Трансформації американського героя в медійному дискурсі США
Анотація
В епоху цифрових технологій ЗМІ стали потужним інструментом формування світогляду людей за допомогою соціокультурних стереотипів. Сформовані в процесі оціночної категоризації, соціокультурні стереотипи є спрощеними та умовними образами індивідів і соціальних груп у медійному дискурсі. Під впливом низки чинників стереотипи зазнають змін. Особливо впливову роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації. Провідною фігурою американського медіа простору є ідеологічно забарвлений стереотип американського героя, який уособлює національно значущі ідеї свободи, індивідуалізму та підприємливості, що ведуть до досягнення омріяної мети. Ідеалізований культурний конструкт американського героя, втілений у соціокультурному стереотипі, концептуалізується через образ-схему, яка об’єднує основні елементи: ЧАСТИНА–ЦІЛЕ–СИЛА, ДЖЕРЕЛО–ШЛЯХ–МЕТА. ЦІЛЕ, що представляє героя, складається з таких ЧАСТИН, як зовнішність, одяг і поведінка. СИЛА означає силу героя, необхідну для досягнення МЕТИ. ДЖЕРЕЛО виникає з розуміння людини, тоді як ШЛЯХ передбачає подолання труднощів, кульмінацією якого стає успіх як ЦІЛЬ.У статті простежено трансформації стереотипу американського героя в медіадискурсі в діахронічній перспективі. Незмінно доброчесний, мужній, впевнений у собі, цілеспрямований і працьовитий американський герой є надихаючим та ідеалізованим образом, який набуває різних форм у зв'язку зі зміною історичного контексту його репрезентації. У різні періоди американський герой набуває різних образних форм: першопоселенця, ковбоя, рейнджера, науковця. Цей стереотип функціонує як зразок для оцінювання індивідів та соціальних груп. Незважаючи на те, що образна форма американського героя в медійному дискурсі змінюється відповідно до змін історико-культурного контекста, образ-схема, яка структурує інформацію про цей стереотип залишається незмінною.
Завантаження
Посилання
Ashmore, R. D., & Del Boca, F. K. (2017). Conceptual approaches to stereotypes and stereotyping. In D. L. Hamilton (Ed.), Cognitive processes in stereotyping and intergroup behavior (pp. 1–35). New York, NY: Psychology Press.
Bartmiński, Jerzy (2017). What does it mean for stereotypes to “Reside in language”? In A. Dąbrowska,W.Pisarek, & G. Stickel (Eds.), Stereotypes and linguistic prejudices in Europe, (pp. 115–137). Research Institute for Linguistics Hungarian Academy of Sciences.
Bodenhausen, G. V., & Macrae, C. N. (1998). Stereotype activation and inhibition. In R. S. Wyer, Jr. (Ed.), Stereotype activation and inhibition (pp. 1–52). Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Boorstin, D. J.(2010). The Americans: The national experience. New York, NY: Knopf Doubleday Publishing Group.
Bourdieu, P. (1985). The social space and the genesis of groups. Theory and Society, 14, 723–744. https://doi.org/10.1007/BF00174048
Brylla, C. (2018). A Social cognition approach to stereotyping in documentary practice. In C. Brylla, & M. Kramer (Eds.), Cognitive theory and documentary film (pp. 263–279). London: Palgrave Macmillan.
Beukeboom, C. J., & Burgers, Ch. (2019). How stereotypes are shared through language: A review and introduction of the social categories and stereotypes Communication (SCSC) Framework. Review of Communication Research, 7, 1–37. https://doi.org/10.12840/issn.2255–4165.017
Deutschmann, M., & Steinvall, A. (2020). Combatting linguistic stereotyping and prejudice by evoking stereotypes. Open Linguistics, 6(1), 651–671. https://doi.org/10.1515/opli-2020-0036
Dyer, R. (2002) The Matter of images: Essays on representations (2nd ed). London: Routledge.
Fishwick, M. (1952). The cowboy: America's contribution to the world's mythology. Western Folklore, 11(2), 77–92.
Fishwick, M. (1985). Seven pillars of popular culture. Westport, CT: Greenwood Press.
Furkó, B. P. (2013). Irish English stereotypes. A variational pragmatic analysis. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica 5(2), 123–135. https://doi.org/10.2478/ausp-2014-0009
Gadamer, H.-G. (2004). Truth and Method. 2 ed. London: Sheed and Ward Stagbooks.
Johnson, M. (1987). The body in the mind. Bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago, Il: Chicago University Press.
Jung, C. G. (1954/2014). The development of personality. In H. Read, M Fordham, & G. Adler (Eds.), Bollingen series XX: The collected works of C.G. Jung Volume 17: The development of personality (pp. 165–186). New York, NY: Pantheon Books/ London and New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315725277
Kimmel, M. (2005). Culture regained: Situated and compound image schemas. In B. Hampe & J. E. Grady (Eds.), From perception to meaning image schemas in cognitive linguistics (pp. 285–311). Berlin, New York: Mouton de Gruyter.
Klein, E. (2003). Klein’s comprehensive etymological dictionary of the English language (8th ed.). Amsterdam, Boston, London: Elsevier Science B.V.
Lawton, L. (2016). Reconsidering the use of gender stereotypes in medieval romance: Figures of vulnerability and of power. Miranda, 12. Université Toulouse Jean–Jaurès. https://doi.org/10.4000/miranda.8646
Lyubymova, S. (2022a). Nomen Est Omen Socialis. Designation as Means of Stereotyping. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica, 14(2), 116–133. https://doi.org/10.2478/ausp-2022-0019
Lyubymova, S. (2022b). Sociocultural stereotypes in the English-speaking discourse: dynamic aspect. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Philological Sciences, 2 (350), 60–68. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2022-2(350)-60-68 (in Ukrainian).
Lyubymova, S. (2023). Dynamics of Media Stereotyping. Proceedings the International Scientific Conference “Cognitive Linguistics in the Year 2023”, September 13–15, 22–23. Krosno, Poland: Krosno State Academy of Applied Sciences.
Moore, F. (1858). Diary of the American Revolution. From newspapers and original documents (Vol.1). New York, NY: Charles Scribner.
Morgan, W. (1988). An American icon: Brother Jonathan and American identity. Newark, NJ: University of Delaware Press.
Oakley, T. (2012). Image Schemas. In D. Geeraerts & H. Cuyckens (Eds.), The Oxford handbook of cognitive linguistics (pp. 214–235), Oxford: Oxford University Press.
Ross, T. (2019). Media and stereotypes. In S.Ratuva (Ed.), The Palgrave handbook of ethnicity. Singapore: Palgrave Macmillan. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-981-13-0242-8_26-1
Schneider, D. J. (2004). The psychology of stereotyping. New York, NY: Guilford Press.
Shevchenko, I.S. (2024). A multimodal conceptual metaphor in political media discourse. Linguistic Bulletin of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, 36, 132 – 138. https://doi.org/10.31651/2226-4388-2024-36-132-138 (in Ukrainian).
Shutova, M. (2015). Methodological guidelines in the study of ethnostereotypes and methods of their complex reconstruction. Bulletin of the Kyiv National Linguistic University. Series: Philology, 18, (1), 173–182. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2015_18_1_22 (in Ukrainian).
Tomasello, M. (2003). The key is social cognition. In D. Gentner & S. Goldin-Meadow (Eds.), Language in mind: Advances in the study of language and thought (pp. 47–57). Cambridge, MA: MIT Press.
Авторське право (c) 2024 Любимова Світлана
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
