Конструювання різних дискурсів про російсько-українську війну: журналістський переклад у час війни
Анотація
У цьому дослідженні проаналізовано дві аналітичні статті із західних ЗМІ, які пропонують різні стратегії для Заходу в російсько-українській війні, із застосуванням критичного дискурс-аналізу. Аналіз зосереджений на трьох аспектах: репрезентаціях війни, оцінюванні та діалогічності. Проаналізовано також українські журналістські переклади цих статей. Виявлено, що в статті, яка аргументує необхідність озброєння України усіма необхідними засобами для швидкої перемоги над росією, війну зображено як боротьбу України за незалежність та як битву за збереження міжнародного права. Тим часом у статті, яка агітує за поступове постачання зброї і затягування війни, війну переважно зображено як територіальну агресію, яка загрожує глобальній ядерній безпеці. Автор першої статті підкреслює брутальність російської армії та засуджує Захід за повільне постачання зброї Україні, використовуючи широкий спектр оцінних засобів. Натомість автор другої статті використовує оцінну лексику в основному для нагнітання страхів щодо ядерного ескалації. Що стосується діалогічності, то перший автор структурує текст як діалог із гіпотетичними опонентами, використовуючи риторичні запитання, наказові речення, іронію та мовлення від першої особи, тоді як інший автор посилається в своїй аргументації на осіб, які мають інституційну владу. Різне ставлення до цих статей від українських ЗМІ, як на макро-, так і на мікрорівнях – що відображено у різній кількості перекладів (12 до 1) і в тому, як статті були переформатовані під час перекладу – виявляє ґейткіпінг-функцію перекладу та припускає, що українські ЗМІ зосереджені на позитивних новинах із Заходу як на засобі підтримки морального духу країни.
Завантаження
Посилання
Altheide, D.L. (2003). Notes towards a politics of fear. Journal for crime, conflict and the media, 1(1), 37–54. Retrieved from https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=1c1cb415678d45efe7d9c9e7653963b42df63732
Bednarek, M., & Caple, H. (2012). News discourse. India: Cintinuum.
Bielsa, E., & Bassnett, S. (2009). Translation in global news. New York, NY: Routledge.
Daghigh, A. J. (2024). A socio-cognitive account of ideological manipulation in Chinese translation of political opinion articles. Journalism Practice, 1– 21. https://doi.org/10.1080/17512786.2024.2373183
Davier, L. (2015). ‘Cultural translation’ in news agencies? A plea to broaden the definition of translation. Perspectives, 23(4), 536–551. https://doi.org/10.1080/0907676X.2015.1040036
Detector media. (2023, August 30). “Hromadske Radio” has been included in the list of reliable 38 ISSN 2218-2926 Cognition, communication, discourse. 2024, # 29 sources of information. Retrieved from https://detector.media/infospace/article/216219/2023-08-30-gromadske-radio-vviyshlo-do-spysku-nadiynykh-dzherel-informatsii/ (in Ukrainian).
Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: The critical study of language. London: Longman.
Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: Textual analysis for social research. London: Routledge.
Furedi, F. (1997). Culture of fear: Risk-taking and the morality of low expectation. London: Cassell.
Glassner, B. (2000). The culture of fear. New York, NY: Basic Books.
Gu, C. (2022). Low-hanging fruits, usual suspects, and pure serendipity: towards a layered methodological framework on translators and interpreters’ ideological language use drawing on the synergy of CDA and corpus linguistics, Perspectives, 31(6), 1014–1032. https://doi.org/10.1080/0907676X.2022.2148545
Guangjun, W., & Huanyao, Z. (2015). Translating political ideology. Babel, 61(3), 394–410. https://doi.org/10.1075/babel.61.3.05gua
Hatim, B., & Mason, I. (1990). Discourse and the translator. London, UK: Longman.
Hernández Guerrero, M. J. (2009). Traducción y periodismo. Berlin, Germany: Peter Lang.
Kamyanets, A. (2022). Selective appropriation in the BBC News translated into Ukrainian and Russian. Journalism, 23(7), 1548–1566. https://doi.org/10.1177/14648849221074512
Kamyanets, A. (2023). Determining ideology through translation: A case study of an ‘oligarchic’ news agency. Translation in Society, 2(2), 188–212. https://doi.org/10.1075/tris.22011.kam
Kelsey, D. (2017). Media and affective mythologies: Discourse, archetypes and ideology in contemporary politics. London, UK: Palgrave.
Khosravinik, M. (2010). The representation of refugees, asylum seekers and immigrants in British newspapers: a critical discourse analysis. Journal of Language and Politics, 9(1), 1–28. https://doi.org/10.1075/jlp.9.1.01kho
Kuo, S. H., & Nakamura, M. (2005). Translation or transformation? A case study of language and ideology in the Taiwanese press. Discourse & Society, 16(3), 393–417. https://doi.org/10.1177/0957926505051172
Luke, A. (2001). Ideology. In R. Mesthire (Ed.), Concise encyclopedia of sociolinguistics (pp. 559–563). Amsterdam: Elsevier.
Martin, J. R., & White, P. R. R. (2005). The language of evaluation: Appraisal in English. London: Palgrave MacMillan.
Martin, J.R. (2000). Beyond exchange: Appraisal systems in English. In S. Hunston & G. Thompson (Eds.), Evaluation in text (pp. 142–75). Oxford, UK: Oxford University Press.
Munday, J. (2012). Evaluation in translation: Critical points of translator decision-making. London, UK: Routledge.
North Atlantic Treaty Organization (2023, January 23). NATO Secretary General in Ramstein: we must urgently step up support for Ukraine. Retrieved from https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_210927.htm
Ping, Y. (2022). Representations of the 2014 Hong Kong protests in journalistic translation: a corpus-based critical framing analysis of Chinese and English news coverage. Journalism, 23(7), 1509–1529. https://doi.org/10.1177/14648849221074556
Riaboshtan I., Skliarevska H., Zakusylo M., & Dankova N. (2020, May 18). U “Fokusa” zminylysia vlasnyk i holovred [“Focus” has a new owner and a new editor-in-chief]. Detector media. Retrieved from https://detector.media/rinok/article/177238/2020-05-18-u-fokusa-zminylysya-
vlasnyk-i-golovred/
Richardson, J. E. (2007). Analysing newspapers: an approach from critical discourse analysis. ISSN 2218-2926 Cognition, communication, discourse. 2024, # 29 39 London: Palgrave Macmillan.
Riggs, A. (2021). How online news headlines and accompanying images ‘translate’a violent event: a cross-cultural case study. Language and Intercultural Communication, 21(3), 352–365. https://doi.org/10.1080/14708477.2020.1870486
Robin, C. (2004). Fear: the history of a political idea. Oxford, UK: Oxford University Press.
Schäffner, C. (2012). Rethinking transediting. Meta, 54(4), 866–883. https://doi.org/10.7202/1021222ar
Schäffner, C. (2020). Transfer in news translation. In M. Gonne, K. Merrigan, R. Meylaerts, & H. van Gerwen (Eds.), Transfer thinking in translation studies (pp. 113–132). Leuven, Belgium: Leuven University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv19j75n0.8
Shoemaker, P. J. (1996). Hardwired for news: using biological and cultural evolution to explain the surveillance function. Journal of Communication, 46(3), 32–47. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1996.tb01487.x
Thompson, G., & S. Hunston. (2000). Evaluation: an introduction. In S. Hunston & G. Thompson (Eds.), Evaluation in text (pp. 1–27). Oxford, UK: Oxford University Press.
Tolson, A. (2006). Media talk: Spoken discourse on TV and radio. Edinburgh: Edinburgh University Press.
Valdeón, R. A. (2005). Media translation in BBCMUNDO internet texts. Revista Canaria de Estudios Ingleses, 51, 105–119. http://riull.ull.es/xmlui/handle/915/18845
Valdeón, R. A. (2015a). Fifteen years of journalistic translation research and more. Perspectives, 23(4), 634–662. https://doi.org/10.1080/0907676X.2015.1057187
Valdeón, R. A. (2015b). (Un)stable sources, translation and news production. Target 27(3), 440–453. https://doi.org/10.1075/target.27.3.07val
Valdeón, R. A. (2020). Journalistic translation research goes global: Theoretical and methodological considerations five years on. Perspectives, 28(3), 325–338. https://doi.org/10.1080/0907676X.2020.1723273
Valdeón, R. A. (2022). Gatekeeping, ideological affinity and journalistic translation. Journalism, 23(1), 117–133. https://doi.org/10.1177/1464884920917296
van Dijk, T.A. (1995). Power and the news media. Political Communication and Action, 6(1), 9–36. https://discourses.org/wp-content/uploads/2022/07/Teun-A.-van-Dijk-1995-Power-and-the-news-media.pdf
van Doorslaer, L. (2010). The double extension of translation in the journalistic field. Across Languages and Cultures, 11(2), 175–188. https://doi.org/10.1556/Acr.11.2010.2.3.
van Leeuwen, T. (2008) Discourse and practice: new tools for critical discourse analysis. New York, NY: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195323306.001.0001
Wang, B., & Feng, D. (2018). A corpus-based study of stance-taking as seen from critical points in interpreted political discourse. Perspectives 26(2), 246–260. https://doi.org/10.1080/0907676X.2017.1395468
Wilson, D., & Sperber, D. (2012). Meaning and relevance. Cambridge: Cambridge University Press.
Zanettin, F. (2021). News media translation. Cambridge: Cambridge University Press.
Авторське право (c) 2024 Кам’янець Анжела
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
