Евіденційне маркування у наративах сновидінь
Анотація
Дослідження присвячене евіденційному маркуванню у переказах сновидінь, зібраних з онлайн-щоденників сновидінь. На початку статті обговорюється співвіднесеність понять постави та евіденційності. Зокрема, для потреб цього дослідження евіденційність визначено як семантичну категорію в англійській мові, що позначає джерело інформації. Евіденційність охоплює пряму сенсорну, репортативну та інференційну евіденційність. Роль евіденційності у вербалізації досвіду сновидінь є значною через квазіперцептивну та специфічну природу досвіду сновидіння. Отже, для цього дослідження було виокремлено основні підкатегорії евіденційності, такі як ревелятивна, пряма сенсорна та сенсорно-інференційна, репортативна, несенсорна інференційна та міративна (позначення неочікуваної інформації). В ході дослідження вибірка була оброблена вручну для підрахунку відносних частот евіденційних засобів за підкатегоріями. Основні результати стосуються ролі ревелятивної евіденційності у маркуванні статусу наративних просторів сну та реальності. Крім того, класичне спостереження про візуальність сновидінь підтверджується великою кількістю маркерів візуальної сенсорної евіденційності, тоді як згадок про аудіальні та інші перцептивні способи сприйняття у вибірці значно менше. Нарешті, вибір підкатегорій евіденційності у переказах сновидінь зумовлений потребою оповідачів вербально передати нечіткі спогади про досвід сновидінь; при цьому, вони надають перевагу більш простим формам маркування. У свою чергу, категорія міративності (тобто маркування несподіваної інформації) розглядається як перспективний напрям дослідження через її багатий потенціал для глибоко контекстуального, проте інформативного маркування реакцій мовця на повідомлювану інформацію або на канал її отримання.
Завантаження
Посилання
Aikhenvald, A. Y. (Ed.). (2018). The Oxford handbook of evidentiality. Oxford: Oxford University Press.
Aikhenvald, A. Y. (2004). Evidentiality. Oxford: Oxford University Press.
Arrese, J. I. M., Haßler, G., & Carretero, M. (2017). Introduction. Evidentiality revisited. In J. I. M. Arrese, G. Haßler, & M. Carretero (Eds.), Evidentiality Revisited (pp. 1-9). Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/pbns.271.01mar
Baynham, M. (2011). Stance, positioning, and alignment in narratives of professional experience. Language in Society, 40(1), 63-74. https://doi.org/10.1017/S0047404510000898
Biber, D., & Finegan, E. (1988). Adverbial stance types in English. Discourse Processes, 11(1), 1-34.
Biber, D., & Finegan, E. (1989). Styles of stance in English: Lexical and grammatical marking of evidentiality and affect. Text-interdisciplinary Journal for the Study of Discourse, 9(1), 93-124.
Blechner, M. (2001). The dream frontier. London: The Analytic Press.
Boye, K. (2012). Epistemic meaning: A crosslinguistic and functional-cognitive study: Berlin: De Gruyter Mouton.
Chafe, W. (1986). Evidentiality in English conversation and academic writing. In W. Chafe & J. Nichols (Eds.), Evidentiality: The linguistic coding of epistemology (pp. 267-272). Norwood, N.J.: Ablex.
Cornillie, B., Arrese, J. I. M., & Wiemer, B. (2015). Evidentiality and the semantics-pragmatics interface: An introduction. Belgian Journal of Linguistics, 29(1), 1-18.
De Haan, F. (1999). Evidentiality and epistemic modality: Setting boundaries. Southwest Journal of Linguistics, 18(1), 83-101.
De Haan, F. (2001). The relation between modality and evidentiality. Linguistische Berichte, 9,
201-216.
De Haan, F. (2012). Evidentiality and mirativity. In R. I. Binnick (Ed.), The Oxford handbook of tense and aspect (pp. 1020-1046). Oxford: Oxford University Press.
Du Bois, J. (2007). The stance triangle. In R. Englebretson (Ed.), Stancetaking in discourse: Subjectivity, evaluation, interaction (pp. 139-182). Amsterdam: John Benjamins Publishing.
Englebretson, R. (2007). Stancetaking in discourse: An introduction. In R. Englebretson (Ed.), Stancetaking in discourse: Subjectivity, evaluation, interaction (pp. 1-25). Amsterdam: John Benjamins Publishing.
Fludernik, M. (2002). Towards a ‘natural’ narratology. London: Routledge.
Fortescue, M. (2017). The abstraction engine: Extracting patterns in language, mind and brain. (Advances in Consciousness Research, Vol. 94). Amsterdam and Philadelphia: John Benjamins.
Freud, S. (1996). The interpretation of dreams (J. Strachey, Trans.). New York, NY: Gramercy Books (Original work published 1900).
Georgakopoulou, A. (2013). Small stories research and social media practices: Narrative stancetaking and circulation in a Greek news story. Sociolinguistica, 27(1), 19-36. https://doi.org/10.1515/soci.2013.27.1.19
Hobson, J. A. (1988). Dreaming. In J. A. Hobson (Ed.), States of brain and mind (pp. 31-33). Boston, MA: Birkhäuser.
Johnstone, B. (2009). Stance, style, and the linguistic individual. In A. Jaffe (Ed.), Stance: Sociolinguistic perspectives (pp. 29-52). Oxford: Oxford University Press.
Kärkkäinen, E. (2003). Epistemic stance in English conversation: A description of its interactional functions, with a focus on I think. Amsterdam: John Benjamins Publishing.
Kracke, W. H. (2009). ‘Dream as deceit, dream as truth: The grammar of telling dreams’, Anthropological Linguistics, 51, 61-77. http://www.jstor.org/stable/40730832
Kratschmer, A., & Heijnen, A. (2010). Revelative evidentiality in European languages: Linguistic marking and its anthropological background. In G. Diewald & E. Smirnova (Eds.), Linguistic Realization of Evidentiality in European Languages (pp. 331-368). Berlin, New York: De Gruyter Mouton.
Langacker, R. W. (2017). Evidentiality in cognitive grammar. In J. I. M. Arrese et al. (Eds.), Evidentiality revisited (pp. 13-55). Amsterdam: John Benjamins.
Lau, M. L., & Rooryck, J. (2017). Aspect, evidentiality, and mirativity. Lingua, 186, 110-119. https://doi.org/10.1016/j.lingua.2016.11.009
Morozova, O.I. (2011). Stance: pozitsiya sub’yekta dyskursyvnoyi diyalnosti [Stance: position of the discourse activity subject]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriya filologiya, 14(1), 87-93.(in Ukrainian)
Mushin, I. (2001). Evidentiality and epistemological stance: Narrative retelling. Amsterdam: John Benjamins.
Peterson, T. (2017). Problematizing mirativity. Review of Cognitive Linguistics, 15(2), 312-342. https://doi.org/10.1075/rcl.15.2.02pet
Rooryck, J. E. C. V. (2001a). State–of–the–article: Evidentiality, Part I. Glot International, 5(4), 3-11. https://scholarlypublications.universiteitleiden.nl/access/item%3A2859546/view
Rooryck, J. E. C. V. (2001b). State–of–the–article: Evidentiality, Part II. Glot International, 5(5), 161-168. https://scholarlypublications.universiteitleiden.nl/access/item%3A2859608/view
Scioli, E. (2015). Dream, fantasy, and visual art in Roman elegy. Madison, WI: University of Wisconsin Press.
Ushchyna, V. (2018). Manipulative use of risk as a stance in political communication. Discourse & Society, 29(2), 198-221. https://doi.org/10.1177/0957926517734424
Ushchyna, V. (2020). From stance to identity: Stancetaking in contemporary English risk discourse. Cognition, communication, discourse, 20, 73-91. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-20-05
Ushchyna, V. A. (2016). Pozytsiyuvannya subyekta v suchasnomu anhlomovnomu dyskursi ryzyku. [Stancetaking in contemporary English risk discourse]. Unpublished doctor of sciences dissertation, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine (in Ukrainian).
Willett, T. (1988). A Cross-linguistic survey of the grammaticalization of evidentiality. Studies in Language, 12, 51-97. https://doi.org/10.1075/sl.12.1.04wil
Whitt, R. J. (2009). Auditory evidentiality in English and German: The case of perception verbs. Lingua, 119(7), 1083-1095. https://doi.org/10.1016/j.lingua.2008.11.001
Авторське право (c) 2023 Валерія Ніколаєнко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
