Динаміка ідентичності у романістиці Фредеріка Беґбеде: синергетичний аналіз
Анотація
У статті досліджується концепт ідентичності в автофікційній та автобіографічній романістиці Фредеріка Беґбеде крізь призму синергетики, самоорганізованих систем та мета-метафори. Аналізуючи твори письменника, включно з трилогіями про Марка Марроньє та Октава Паранго, а також його автобіографічні тексти, розглядається, як процеси самоорганізації та взаємодія різноманітних соціальних, культурних і психологічних чинників визначають формування та еволюцію ідентичності персонажів. Застосування синергетичного підходу дає змогу виявити механізми становлення особистості через систему атракторів (цілей, цінностей, прагнень) і репелерів (кризових подій, руйнівних чинників), що демонструє динаміку самоідентифікації протагоністів в умовах сучасних соціокультурних змін.
Мета-метафори у творах Фредеріка Беґбеде відіграють важливу роль у конструюванні смислових пластів, передаючи складні аспекти індивідуальної та колективної самоідентифікації. Наприклад, арешт у «Французькому романі» символізує усвідомлення власного минулого, гребля в «Греблі проти Атлантичного океану» віддзеркалює боротьбу з руйнівними природніми тенденціями, Вавилонська вежа у «Вікнах у світ» репрезентує глобалізацію, а храм в «Ідеаль» ілюструє релігійну кризу та пошук сенсу. Крім того, мета-метафора слугує способом художньої трансформації біографічного досвіду, перетворюючи особисті переживання автора на універсальні моделі осмислення ідентичності.
Результати дослідження показують, що автофікційні та автобіографічні твори Фредеріка Беґбеде являють собою складні багатошарові системи, в яких особистий досвід автора поєднується з постмодерністськими стратегіями письма. Його протагоністи функціонують як динамічні системи, що піддаються трансформаціям під впливом соціальних, культурних і психологічних чинників. Дослідження підкреслює значущість самоорганізованих систем і мета-метафор у моделюванні ідентичності та відкриває нові перспективи для аналізу постмодерністської романістики, показуючи, як література віддзеркалює процеси самовизначення особистості у світі, що змінюється.
Завантаження
Посилання
Сherkashyna, T. (2009). Mythologisation of one’s own life in contemporary fiction and autobiography (on the example of Frédéric Beigbeder’s novels). In G. F. Semeniuk (Ed.), Literature. Folklore. Problems of poetics: Collection of scientific papers, 33(2), (pp. 404–409) (In Ukrainian).
Duběda, T. (2020). The phonology of anglicisms in French, German and Czech: A contrastive approach. Journal of Language Contact, 13(2), 327–350. https://doi.org/10.1163/19552629-01302003
Hussey, E. (1982). Epistemology and meaning in Heraclitus. In M. Nussbaum & M. Schofield (Eds.), Language and logos: Studies in Ancient Greek philosophy presented to G. E. L. Owen (33–59).
McLeish, T. (2020). A meta-metaphor for science: the true and the fictional within the book of nature. Interdisciplinary Science Reviews, 45(3), 406–415. https://doi.org/10.1080/03080188.2020.1794386
Paramonov, B. (2023). The projection of the author’s image through fictional discourse in Frédéric Beigbeder’s trilogies about Marc Marronnier and Octave Parango. Transcarpathian Philological Studies, 30, 293–297. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2023.30.54
Pihtovnikova, L. S., Dombrovan, T. I., Yenikeyeva, S. M., & Semenets, O. O. (2018). Linguosynergetics: A textbook for students of philological specialties at higher educational institutions. (In Ukrainian)
Pikhtovnikova, L. (2012). Metametaphor: Clarification of the term and approaches to analysis (based on Ukrainian and German-language fables and parables). Bulletin of the Faculty of Philology of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Philology”, 994(64), 15–18. (In Ukrainian).
Pikhtovnikova, L. (2005). Stylistics and synergetics of discourse. In I. S. Shevchenko (Ed.), Discourse as a cognitive-communicative phenomenon: Collective monograph (pp. 29–35). Kharkiv: Konstanta. (In Ukrainian).
Prykhodko, A. (2008). Concepts and concept systems in the cognitive-discursive paradigm of linguistics. Zaporizhzhia: Premier. (In Ukrainian).
Sargar S. D. (2013). Autobiography as a literary genre. Galaxy: International Multidisciplinary Research journal, 2(1), 1–4. URL: https://www.galaxyimrj.com/V2/n1/Sargar.pdf
Senate of Canada. (1998, April 28). Debates of the Senate (Hansard), 36th Parliament, 1st Session. Issue 54. Retrieved April 25, 2025, from https://sencanada.ca/en/content/sen/chamber/361/debates/054db_1998-04-28-e
Shevtsiv, H. (2022). Genre and stylistic features of European ancient autobiographical discourse. Current Issues of the Humanities, 4, 147–152. https://doi.org/10.24919/2308-4863/47-4-24 (in Ukrainian).
Smuts, J. C. (2005/1927). Holism and evolution. Great Britain: Macmillan and Co. Ltd. Retrieved from: https://archive.org/stream/holismandevoluti032439mbp/holismandevoluti032439mbp_djvu.txt
Sources for illustrations
Beigbeder, F. (2007). Au secours pardon. Grasset.
Beigbeder, F. (1997). L’amour dure trois ans. Grasset.
Beigbeder, F. (2020). L’Homme qui pleure de rire. Grasset.
Beigbeder, F. (1990). Mémoires d’un jeune homme dérangé. La Table ronde.
Beigbeder, F. (2009). Un roman français. Grasset.
Beigbeder, F. (2022). Un barrage contre l’Atlantique. Grasset.
Beigbeder, F. (1994). Vacances dans le coma. Grasset.
Beigbeder, F. (2003). Windows on the World. Grasset.
Beigbeder, F. (2000). 99 Francs. Grasset.
Авторське право (c) 2025 Богдан Парамонов
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
