Екоактивістська образність у художніх текстах для дітей (на прикладі англійських постмодерністських казок та оповідань)
Анотація
Дослідження присвячено екоактивістській мультимодальній образності в англійських постмодерністських казках та оповіданнях для дітей як важливому інструменті створення смислів. Літературні тексти для дітей динамічно відображають сучасні глобальні тенденції в культурі, проблему забруднення навколишнього середовища, гендерної рівності та питання родинних стосунків. Деякі теми все ще залишаються табуйованими для юних читачів, тоді як інші набувають все більшого поширення, поступово замінюючи чарівні світи на більш реалістичні й образи, що спонукають до роздумів. Останнім часом дедалі збільшується участь молоді та дітей в екоактивістському русі. Вони виступають за збереження довкілля та розв'язання нагальних екологічних проблем. Одним із засобів формування відповідального ставлення до середовища у юному віці є художні тексти для дітей. Завдяки ним читач-дитина знайомиться з важливими екоцентричними проблемами та шляхами їх вирішення, а також вчиться усвідомлювати наслідки своїх дій щодо природи.
Проведений аналіз показує, що головними героями екоактивістських казок є переважно діти, стурбовані екологічними проблемами. Тіньові наративи та точка зору дитини-фокалізатора реалізуються за допомогою візуальних засобів, таких як візуальні метафори, салієнтність певних об’єктів на ілюстраціях, взаємодія кольорів і форм. З’ясовано, що візуальні образи розширюють і уточнюють сенси захисту довкілля, спонукаючи юних читачів краще розуміти їхню роль у збереженні планети та підтриманні її чистоти й безпеки для життя. Візуальні компоненти наочно показують читачу дитині рівень шкоди, завданої довкіллю діяльністю людини: забруднені повітря, водойми та міста, постраждалі тварини, вирубані ліси, та інші результати людської діяльності. Важливі смисли закладені у домінантних кольорах ілюстрацій: зелений та синій кольори переважають на ілюстраціях природи, натомість сірий та чорний супроводжують зображення результатів антропної діяльності. Перемога Добра (природи) у казках супроводжується переходом від сірого та чорного кольорів ілюстрацій до зеленого. Через ілюстрації можуть створюватися інтертекстуальні зв’язки між художніми текстами одного автора. Таким чином, утворюється єдиний художній світ, у якому екоактивістська діяльність персонажа-дитини не є поодиноким явищем.
Завантаження
Посилання
Andrieieva, M. A. (2024). Specifics of postmodern fairy tale of the british tradition (a case study of R. Dahl’s and D. O’Leary’s narratives). New Philology, 94, 12-20. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-94-2 (in Ukrainian).
Arizpe, E., & Styles, M. (2016). Children reading picturebooks: Interpreting visual texts (2nd ed.). London and New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Babelyuk, O. A. (2010). Poetics of postmodern literary discourse: Principles of text formation (a study of modern American short stories) (thesis for a doctor of sciences in philology degree, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine). Retrieved from https://uacademic.info/ua/document/0510U000679 (in Ukrainian).
Bekhta, I. A. (2002). Discourse of postmodernism: peculiarities of narrative strategies. New Philology, 1(12), 213-223. (in Ukrainian).
Bell, A. (2019). Possible worlds theory and contemporary narratology. In A. Bell, & M.-L. Ryan (Eds.), Digital fictionality: Possible worlds theory, ontology, and hyperlinks (pp. 249-272). Lincoln & London: University of Nebraska Press.
Berkeley Library. (n.d.). Non governmental organizations (NGOs): Environmental organizations. Retrieved August 27, 2024, from https://guides.lib.berkeley.edu/c.php?g=496970&p=3427176
Bieliekhova, L., I. & Tsapiv, A.O. (2023). Poetics of the war narrative in L. Kostenko’s lyrics. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Germanic Studies and Intercultural Communication”, 2, 5-14. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-2-1 (in Ukrainian).
Bruhn, J. (2016). The intermediality of narrative literature. London: Palgrave Macmillan.
Cohn, N. (2013). The visual language of comics: Introduction to the structure and cognition of sequential images. London, New Delhi, New York, Sydney: Bloomsbury.
Doloughan, F. J. (2010). New perspectives on narrative and multimodality. In R. Page (Ed.), Multimodal storytelling: Performance and inscription in the narration of art history (pp. 14-30). New York, London: Routledge Taylor & Francis Group.
Doloughan, F. J. (2011). Contemporary narrative. Textual production, multimodality and multiliteracies. London: Continuum International Publishing Group.
Doonan, J. (1996). The modern picture book. In P. Hunt, & S. Ray (Eds.), International companion encyclopedia of children’s literature (pp. 228-238). London and New York: Routledge.
Eisner, W. (1985). Comics and sequential art. Florida, FL: Poorhouse press.
Elleström, L. (2019). Transmedial narration. Narratives and stories indifferent media. Cham, Switzerland: Palgrave Macmillan.
Ewert, J. (2004). Art Spiegelman’s Maus and the graphic narrative. In M.-L. Ryan (Ed), Narrative across media: The languages of storytelling (pp. 178-193). Lincoln and London: University of Nebraska Press.
Ghute, H., & DeKoven, M. (2006). Introduction: Graphic narrative. Modern Fiction Studies, 52(4), 767-782.
Gibbons, A. (2016). Multimodality, cognitive poetics, and genre: Reading Grady Hendrix’s nove
‘Horrorstör’. Multimodal Communication, 5(1), 15-29. https://doi.org/10.1515/mc-2016-0008
Gormann, J. (2023). Youth eco-activism in Europe: participating in creating another world. Retrieved August 19, 2024, from https://pjp-eu.coe.int/en/web/coyote-magazine/youth-eco-activism-in-europe-participating-in-creating-another-world
Hahn, D. (2017). The Oxford companion to children’s literature. New York, NY: Oxford University Press.
Herman, D. (2010). Word-image/utterance-gesture: Case studies in multimodal storytelling. In R. Page (Ed.), New perspectives on narrative and multimodality (pp. 78-98). New York, London: Routledge Taylor & Francis Group.
Izotova, N.P. (2018). Ludic stylistics of contemporary English fictional narrative from a linguistic perspective: A study of J. M. Coetzee’s novels. (thesis for a doctor of sciences in philology degree, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine). (in Ukrainian).
Kraja, E. (2018). Eco-activism: what it is and why it is relevant. Retrieved August 19, 2024, from https://www.wecf.org/eco-activism-what-it-is-and-why-it-is-relevant/ Kress, G. & van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design (2nd ed.). London and New York: Routledge Taylor & Francis Group.
Kress, G., & van Leeuwen, T. (2001). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication. London: Edward Arnold.
Krysanova, T. (2024). Unveiling the eco-storytelling: multimodal layers of meaning in Greenpeace’s environmental videos. Cognition. Communication. Discourse, 28, 33-57. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2024-28-03
Kukkonen, K. (2013). Studying comics and graphic novels. Oxford, UK: Wiley Blackwell.
Leshchenko, H.V. (2018). Category of tension in the English plot-oriented story: A cognitive linguistic perspective (thesis for a doctor of sciences in philology degree, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine). Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14152 (in Ukrainian).
National Public Radio. (2019). Transcript: Greta Thunberg’s speech at the U.N. Climate Action Summit. Retrieved August 26, 2024, from https://www.npr.org/2019/09/23/763452863/transcript-greta-thunbergs-speech-at-the-u-n-climate-action-summit
Nørgaard, N. (2010). New perspectives on narrative and multimodality. In R. Page (Ed.), Multimodality and the literary text: Making sense of Safran Foer’s ‘Extremely loud and incredibly close’ (pp. 115-126). New York, London: Routledge Taylor & Francis Group.
Nørgaard, N. (2018). Multimodal stylistics of the novel: more than words. New York and London: Routledge Taylor & Francis Group.
Page, R. (Ed.). (2010). New perspectives on narrative and multimodality. New York, NY: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203869437
Ryan, M.-L., & Thon, J.-N. (Eds.). (2014). Storyworlds across media: Toward a media-conscious narratology. Lincoln and London: University of Nebraska Press.
Shevchenko, I. S. (2023). Meaning-making scenarios in media discourse: A cognitive and multimodal analysis. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series “Germanic Studies and Intercultural Communication”, 1, 99-106. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-14 (in Ukrainian).
Shevchenko, I. S. (2024). Multimodal conceptual metaphor in political media discourse. “Linguistic Bulletin” of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, 36, 132-138. https://doi.org/10.31651/2226-4388-2024-36-132-138 (in Ukrainian).
Toolan, M. (2016). Making sense of narrative text: Situation, repetition, and picturing in the reading of short stories. New York, NY: Routledge.
Tsapiv, A. (2022). Multimodal imagery in picture books for children. Cognition, communication, discourse, 25, 80-88. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-06
Tsapiv, A. O. (2018). Fairy tale as the genre of children’s literature: Text-typological issue. Transcarpathian Philological Studies, 3(2), 58-62. Retrieved from http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/3/part_2/14.pdf (in Ukrainian).
Tsapiv, A. O. (2020). Poetics of narrative of the anglophone literary texts for children (thesis for a doctor of sciences in philology degree, V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine). Retrieved from https://ekhnuir.karazin.ua/items/d570b198-e0b4-4db9-9802-5ad7366a48fe (in Ukrainian).
UN Environment Programme. (2019). Fridays for Future named UN Champion of the Earth award for passionately demanding climate action. Retrieved August 26, 2024, from https://www.unep.org/news-and-stories/press-release/fridays-future-named-un-champion-earth-award-passionately-demanding
UN Environment Programme. (n.d.). About the United Nations Environment Programme. Retrieved August 22, 2024, from https://www.unep.org/who-we-are/about-us
Vorobyova, O. (2021) Focus dissipation as a narrative and mimetic technique: A case study of Virginia Woolf’s “Blue & Green”. Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis, 3, 145-157. https://doi.org/10.4467/20834624SL.21.013.13707
World Wildlife Fund. (n.d.). Deforestation and forest degradation. Retrieved August 23, 2024, from https://www.worldwildlife.org/threats/deforestation-and-forest-degradation
Zhabotynska, S., & Brynko, A. (2022). Emotive lexicon of the political narrative: Ukraine and the West in Chinese media. Cognition, communication, discourse, 25, 89-118. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-07
Авторське право (c) 2024 Цапів Алла, Андрєєва Марія
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
