Концепт ЕКОСОФІЯ у дискурсах мовної освіти: крос-культурний вимір
Анотація
Стаття присвячена вивченню особливостей лінгвокогнітивної актуалізації концепту ЕКОСОФІЯ у дискурсах мовної освіти з акцентом на його крос-культурній онтології у контексті англомовної лінгводидактики Аргентини, Кот- д'Івуара, Конго, Ефіопії, Кенії, Нігерії, Перу, Танзанії, Того, Уганди, України. Ретельно проаналізувавши мультидисциплінарну сутність екософії і прийшовши до її розуміння як філософії глибинної екології, з інтегративних методологічних позицій когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології автори обґрунтовують статус концепту ЕКОСОФІЯ як універсальної фундаментальної концептуальної складової дискурсів мовної освіти двадцять першого століття, орієнтованої на егалітаризм біосфери задля реалізації цілей сталого розвитку ООН як запоруки кращого майбутнього. В результаті проведеного психолінгвістичного експерименту, стрижнем якого є майєвтичні техніки інтерв’ювання, виявлено такі домінантні культурно-універсальні компоненти концепту ЕКОСОФІЯ, як ГАРМОНІЯ, СТІЙКІСТЬ та ЕКОЛОГІЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ, а також концептуальні фасети ЗМІСТ та РІВЕНЬ, що у сукупності репрезентують крос-культурну основу когнітивної схожості у термінах мовленнєво-мисленнєвого відбиття концепту, що вивчається, задля більш ефективної мовної освіти у лінгвокультурах, що зіставляються. Наш подальший концептуально-мовний аналіз уможливив відтворення багатовимірної матриці як репрезентації досліджуваного концепту. Емпірично отримані дані довели, що концептуальний вимір ЗМІСТ охоплює концептуальні схожості СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ, ЕКОНОМІКА, ПОЛІТИКА, МИР/ВІЙНА/БЕЗПЕКА, (НАВКОЛИШНЄ) СЕРЕДОВИЩЕ, КУЛЬТУРА, тоді як вимір РІВЕНЬ включає концепту ІНДИВІДУМ/ІДЕНТИЧНІСТЬ, СПІЛЬНОТА, КРАЇНА. Така матриця слугує інструментом експлікування провідних концептуальних характеристик конструкту ЕКОСОФІЯ у дискурсах лінгводидактики одинадцяти країн, таким чином сприяючи перспективній розробці більш корисних, культурно релевантних лінгводидактичних методів та матеріалів.
Завантаження
Посилання
Brennan, A. (2020). Deep ecology. International Encyclopedia of Ethics. Hoboken, NJ: Wiley. https://doi.org/10.1002/9781444367072.wbiee615.pub2
Byrne, T. (2021). Tipping point. Stuttgart: Delta Publishing.
Cascio, J. (2020). Facing the age of chaos. Medium (online platform). Retrieved May 2, 2023, from https://medium.com/@cascio/facing-the-age-of-chaos-b00687b1f51d
Chen, S. (2016). Language and ecology: A content analysis of ecolinguistics as emerging research field. Ampersand, 3, 108-116. http://dx.doi.org/10.1016/j.amper.2016.06.002
Cheng, M. (2022). Theoretical framework for ecological discourse analysis: A summary of new developments of ecological discourse analysis. Journal of World Languages, 8(1), 188-226.
https://doi.org/10.1515/jwl-2021-0030
Devall, B. (2007). Deep ecology: Living as if nature mattered. Layton, UT: Gibbs Smith Publisher.
Dudzik, I. (2017). Eco-philosophy in education for sustainable development. World Scientific News,
72, 249-261. Retrieved June 12, 2023, from journal http://www.worldscientificnews.com/
Estévez-Saá, M., & Lorenzo-Modia M.V. (2018). The ethics and aesthetics of eco-caring: Contemporary debates on ecofeminism(s). Women's Studies, 47 (2), 123-146.
https://doi.org/10.1080/00497878.2018.1425509
Falzon, M.A. (2016). Multi-sited ethnography: Theory, praxis and locality in contemporary research. Philadelphia, PHL: Routledge.
Farrell, A. (2021). Ecosophy and educational research for the anthropocene: rethinking research through relational psychoanalytic approaches. Melbourne: Routledge.
Forchtner, B. (2019). The far right and the environment. Politics, discourse and communication. Philadelphia, PHL: Routledge. https://doi.org/10.1080/00497878.2018.1425509
Gardner, C., & Maccormack, P. (2018). Ecosophical aesthetics: Art, ethics and ecology with Guattari. New York, NY: Bloomsbury Academic.
Gonzalez-Marquez, M., Mittelberg, I., Coulson, S., & Spivey, M.J. (Eds.). (2023). Methods in cognitive linguistics. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
https://doi.org/10.1075/hcp.18
Greenhalgh-Spencer, H. (2014). Guattari's ecosophy and implications for pedagogy. Journal of Philosophy of Education 48 (2), 323-338. http://doi.org/10.1111/1467-9752.12060
Guattari, F. (2018). Ecosophy. London: Bloomsbury Publishing Plc.
Hunter, J. (2020). HARMONY and ecology. In N. Campion (Ed.), The HARMONY debates: Exploring a practical philosophy for a sustainable future (pp. 209-220). Ceredigion, Wales, UK: Sophia Centre Press.
Ibrahim, S. S. M. (2021). A corpus-based study of further fables for our time: An ecolinguistic perspective. CDELT Occasional Papers in the Development of English Education, 75(1), 101-
117. https://opde.journals.ekb.eg/article_208427.html
Levesque, S. (2016). Two versions of ecosophy: Arne Næss, Félix Guattari, and their connection with
semiotics. Sign Systems Studies, 44 (4), 511-541. http://dx.doi.org/10.12697/SSS.2016.44.4.03
Ma, Ch., & Stibbe, A. (2022). The search for new stories to live by: A summary of ten ecolinguistics
lectures delivered by Arran Stibbe. Journal of World Languages, 8(1), 164-187. https://doi.org/10.1515/jwl-2021-0031
Micalay-Hurtado, M. A., & Poole, R. (2022). Eco-critical language awareness for English language teaching (ELT): Promoting justice, wellbeing, and sustainability in the classroom. Journal of World Languages, 8(2), 371-390. https://doi.org/10.1515/jwl-2022-0023
Matu, P. M. (2008). Transitivity as a tool for ideological analysis. Journal of Third World Studies, 25(1), 199–211. Retrieved May12, 2023, from http://www.jstor.org/stable/45194444
Mingnan, L., & Mengyao, H. (2016). Cross-cultural survey guidelines questionnaire design. Cross-
Cultural Studies, Survey Research, Questionnaires, 8, 150-181. Retrieved from https://www.academia.edu/33445029/Cross_Cultural_Survey_Guidelines_Questionnaire_Design
Naess, A. (1993). Ecology, community and lifestyle: Outline of an ecosophy. Cambridge: Cambridge University Press & Assessment.
Naess, A. (1995). Self-realization. An ecological approach to being in the world. In G. Sessions (Ed.), Deep Ecology for the Twenty-First Century (pp. 225-239). Boston, London: Shambhala.
Naess, A. (2010). The ecology of wisdom: Writings by Arne Naess. Berkeley, CA: Counterpoint.
Paschal, M. J., & Gougou, S. A-M. (2022). Promoting 21st century skills in English language teaching: A pedagogical transformation in Ivory Coast. Global Journal of Educational Studies, 8(2). https://doi.org/10.5296/gjes.v8i2.20333
Paschal, M. J. (2022). Integrating global citizenship education in higher education in Tanzania: Lessons from the Literature. Global Research in Higher Education, 5(2), 24-43.
https://doi.org/1022158/grhe.v5n2p24
Peluso, M. (2020). Environment and language: How language education can contribute to the environmental debate. Venice : Università Ca' Foscari Venezia. http://157.138.7.91/handle/10579/17334
Rodríguez, M. E., & Fortunato, I. (2022). Complex bioethics and ecosophy as planetary ethics: contributions from Potter and Morín towards a more humane education. Revista Tempos e Espaços em Educação, 15(34), 1-14. https://doi.org/10.20952/revtee.v15i34.17918
Soga, M., & Gaston, K. (2020). The ecology of human–nature interactions. Proceedings of the Royal
Society B. Biological Sciences, 287: 20191882. https://doi.org/10.1098/rspb.2019.1882
Stibbe, A. (2017). Positive discourse analysis: Re-thinking human ecological relationships. In A. F. Fill & H. Penz (Eds.), The Routledge Handbook of Ecolinguistics. London: Routledge.
Stibbe, A. (2021). Ecolinguistics: Language, ecology and the stories we live by. London: Routledge.
Turner, J., & Bailey, D. (2021). “Ecobordering”: Casting immigration control as environmental protection. Environmental Politics, 31 (1), 1-22.
https://doi.org/10.1080/09644016.2021.1916197
Witoszek, N., & Mueller, M.L. (2017). Deep ecology. Life after life? Global Religions, Culture, Ecology, 21(3), 209-217. Retrieved May 14, 2023, from https://www.jstor.org/stable/26552288
Wu, Y. (2018). Ecological discourse analysis. 4th International Conference on Social Science and Higher Education (ICSSHE 2018), 181 (pp. 646-649). Zhengzhou: Atlantis Press China. https://doi.org/10.2991/icsshe-18.2018.163
Zhou, W. (2022). Ecolinguistics: a half-century overview. Journal of World Languages, 7(3), 462-486. https://doi.org/10.1515/jwl-2021-0022
Авторське право (c) 2023 Юлія Шамаєва, Махона Джозеф Паскаль, Саман Анж-Мішель Гугу
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
