivity, Consciousness and Language (pp.347-368). Amsterdam: John Benjamins.
Foolen, Ad. P. (2016). Expressives. In L. de Stadler & C. Eyrich (Eds.), The Routledge Handbook of Semantics (pp.473-490). London and New York: Routledge,
Gowerdowskiy, W. (2002). Affixale Konnotation im Deutschen und im Russischen: Vergleichende Typologie. Aachen: Shaker Verlag.
Kosmeda, T., & Kovtun, O. (2024). Modeling of axiologically marked meanings of toponyms and their derivatives in Ukrainian linguistic culture: manifestation of the macroextralingual factor ‘war’. Onomastica, 68, 165-183. https://doi.org/10.17651/ONOMAST.68.11
Kosmeda, T. A., & Haliman, O. V. (2011), «Grammar of assessment» as an actual problem of modern linguistics. Linguistic studies, 22, 17–23. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_22_5 (in Ukrainian).
Kövecses, Z. (2014). Conceptualizing emotions. A revised cognitive linguistic perspective. Poznań Studies in Contemporary Linguistics, 50 (1), 15-28. Retrieved from https://www.degruyter.com/view/j/psicl
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual Blending in Multimodal Construction of Negative Emotions in Film. A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the Borders. Intermedial Conversations on the Poetics of Verbal, Visual and Musical Texts. In Honour of Prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska (pp.57–371). Berlin: Peter Lang, 2021. https://doi.org/10.3726/b18012
Krysanova, T. A., & Shevchenko, I. S. (2022). Multisemiotic patterns of emotive meaning-making in film. Alfred Nobel University Journal of Philology 2(24), 238–248. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2022-2-24-20
Lachlan, M.J. (2019). Emotion in Discourse. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/pbns.302
Longman. (1991). Longman dictionary of the English language. Longman eBooks. Retrieved from http://ci.nii.ac.jp/ncid/BA14261119
Mendoza, F. J. R., & Masegosa, A. G. (2014). Cognitive modeling: a linguistic perspective. Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins Publishing Company.
Roth, W.-M. (2013). On Meaning and Mental Representation: A Pragmatic Approach. Rotterdam.
Опубліковано
2025-07-29
Як цитувати
Приходько, Г. (2025). Мовно-специфічні засоби актуалізації когнітивно-прагматичного потенціалу оцінки. Когніція, комунікація, дискурс, (30), 117-124. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2025-30-08

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)