Інтермедіальні взаємозв'язки в художньому тексті
Анотація
Ця теоретична стаття має на меті синтезувати та модифікувати погляди на інтермедіальність як нову галузь дослідження. Ми також прагнемо проілюструвати наше розуміння різноманітних вербальних і невербальних медіа та їх співвідношення на прикладах із літературних текстів. Інтермедіальність привернула увагу вчених наприкінці 20 століття. Підґрунтям для нових досліджень стала вимога перебудувати тисячолітні традиції синтезу мистецтв з точки зору сучасної літературної, культурної та лінгвістичної думки. Інтермедіальність розкриває взаємодію між літературним текстом і невербальними знаковими системами, утворюючи мультикодове креолізоване повідомлення. Реалізація інтермедіальних зв’язків здійснюється через об’єктивацію різних видів мистецтва в художньому тексті на композиційно-структурному та образно-стильовому рівнях. Змішування кодів різних мистецтв у межах художнього тексту стає можливим завдяки його відкритості, що дозволяє розглядати кожен аспект художнього тексту як єдиний «організм», здатний до саморозвитку. Використовуючи зовнішнє семіотичне середовище семіосфери та залучаючи нові коди, художній текст багаторазово перебудовує та динамічно розвиває свою інтермедіальну структуру, взаємодіючи з іншими знаковими системами. Інтермедіальність включає багаточуттєвий досвід і не лише прив’язана до видимого простору, як у традиційних сферах мистецтва, але й дозволяє визначити, що таке мистецтво. Інтермедіальні розвідки досліджують взаємодією подібностей і відмінностей між різними медіа та змінами, які можуть відбутися в комунікативному матеріалі, коли він переноситься з одного типу медіа в інший. Застосування інтермедіальних зв’язків здійснюється через об’єктивацію в художньому тексті кількох видів мистецтва в композиційно-структурному та образно-стилістичному плані. Ми стверджуємо, що зосередження уваги на взаємодії між творами різних видів мистецтва, врахування різноспрямованості цих зв’язків і включення їх у зв’язки мистецтва і культури формує нову інтермедійну дослідницьку методику. Вона дає змогу ідентифікувати властивості художнього тексту як такого та стиль конкретного автора чи національної літератури певного періоду з урахуванням загальних закономірностей розвитку літератури та мистецтва.
Завантаження
Посилання
Bruhn, J. (2016). The intermediality of narrative literature: Medialities matter. London: Palgrave. https://doi.org/10.1057/978-1-137-57841-9
Chandler, D. (2007). Semiotics: The basics. London, New York: Routledge.
Dijk, T. A. van. (2009). Society and discourse. How social contexts influence text and talk. Cambridge: Cambridge University Press.
Edwards, B. (2020). Drawing on the dominant eye – decoding the way we perceive, create and learn. London: Profile Books Ltd.
Eilittä, L., Louvel, L., & Kim, S. (Eds). (2012). Intermedial arts: Disrupting, remembering and transforming media. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
Fabb, N. (2004). Language and literary structure: The linguistic analysis of form in verse and narrative. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/S0022226704282743
Fiske, J., & Jenkins, H. (2011). Introduction to communication studies. London: Routledge.
Hight, J. (2006). Views from above: Locative narrative and the landscape. LEA Leonardo Electronic Almanac, 14(7-8), 1-10.
Iseminger, G. (2004). The aesthetic function of art. London: Routledge.
Krysanova, T. (2019). Multimodal construction of fear in film. Science and Education a New Dimension. Philology, VII(59), 195, 34-38. https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2019-195VII59-08
McQuail, D., & Deuze, M. (2020). McQuail’s media and mass communication theory. London: SAGE.
Media. (2024). Retrieved from http://surl.li/shvzcd
Mitchell, W. J. T. (2005). There are no visual media. Journal of Visual Culture, 4(2), 257-266. https://doi.org/10.1177/1470412905054673
Moroshkina, H., Prihodko, G., & Prykhodchenko, O. (2020). Projections of intermediality in a literary text. WISDOM, 15(2), 21-32. https://doi.org/10.24234/wisdom.v15i2.348
Müller, J. E. (2010). Intermediality and media historiography in the digital era. Acta Univ. Sapientiae, 2, 15-38.
Pallasmaa, J. (2011). The embodied image. Imagination and imaginery in architecture. London, New York, NY: John Wiley & Sons Ltd.
Parncutt, R., & Sattmann, S. (Eds.). (2018). Proceedings of ICMPC15/ESCOM10. Graz, Austria: Centre for Systematic Musicology, University of Graz.
Peregrin, J. (2016). Meaning and structure: Structuralism of (post)analytic philosophers. New York, NY: Routledge.
Prihodko, G., Prykhodchenko, O., & Vasylyna, R. (2024, April). The theory of intermediality: problems and perspectives. I.S. Shevchenko (Ed.), Multimodality and transmediality: Interdisciplinary studies: The second international conference, 19-20 April 2024. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University (рр. 63-64). Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1GPwpHQ9M6F29i1bjLQrl3jJq1i_oSP-n/view
Rajewsky, I. O. (2005). Intermediality, intertextuality, and remediation: A literary perspective on intermediality. Intermédialités / Intermediality, 6, 43–64. https://doi.org/10.7202/1005505ar
Schröter, J. (2011). Discourses and models of intermediality. CLCWeb, 13(3), 1-7. https://doi.org/10.7771/1481-4374.1790
Shevchenko, I. (2019). Introduction. Еnactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19. 15-19. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2019-19-01
Sullivan, G. (2003). Seeing visual culture. Studies in art education, 44(3), 194-197.
Wolf, W. (2005). Intermediality. In D. Herman, M. Jahn, & M.-L. Ryan (Eds.), Routledge encyclopedia of narrative theory (pp. 252-256). London: Routledge.
Wolf, W. (2017). Selected essays on intermediality by Werner Wolf (1992–2014): Theory and typology, literature-music relations, transmedial narratology, miscellaneous transmedial phenomena. Leiden , Boston: Brill, Rodopi. https://doi.org/10.1163/9789004346642
Авторське право (c) 2024 Ганна Приходько, Олександра Приходченко, Роман Василина
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
