Когнітивно-еволюційна теорія мови: обґрунтування
Анотація
Стаття присвячена обґрунтуванню когнітивно-еволюційної теорії мови, яка пропонується в межах когнітивної лінгвістики та принципом якої є головний принцип когнітивної лінгвістики «пояснення». Доводиться, що когнітивнолінгвістична потреба в цій теорії зумовлена такими негативними тенденціями в сучасній когнітивній лінгвістиці, як надмірне захоплення вивченням концептів за відсутності єдиного розуміння терміна «концепт» і підміна об’єкта когнітивнолінгвістичних досліджень вивченням не мови за допомогою мислення, а мислення за допомогою мови. У статті пропонується обґрунтування нової для когнітивної лінгвістики теорії, яка могла б пояснити механізм впливу якості мислення на якість мови, показати, чим, у свою чергу, обумовлюється якість мислення, та виявити причини відмінностей у розвитку не тільки мов, а й пов’язаних з мовами мислення та культур. У якості методологічної бази такої теорії пропонується міждисциплінарність, з чого випливає залучення до обґрутування теорії даних антропонаук: філософії, логіки, когнітивної психології, онтопсихології, етнопсихології, психолінгвістики, нейрофізіології, нейролінгвістики, онтолінгвістики, етнолінгвістики та приматології. Доводиться переважна позитивність біологічної та, як наслідок, когнітивної еволюції. Оскільки відома теза про вплив мислення на мову виглядає не цілком доведеною, виявляється когнітивна структура, яка забезпечує якість мислення: сприйняття. Відповідно до ідеї впливу якості сприйняття на якість мислення, яка у свою чергу впливає на якість мови, виявляються три ступені сприйняття: синкретичне, поверхневе та альтернативне. Опис кожного ступеня сприйняття супроводжується мовними та ментальними характеристиками людиноподібних мавп, дітей, сучасних первісних та давніх цивілізованих людей, а також сучасних цивілізованих людей. Доводиться, що різниці між мовами (і між культурами) обумовлені якістю сприйняття можливостей їх розвитку. Пропонується когнітивно-еволюційний алгоритм «сприйняття: синкретичне, поверхневе або альтернативне → відповідна логічність мислення → відповідна логічність мови (відповідна логічність культури)».
Завантаження
Посилання
Bickerton, D. (1990). Language and species. Chicago, MI: The University of Chicago Press.
Bower, T. G. R. (1974). Development in infancy (A Series of books in psychology). San Francisco, CA: W. H. Freeman & Co Ltd.
Davis, B. L., & MacNeilage, P. F. (2002). The internal structure of syllable. In T. Givón & B. F. Malle (Еds.), The evolution of language out of pre-language (pp. 135-154). Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins.
Deacon, T. (1997). The symbolic species: The co-evolution of language and the brain. New York, London: W. W. Norton & Company, Inc.
Epstein, M. (2019). A philosophy of the possible. Boston, MA: Brill | Rodopi.
Järvilehto, T. (October – December 1998). The theory of the organism-environment system: I. Description of the theory. Integrative Physiological and Behavioral Science, 33(4), 321-334.
Gibson, J. (2014). The ecological approach to visual perception: Classic edition. New York, NY: Psychology Press & Routledge Classic Editions.
Kochergan, M. P. (2006). Osnovy` zistavnogo movoznavstva: Pidruchny`k [Basics of comparative linguistics: Textbook]. Kyiv: Vy`davny`chy`j centr «Akademiya» (in Ukrainian).
Lakoff, J. (1990). The invariance hipothesis: Is abstract reason based on image-schemas? Cognitive Linguistics, 1(1), 39-74.
La logique… (1752). La logique, ou L’art de penser: contenant, outre les règles communes, plusieurs observations nouvelles, propres à former le jugement [Logic, or The art of thinking: containing, in addition to the common rules, several new observations, suitable for forming the judgment]. Paris.
Lévy-Bruhl, L. (1931). Le surnaturel et la nature dans la mentalité primitive [The supernatural and nature in the primitive mentality]. Paris: F. Alcan.
Maturana, U. R., & Varela, F. J. (1992). The tree of knowledge: The biological roots of human understanding. Boston: Shambhala Publications, Inc.
Mead, M. (1954). Research on primitive children. In L. Carmichael (Ed.), Manual of Child Psychology (pp. 735-780). New York, NY: Wiley
Mel`ny`chuk, O. S. (1981). Rozvy`tok movy` yak real`noyi sy`stemy [Development of language as a real system]. Movoznavstvo, 2, 22-34. (in Ukrainian).
Paivio, A. (1975). Neomentalism. Canadian journal of Psychology, 29, 263-291.
Pawley, A. (1991). Saying things in Kalam: Reflections on language and translation. In A. Pawley (Ed.), Man and a half: essays in Pacific anthropology and ethnobiology in honour of Ralph Bulmer (pp. 432-444). Auckland: Polynesian Society.
Piaget, J. (1945). La formation du symbole chez l’enfant [The formation of the symbol in the child]. Neuchatel: Delachaux et Niestlé.
Piaget, J. (1954). The construction of reality in the child (M. Cook, Trans.). New York, NY: Basic Books, Inc. (Original work published 1937).
Piaget, J. (1965). The origins of intelligence in children (M. Cook, Trans.). New York: International Universities Press, Inc. (Original work published 1936).
Popper, K. R. (1972). Objective knowledge: an evolutionary approach. New York, NY: Oxford University Press.
Pruetz, J. D. (2007). Evidence of cave use by savanna chimpanzees (Pan troglodytes verus) at Fongoli, Senegal: Implications for thermoregulatory behavior. Primates, 48(4), 316-319.
Read, D. W. (2008). Working memory: A cognitive limit to non-human primate recursive thinking prior to hominid evolution. Evolutionary Psychology, 6, 676-714.
Solso, R. L. (2000). Cognitive Psychology. 6-th edition. Boston, London, Toronto, Sydney, Tokyo, Singapore; Allyn and Bacon.
Sperry, R. (1982). Some effects of disconnecting the celebral hemispheres. Nobel lecture. Bioscience Reports, 2, 265-276.
Tomasello, M. (2003). Constructing a language: A usage-based approach to language acquisition. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Авторське право (c) 2023 Сергій Попов
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
