Трансформації американського героя в медійному дискурсі США
Анотація
В епоху цифрових технологій ЗМІ стали потужним інструментом формування світогляду людей за допомогою соціокультурних стереотипів. Сформовані в процесі оціночної категоризації, соціокультурні стереотипи є спрощеними та умовними образами індивідів і соціальних груп у медійному дискурсі. Під впливом низки чинників стереотипи зазнають змін. Особливо впливову роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації. Провідною фігурою американського медіа простору є ідеологічно забарвлений стереотип американського героя, який уособлює національно значущі ідеї свободи, індивідуалізму та підприємливості, що ведуть до досягнення омріяної мети. Ідеалізований культурний конструкт американського героя, втілений у соціокультурному стереотипі, концептуалізується через образ-схему, яка об’єднує основні елементи: ЧАСТИНА–ЦІЛЕ–СИЛА, ДЖЕРЕЛО–ШЛЯХ–МЕТА. ЦІЛЕ, що представляє героя, складається з таких ЧАСТИН, як зовнішність, одяг і поведінка. СИЛА означає силу героя, необхідну для досягнення МЕТИ. ДЖЕРЕЛО виникає з розуміння людини, тоді як ШЛЯХ передбачає подолання труднощів, кульмінацією якого стає успіх як ЦІЛЬ.У статті простежено трансформації стереотипу американського героя в медіадискурсі в діахронічній перспективі. Незмінно доброчесний, мужній, впевнений у собі, цілеспрямований і працьовитий американський герой є надихаючим та ідеалізованим образом, який набуває різних форм у зв'язку зі зміною історичного контексту його репрезентації. У різні періоди американський герой набуває різних образних форм: першопоселенця, ковбоя, рейнджера, науковця. Цей стереотип функціонує як зразок для оцінювання індивідів та соціальних груп. Незважаючи на те, що образна форма американського героя в медійному дискурсі змінюється відповідно до змін історико-культурного контекста, образ-схема, яка структурує інформацію про цей стереотип залишається незмінною.
Завантаження
Посилання
Ashmore, R. D., & Del Boca, F. K. (2017). Conceptual approaches to stereotypes and stereotyping. In D. L. Hamilton (Ed.), Cognitive processes in stereotyping and intergroup behavior (pp. 1–35). New York, NY: Psychology Press.
Bartmiński, Jerzy (2017). What does it mean for stereotypes to “Reside in language”? In A. Dąbrowska,W.Pisarek, & G. Stickel (Eds.), Stereotypes and linguistic prejudices in Europe, (pp. 115–137). Research Institute for Linguistics Hungarian Academy of Sciences.
Bodenhausen, G. V., & Macrae, C. N. (1998). Stereotype activation and inhibition. In R. S. Wyer, Jr. (Ed.), Stereotype activation and inhibition (pp. 1–52). Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Boorstin, D. J.(2010). The Americans: The national experience. New York, NY: Knopf Doubleday Publishing Group.
Bourdieu, P. (1985). The social space and the genesis of groups. Theory and Society, 14, 723–744. https://doi.org/10.1007/BF00174048
Brylla, C. (2018). A Social cognition approach to stereotyping in documentary practice. In C. Brylla, & M. Kramer (Eds.), Cognitive theory and documentary film (pp. 263–279). London: Palgrave Macmillan.
Beukeboom, C. J., & Burgers, Ch. (2019). How stereotypes are shared through language: A review and introduction of the social categories and stereotypes Communication (SCSC) Framework. Review of Communication Research, 7, 1–37. https://doi.org/10.12840/issn.2255–4165.017
Deutschmann, M., & Steinvall, A. (2020). Combatting linguistic stereotyping and prejudice by evoking stereotypes. Open Linguistics, 6(1), 651–671. https://doi.org/10.1515/opli-2020-0036
Dyer, R. (2002) The Matter of images: Essays on representations (2nd ed). London: Routledge.
Fishwick, M. (1952). The cowboy: America's contribution to the world's mythology. Western Folklore, 11(2), 77–92.
Fishwick, M. (1985). Seven pillars of popular culture. Westport, CT: Greenwood Press.
Furkó, B. P. (2013). Irish English stereotypes. A variational pragmatic analysis. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica 5(2), 123–135. https://doi.org/10.2478/ausp-2014-0009
Gadamer, H.-G. (2004). Truth and Method. 2 ed. London: Sheed and Ward Stagbooks.
Johnson, M. (1987). The body in the mind. Bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago, Il: Chicago University Press.
Jung, C. G. (1954/2014). The development of personality. In H. Read, M Fordham, & G. Adler (Eds.), Bollingen series XX: The collected works of C.G. Jung Volume 17: The development of personality (pp. 165–186). New York, NY: Pantheon Books/ London and New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315725277
Kimmel, M. (2005). Culture regained: Situated and compound image schemas. In B. Hampe & J. E. Grady (Eds.), From perception to meaning image schemas in cognitive linguistics (pp. 285–311). Berlin, New York: Mouton de Gruyter.
Klein, E. (2003). Klein’s comprehensive etymological dictionary of the English language (8th ed.). Amsterdam, Boston, London: Elsevier Science B.V.
Lawton, L. (2016). Reconsidering the use of gender stereotypes in medieval romance: Figures of vulnerability and of power. Miranda, 12. Université Toulouse Jean–Jaurès. https://doi.org/10.4000/miranda.8646
Lyubymova, S. (2022a). Nomen Est Omen Socialis. Designation as Means of Stereotyping. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica, 14(2), 116–133. https://doi.org/10.2478/ausp-2022-0019
Lyubymova, S. (2022b). Sociocultural stereotypes in the English-speaking discourse: dynamic aspect. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Philological Sciences, 2 (350), 60–68. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2022-2(350)-60-68 (in Ukrainian).
Lyubymova, S. (2023). Dynamics of Media Stereotyping. Proceedings the International Scientific Conference “Cognitive Linguistics in the Year 2023”, September 13–15, 22–23. Krosno, Poland: Krosno State Academy of Applied Sciences.
Moore, F. (1858). Diary of the American Revolution. From newspapers and original documents (Vol.1). New York, NY: Charles Scribner.
Morgan, W. (1988). An American icon: Brother Jonathan and American identity. Newark, NJ: University of Delaware Press.
Oakley, T. (2012). Image Schemas. In D. Geeraerts & H. Cuyckens (Eds.), The Oxford handbook of cognitive linguistics (pp. 214–235), Oxford: Oxford University Press.
Ross, T. (2019). Media and stereotypes. In S.Ratuva (Ed.), The Palgrave handbook of ethnicity. Singapore: Palgrave Macmillan. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-981-13-0242-8_26-1
Schneider, D. J. (2004). The psychology of stereotyping. New York, NY: Guilford Press.
Shevchenko, I.S. (2024). A multimodal conceptual metaphor in political media discourse. Linguistic Bulletin of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, 36, 132 – 138. https://doi.org/10.31651/2226-4388-2024-36-132-138 (in Ukrainian).
Shutova, M. (2015). Methodological guidelines in the study of ethnostereotypes and methods of their complex reconstruction. Bulletin of the Kyiv National Linguistic University. Series: Philology, 18, (1), 173–182. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2015_18_1_22 (in Ukrainian).
Tomasello, M. (2003). The key is social cognition. In D. Gentner & S. Goldin-Meadow (Eds.), Language in mind: Advances in the study of language and thought (pp. 47–57). Cambridge, MA: MIT Press.
Авторське право (c) 2024 Любимова Світлана
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
