Метакогніція і штучний интелект: що студенти думають про використання штучного інтелекту в академічних цілях
Анотація
Наразі точиться широка дискусія щодо застосування інструментів на основі штучного інтелекту в академічному контексті, зокрема в галузі академічного письма студентів, а також щодо навичок, пов'язаних зі штучним інтелектом, необхідних для цих занять (див. Long & Magerko, 2020). Використання генеративного штучного інтелекту (genAI), що базується на великих мовних моделях (LLM), є дуже перспективним для полегшення освітніх процесів, особливо для студентів, для яких мова академічних досліджень не є рідною. Перехресне опитування студентів німецьких університетів (von Garrel & Mayer, 2023) показало, що приблизно дві третини респондентів вже використовували інструменти на основі genAI в зимовому семестрі 2022/23, але лише чверть робила це (дуже) часто. Релевантні дослідження переважно дали серію окремих показників використання genAI в академічних колах. Істотним обмеженням цих досліджень є відсутність будь-якого розрізнення між студентами L1 і L2. Проведене нами опитування зосереджується на потенційних групових відмінностях між студентами, для яких німецька мова є L1, і тими, для яких німецька мова є L2, а також має на меті відстежити розвиток використання інструментів на основі genAI, знання про genAI та ставлення до genAI у перші роки загальної доступності цих інструментів (2023-2025). Із цією метою було оцінено загалом 143 анкети студентів різних навчальних програм (переважно німецька мова як іноземна та друга мова) Лейпцизького університету за дворічний період. Результати опитування, представлені в цій статті, зосереджуються на обізнаності студентів та їхньому ставленні до genAI / LLM (щодо додаткових результатів див. Ketzer-Nöltge & Rüger, у друці).
Завантаження
Посилання
Ballod, M. (2024). Facilitating linguistic reflection and Language awareness – by and with Artificial Intelligence. IDE: Information on teaching German, 48(2), 79-89 (in German).
Ballod, M. (2024). Sprachreflexion und Sprachbewusstsein fördern – durch und mit Künstliche(r) Intelligenz. IDE: Informationen zur Deutschdidaktik, 48(2), 79-89.
Budde, J., Tobor, J., & Friedrich, J. (2024). Spotlight: Artificial Intelligence: What is the state of the German universities? Berlin: Hochschulforum Digitalisierung. Retrieved April, 13th, 2025 from https://www.che.de/download/blickpunkt-kuenstliche-intelligenz-wo-stehen-die-deutschen-hochschulen/ (in German).
Budde, J., Tobor, J., & Friedrich, J. (2024). Blickpunkt: Künstliche Intelligenz: Wo stehen die deutschen Hochschulen? Berlin: Hochschulforum Digitalisierung. Retrieved April, 13th, 2025 from https://www.che.de/download/blickpunkt-kuenstliche-intelligenz-wo-stehen-die-deutschen-hochschulen/
Celik, I., Dindar, M., Muukkonen, H., & Järvelä, S. (2022). The Promises and Challenges of Artificial Intelligence for Teachers: a Systematic Review of Research. Tech Trends, 66, 616-630. https://doi.org/10.1007/s11528-022-00715-y
Cisek, G. (2021). The Triumph of Artificial Intelligence. How Artificial Intelligence is Changing the Way We Live Together. Wiesbaden: Springer.
Dwivedi, Y. K., Kshetri, N., Hughes, L., Slade, E. L., Jeyaraj, A., Kar, A. K.; Baabdullah, A. M., Koohang, A., Raghavan, V., Ahuja, M., Albanna, H., Albashrawi, M. A., Al-Busaidi, A. S., Balakrishnan, J., Barlette, Y., Basu, S., Bose, I., Brooks, L., Buhalis, D., Carter, L., Chowdhury, S., Crick, T., Cunningham, S. W., Davies, G. H., Davison, R. M., Dé, R., Dennehy, D., Duan, Y., Dubey, R., Dwivedi, R., Edwards, J. S., Flavián, C., Gauld, R., Grover, V., Hu, M.-C., Janssen, M., Jones, P., Junglas, I., Khorana, S., Kraus, Sascha., Larsen, K. R., Latreille, P., Laumer, S., Malik, F. T., Mardani, A., Mariani, M., Mithas, S., Mogaji, E., Horn Nord, J., O’Connor, S., Okumus, F., Pagani, M., Pandey, N., Papagiannidis, S., Pappas, I. O., Pathak, N., Pries-Heje, J., Raman, R., Rana, N. P., Rehm, S.-V., Ribeiro-Navarrete, S., Richter, A., Rowe, F., Sarker, S., Stahl, B. C., Kumar Tiwari, M., van der Aalst, W., Venkatesh, V., Viglia, G., Wade, M., Walton, P., Wirtz, J., & Wright, R. (2023). „Opinion Paper: „So what if ChatGPT wrote it?” Multidisciplinary perspectives on opportunities, challenges and implications of generative conversational AI for research, practice and policy. International Journal of Information Management, 71, Artikel 102642, 1–63. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2023.102642
Freeman, J. (2024). Provide or punish? Students’ views on generative AI in higher education. Oxford: Higher Education Policy Institution. Retrieved April, 13, 2025 from https://www.hepi.ac.uk/2024/02/01/provide-or-punish-students-views-on-generative-ai-in-higher-education/hepi-policy-note-51/
Gattupalli, S., Maloy, R. W., & Edwards, S. A. (2023). Prompt Literacy: A Pivotal Educational Skill in the Age of AI. College of Education Working Papers and Reports Series, 6. https://doi.org/10.7275/3498-wx48
Gottburgsen, A., Hofmann, Y. E., & Willige, J. (2023). Digital Learning Environments, student diversity and Learning Outcomes. Empirical findings and implications for digital higher education. In T. Schmohl, A. Watanabe, & K. Schelling (Eds.), Artificial Intelligence in tertiary education: Opportunities and limits of AI-assisted learning and teaching. (pp. 119-144). Bielefeld: transcript (in German).
Gottburgsen, A., Hofmann, Y. E., & Willige, J. (2023). Digitale Lernumwelten, studentische Diversität und Learning Outcomes. Empirische Befunde und Implikationen für die digitale Hochschulbildung. In T. Schmohl, A. Watanabe, & K. Schelling (Hrsg.), Künstliche Intelligenz in der Hochschulbildung: Chancen und Grenzen des KI-gestützten Lernens und Lehrens (pp. 119-144). Bielefeld: transcript.
Hüsch, M., Horstmann, N., & Breiter, A. (2024). CHECK: Artificial Intelligence in study and teaching — students’ point of view in the winter term of 2023/24. Gütersloh: CHE. Retrieved April, 13, 2025 from https://www.che.de/download/check-ki-2024/ (in German).
Hüsch, M., Horstmann, N., & Breiter, A. (2024). CHECK: Künstliche Intelligenz in Studium und Lehre — Die Sicht der Studierenden im WS 2023/24. Gütersloh: CHE. Retrieved April, 13, 2025 from https://www.che.de/download/check-ki-2024/
Kasneci, E., Sessler, K., Küchemann, S., Bannert, M., Dementieva, D., Fischer, F., Gasser, U., Groh, G., Günnemann, S., Hüllermeier, E., Krusche, S., Kutyniok, G., Michaeli, T., Nerdel, C., Pfeffer, J., Poquet, O., Sailer, M., Schmidt, A., Seidel, T., Stadler, M., Weller, J., Kuhn, J., & Kasnec, G. (2023). ChatGPT for good? On opportunities and challenges of large language models for education. Learning and Individual Differences, 103, Artikel 102274. https://doi.org/10.1016/j.lindif.2023.102274
Ketzer-Nöltge, A., & Rüger, A. (in press). Studying with AI? – A longitudinal survey with L1 and L2 German. Information German as a Foreign Language, 53(1) (in German).
Ketzer-Nöltge, A., & Rüger, A. (im Druck). Studieren mit KI? – Eine Längsschnittbefragung Studierender mit L1 und L2 Deutsch. Informationen Deutsch als Fremdsprache (InfoDaF), 53(1).
Köbis, L. (2023). Artificial Intelligence German as Foreign/Second Language teaching: Theoretical overview and practical use. German as a Foreign Language, 2, 31–53. Retrieved June, 10th, 20025 from http://gfl-journal.de/article/kunstliche-intelligenz-in-der-daf-lehre-theoretischer/ (in German).
Köbis, L. (2023). Künstliche Intelligenz in der DaF/DaZ-Lehre: Theoretischer Überblick und praktischer Einsatz. German as a Foreign Language, 2, 31–53. Retrieved June, 10th, 20025 from http://gfl-journal.de/article/kunstliche-intelligenz-in-der-daf-lehre-theoretischer/
Loder, J., & Nicholas, L. (2018). Confronting Dr Robot: Creating a people-powered future for AI in health. Retrieved April, 13, 2025 from https://media.nesta.org.uk/documents/confronting_dr_robot.pdf
Long, D., & Magerko, B. (2020). What is AI Literacy? Competencies and Design Considerations. In R. Bernhaupt, F. ‘Floyd’ Mueller, D. Verweij, J. Andres, J. McGrenere, A. Cockburn, I. Avellino, A. Goguey, P. Bjørn, S. ‘Shen’ Zhao, B. P. Samson, & R. Kocielnik (Eds.), Proceedings of the 2020 CHI Conference on Human Factors in Computer Systems (pp. 1-16). New York: Association for Computing Machinery.
Nilsson, N. J. (2009). The Quest for Artificial Intelligence: A History of Ideas and Achievements. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Russell, S., & Norvig, P. (2010). Artificial intelligence: A modern approach (3rd ed.). Upper Saddle River: Pearson.
von Garrel, J., & Mayer, J. (2023). Artificial Intelligence in studies—use of ChatGPT and AI-based tools among students in Germany. Humanit Soc Sci Commun, 10(799). https://doi.org/10.1057/s41599-023-02304-7
Wulff, N., Häusler, A., & McGury, S. (2024). Artificial Intelligence and scientific writing: A study with national and international German as a Foreign Language- and German studies students. CONTEXTS: International journal for professionalization in German as a Foreign Language, 2, 52-72. https://doi.org/10.24403/jp.1394579 (in German).
Wulff, N., Häusler, A., & McGury, S. (2024). Künstliche Intelligenz beim wissenschaftlichen Schreiben: Eine Studie mit DaF- und Germanistik-Studierenden national und international. KONTEXTE: Internationales Journal zu Professionalisierung in Deutsch als Fremdsprache, 2, 52-72. DOI: https://doi.org/10.24403/jp.1394579
Авторське право (c) 2025 Альмут Кетцер-Нельтге, Антьє Рюгер
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
