Трансмедійна присутність вербальних текстів в архітектурі та публічному просторі. Між інформативністю та емоційністю

  • Ельжбета Кшановська-Ключевська Інститут англійських студій Ягеллонського університету в Кракові http://orcid.org/0000-0002-0908-1711
Ключові слова: вербальний текст, архітектурний носій, публічний простір, урбаністична творчість, стріт-арт, графіті, інформативність, емоційність

Анотація

З точки зору семіотики, архітектурні споруди та прилеглі до них публічні простори можна розглядати як тексти, що мають бути прочитані та інтерпретовані у відповідному історичному, соціальному та культурному контекстах. Крім того, вони майже завжди є мультимодальними, тобто полісеміотичними текстами, зміст яких доповнюється образотворчими елементами (картинами, скульптурами), письмовою чи усною мовою, а іноді й музикою.

Я маю намір зосередитися саме на присутності вербальних текстів всередині, на або навколо будівель (переважно в міському просторі), що є випадком текстової емблематики. Функції письмових вставок, написів, вивісок, табличок, плакатів, банерів, графіті тощо різноманітні. Вони варіюються від інформаційно-роз’яснювальних, присвятних, політико-критичних до поетичних, експериментальних, креативних, жартівливих та іронічних. Естетично вони часто збагачують, але іноді порушують архітектуру та публічний простір. Коротко розглянемо наступні типи вербальних текстів, відповідно до їхнього змісту:

1) актуальна інформація (попередження, реклама тощо);

2) історико-інституційна інформація;

3) релігійно-обрядова (у тому числі критична) інформація;

4) політичні коментарі;

5) поетичні та експериментальні твори, переважно художньо-критичні ігри концептуальних і постмодерністських митців.

Деякі з моїх прикладів кваліфікуються як приклади урбаністичної творчості, зокрема стріт-арту та графіті опору (див. Awad & Wagoner, 2017; Stampoulidis, 2019).

У дусі когнітивної семіотики, яку Zlatev, Sonesson, i Konderak (2016) визначають як трансдисциплінарне, концептуально-емпіричне дослідження значення, свідомості та комунікації, моя стаття (на основі корпусу з двадцяти шести написів, зібраних з багатьох міжнародних локацій) піднімає питання взаємодії інформативності та емоційного навантаження, що міститься у вербальних текстах, занурених у публічне середовище. Безсумнівно, повідомлення, що передається архітектурними носіями та міським простором, синергетично впливає на загальний сенс вербальних повідомлень, які їх супроводжують.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Awad, S. H., & Wagoner, B. (Eds.). (2017). Street art of resistance. London, New York: Palgrave Macmillan.
Basista, A., & Nowakowski, A. (2012). Jak czytać architekturę? [How to read architecture?]. Kraków: Universitas.
de Beaugrande, R.-A., & Dressler, W. U. (1990). Introduction to text linguistics. London: Longman.
Biglari, A. (2023). General introduction to Open semiotics. In A.Biglari (Ed.), Open semiotics. Volume 1: Epistemological and conceptual foundations (pp. 33-42). Paris: L’Harmattan.
Chrzanowska-Kluczewska, E. (2019). Verbal text in architecture – a text within a text. In G.T.
Papanikos (Ed.), Abstract book. 9th Annual International Conference on Architecture. 8-11 July 2019. Athens, Greece (p. 29). Athens, ATINER.
Damasio, A. (1994). Descartes’ error: Emotion, reason, and the human brain. New York, NY: Gosset/Putnam.
Ekman, P. (1992). An argument for basic emotions. Cognition and Emotion, 6, 169-200.
Graffiti. (n. d.). Wikipedia. Retrieved January 27, 2024, from https://pl.wikipedia.org/wiki/Graffiti
Jain, Sh., & Asawa, K. (2019). Modeling of emotion elicitation conditions for a cognitive-emotive architecture. Cognitive Systems Research, Volume 55, June 2019, 60-76. Retrieved November 26, 2024 from https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S138904171
Kalyva, E. (2016). Images and text in Conceptual Art. Critical operations in context. Cham, Switzerland: Palgrave MacMillan.
Kegler, K.R. (2018, Sept. 28–29). Frankenstein. Parabel der Moderne 1818 – 2018 [Conference presentation]. International Symposium of the Inklings-Society, Ingolstadt, Germany. https://arthist.net/archive/17088
LeDoux, J. (2015). Anxious. The modern mind in the age of anxiety. London: Oneworld Publications.
Lefebvre, H. (1970/2003). The urban revolution. Minnesota, MN: Minnesota University Press.
Li, W., & Zlatev, J. (2022). Intersemiotic translation from fairy tale to sculpture: An exploration of secondary narrativity. Sign Systems Studies, 50(2/3), 317-345. https://doi.org/10.12697/SSS.3
Lotman, J. (1992/2004/2009). Culture and explosion. Berlin: Mouton de Gruyter.
Maynard, S. K. (2002). Linguistic emotivity. Centrality of place, the topic-comment dynamic, and an ideology of pathos in Japanese discourse. Amsterdam: John Benjamins.
Miłosz, Cz. (1996/2008). Poezje wybrane/Selected poems. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
Mohammad, S. M. (2017). Word affect intensities. Retrieved December 21, 2020 from https://www.aclweb.org/anthology/L18-1027.pdf
Pană, L. L. (2018). Towards a general theory of information (Ch. 387). In Mehdi Khosrow-Pour (Ed.), Encyclopedia of information science and technology (4th ed).
https://doi.org/10.4018/978-1-5225-2255-3.ch387
Paül i Agustí, D., & Guerrero i Lladós, M. (2021). The influence of public spaces on emotional states. Journal of Urban Design. https://doi.org/10.1080/13574809.2021.1960155
Pérez-Izaguirre, E., & Liñero Reglero, A. M. (2024). What can graffiti tell us about emotions and motivation? Some key points for learning. Trends in Psychology, (2024) 32, 84-99. https://doi.org/10.1007/s43076-023-00304-9
Robinson, S., & Pallasmaa, J. (2015). Mind in architecture: Neuroscience, embodiment, and the future of design. Boston, MA: The MIT Press.
Saldre, M., & Torop, P. (2012). Transmedia space. In I. Ibrus, & C. A. Scolari (Eds.).
Crossmedia innovations. Texts, markets, institutions (pp. 25-44). Frankfurt am Main: Peter Lang.
Sobita, W. (2018). Textualisation as an interpretative strategy: Intermediality in contemporary verbal-visual artistic texts (Unpublished PhD dissertation). Philological Faculty, Jagiellonian University, Kraków, Poland.
Sonesson, G. (2010). Here comes the semiotic species. Reflections on the semiotic turn in the cognitive sciences. In B. Wagoner (Ed.), Symbolic transformation (pp. 38-58). London, New York: Routledge.
Stampoulidis, G. (2019). Stories of resistance in Greek Street Art: A cognitive-semiotic approach. Public Journal of Semiotics, 8(2), 29-48. https://journals.lub.lu.se/pjos/article/view/19872
Street art. (n.d.). In Wikipedia. Retrieved January 27, 2024 from https://pl.wikipedia.org/wiki/Street_art
Synergy. (2008). In Cambridge Advanced Learner’s Dictionary (3rd ed.). Cambridge: Cambridge University Press
Szymborska, W. (1993). „Koniec i początek”/ “The end and the beginning”. Retrieved January 24, 2024, from https://exceptindreams.livejournal.com/359394.html
Zlatev, J. (2015). Cognitive semiotics. In P. Trifonas (Ed.), International handbook of semiotics (pp. 1043-1067). Dordrecht: Springer.
Zlatev, J., Sonesson, G., & Konderak, P. (2016). Introduction. Cognitive semiotics comes of age. In J. Zlatev, G. Sonesson, & P. Konderak (Eds.), Meaning, mind and communication: Explorations in cognitive semiotics (pp. 9-30). Frankfurt am Main: Peter Lang.
Опубліковано
2024-12-29
Як цитувати
Кшановська-Ключевська, Е. (2024). Трансмедійна присутність вербальних текстів в архітектурі та публічному просторі. Між інформативністю та емоційністю. Когніція, комунікація, дискурс, (29), 7-24. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2024-29-01